Стаття 239. Склади митних органів

1. Під складами митних органів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

2. Товари, заявлені у різні митні режими, повинні зберігатися на складах митних органів окремо, з дотриманням порядку, встановленого цим Кодексом для відповід­них митних режимів.

3. Порядок роботи складу митного органу визначається центральним органом ви­конавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фі­нансів.

4. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного орга­ну, за рішенням керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, мо­жуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.

5. Митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або по­шкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігають­ся ними. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідаль­ність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані митними органами цим підприємствам на зберігання.

6. Витрати митних органів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та у частині п'ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодову­ються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними осо­бами. При цьому відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 6 частини п'ятої статті 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуван­ням положень частини третьої статті 243 та частини третьої статті 541 цього Кодексу.

Слід розрізняти поняття “склад митного органу” та “митний склад”. Останній являє собою різновидність митного режиму, відповідно до яко­го іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Склади митних органів можуть перебувати у власності митних органів або останні можуть використовувати склади, що належать іншим власни­кам, за договорами оренди.

Крім того, цим Кодексом розширюються можливості митних органів щодо організації належної процедури зберігання товарів. Так, встановлю­ється можливість зберігання товарів на складах підприємств за договора­ми зберігання. При цьому таке зберігання вважатиметься зберіганням на складі митного органу, а відповідальність за належне зберігання поклада- тиметься на адміністрацію підприємств, де знаходяться передані митними органами товари.

Порядок роботи митного складу митного органу визначено наказом Мінфіну від________________ №_______.

Водночас цією статтею законодавчо закріплено вимоги щодо відшко­дування витрат митних органів на зберігання товарів при їх поверненні власнику. Розмір сум, що підлягають відшкодуванню, визначається цен­тральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалі­зує державну політику у сфері фінансів. Означені норми містяться в наказі Мінфіну від №.

Відповідно до коментованої статті як склади митних органів можуть використовуватися визначені наказом митниці приміщення, резервуари, криті й відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які нале­жать митним органам або використовуються ними за договорами оренди і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комер­ційного призначення.

На складах митних органів у порядку, встановленому Міністерством фінансів України, створюються зони митного контролю, в межах яких мит­ні органи здійснюють митні формальності.

Робота складу митного органу має бути організована таким чином, щоб увезення на склад і вивезення зі складу товарів, транспортних засобів ко­мерційного призначення здійснювалися відповідно до вимог митного за­конодавства, а порядок зберігання товарів гарантував їх постійне перебу­вання під митним контролем та унеможливлював надходження (вилучен­ня) товарів із порушенням митного законодавства.

Приміщення складу митного органу (крім критих і відкритих майдан­чиків) повинні відповідати таким вимогам:

- бути ізольованими від інших службових і допоміжних приміщень;

- мати огороджувальні конструкції, що забезпечують належне збері­гання, а також міцні стіни, перегородки, перекриття підлоги й стелі. Віконні отвори між рамами або з внутрішнього боку приміщення, а також місця проходження теплопроводів, димоходів, вентиляцій­них каналів та інші місця, доступні для проникнення на склад ззовні, обов'язково повинні мати металеві ґрати;

- замикатися на двоє дверей: зовнішні, що відчиняються назовні, ма­ють ізсередини оглядове вічко, замикаються на два внутрішні врізні замки, внутрішні, що відчиняються всередину, виготовлені у вигляді ґрат і замикаються на навісний замок. Двері складу митного органу мають бути забезпечені пристроєм для опечатування їх особистою металевою печаткою або пломбіратором завідувача складу митного органу;

- приміщення складу митного органу обладнуються охоронною та про­типожежною сигналізаціями з урахуванням таких вимог:

а) першим рубежем охоронної сигналізації захищаються віконні й дверні отвори, люки, вентиляційні канали, теплові введення, тон­костінні перегородки та інші елементи приміщень, доступні для проникнення ззовні, у тому числі й обладнані металевими ґрата­ми;

б) кожне приміщення складу митного органу обладнується другим рубежем охоронної сигналізації за допомогою ультразвукових, оптико-електронних, радіохвильових та інших приладів, що вияв­ляють будь-які переміщення у контрольованому просторі;

в) охоронна й протипожежна сигналізації обов'язково обладнуються звуковим і світловим приладами;

г) охоронна й протипожежна сигналізації та освітлення складу мон­туються окремо.

ґ) склад митного органу може здаватися під охорону підрозділу Дер­жавної служби охорони Міністерства внутрішніх справ України або іншим суб'єктам охоронної діяльності.

Територія складу митного органу (орендованого складу), розташована поза спорудами митного органу, повинна бути огороджена.

Склад митного органу має бути укомплектований необхідною кількіс­тю технічного обладнання, а саме: навантажувально-розвантажувальної техніки й транспортних засобів, складського устаткування (стелажі, під­дони, сейфи, металеві шафи тощо), ваговимірювального обладнання, необ­хідною кількістю вогнегасників, засобів зв'язку, оргтехніки, меблів, засобів обліку та контролю - для складів, призначених для зберігання наливних і насипних товарів.

У разі ліквідації митного органу такий митний орган зобов'язаний ор­ганізувати передачу та прийняття первинних документів оперативного обліку ліквідованого митного органу в інший митний орган, а також за­безпечити прийняття цим митним органом товарів і транспортних засобів комерційного призначення для зберігання.

Відшкодування витрат митному органу оформлюється уніфікованою митною квитанцією МД-1 (далі - УМК МД-1), яка заповнюється у порядку встановленому законодавством.

Витрати митного органу відшкодовуються власником товарів, тран­спортних засобів або вповноваженою ним особою після їх митного оформ­лення при фактичному отриманні цих товарів, транспортних засобів.

Відшкодування митним органам витрат, пов'язаних із зберіганням то­варів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, може здійсню­ватися власником майнових прав на відповідний об'єкт інтелектуальної власності (правовласником).

Обов'язок щодо повернення митному органу витрат на зберігання то­варів, транспортних засобів припиняється у разі якщо цими товарами буде здійснено розпорядження відповідно до гл.

Витрати відшкодовуються платником у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату її внесення, у сумі, розрахованій митним органом відповідно до розмірів відшкодувань за збе­рігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів, та за­лежно від строку зберігання товарів і транспортних засобів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та ре­алізує державну політику у сфері фінансів.

Витрати повертаються шляхом перерахування відповідної суми в безго­тівковій формі на спеціальний реєстраційний рахунок митного органу або готівкою до каси митного органу чи через відділення вповноваженого банку.

Строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного ор­гану для обрахунку витрат обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття това­рів і транспортних засобів на зберігання митним органом і до дня їх видачі зі складу митного органу власникам або вповноваженим особам.

При обрахунку витрат строк зберігання обчислюється в календарних днях. День видачі зі складу митного органу товарів і транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку обрахунку ви­трат не входить.

Витрати не обраховуються й не відшкодовуються у разі:

- якщо строк зберігання товарів, транспортних засобів на складі мит­ного органу не перевищує десяти днів із дня їх розміщення на складі митного органу;

- якщо товари, транспортні засоби, що зберігаються на складі митного органу, розміщуються їх власником або вповноваженою ним особою у режим відмови на користь держави.

Стаття 240. Строки зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами

1. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої та у пунктах 1-4, 7 частини п'ятої статті 238 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах митних органів протягом 90 днів, за винятком випадків, перед­бачених частиною сьомою цієї статті.

2. Товари, зазначені у пунктах 4 і 6 частини першої статті 238 цього Кодексу, збері­гаються на складах митних органів протягом строків, необхідних для організації про­цедури розпорядження ними, але не більше 90 днів.

3. Товари, зазначені у пункті 5 частини п'ятої статті 238 цього Кодексу, можуть збе­рігатися на складах митних органів протягом строків, установлених статтею 125 цього Кодексу.

4. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пункті 6 час­тини п'ятої статті 238 цього Кодексу, що підлягають поверненню власнику, можуть збе­рігатися на складах митних органів протягом 90 днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням.

5. Товари, зазначені у пункті 7 частини першої статті 238 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах митних органів протягом 180 днів.

6. Товари і документація, зазначені у пунктах 8-11 частини першої та у пункті 8 час­тини п'ятої статті 238 цього Кодексу, зберігаються на складах митних органів протягом строків, визначених законодавством.

7. Валюта України та іноземна валюта, депоновані в уповноважених банках, мо­жуть зберігатися в них протягом 1095 днів.

Положеннями коментованої статті встановлюються строки зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складах мит­них органів.

Проби та зразки товарів і техніко-технологічна документація, взя­ті митними органами для проведення класифікації товарів відповідно до ст. 356 Кодексу, проби (зразки) товарів і документація, одержані митними органами під час здійснення верифікації сертифікатів про походження то­вару відповідно до ст. 47 Кодексу та проби (зразки) товарів, необхідні для проведення експертизи у справах про порушення митних правил, відібрані відповідно до ст. 517 Кодексу, можуть зберігатися до моменту їх переда­чі до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації), але не більше ніж три робо­чих дні.

У разі якщо зазначені проби і зразки товарів в установлені строки не будуть передані до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації), вони підля­гають отриманню посадовою особою митниці, яка їх розмістила на склад митного органу, для організації повернення власнику або уповноваженій ним особі.

Ця стаття визначає загальні строки зберігання товарів і транспортних засобів комерційного призначення на складах митних органів, після спли­вання яких митний орган набуває підстави здійснити розпорядження від­повідно до законодавства.

Строки зберігання товарів та документації, зазначених у п. 8-10 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, визначаються з необхідного мінімуму часу, що по­трібен для організації їх передання до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (орга­нізації) для проведення досліджень (аналізів, експертизи).

Строк зберігання зразків товарів, зазначених у п. 11 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, становить один рік виходячи з положень ст. 401 Кодексу.

Строки зберігання товарів, зазначених у п. 8 ч. 5 ст. 238 цього Кодексу, визначатимуться виходячи із загальної тривалості заходів, обумовлених гл. 57 цього Кодексу.