Глава 26. ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЙОГО ВИКОНАННЯМ

Процедура проходження законопроекту про Державний бюджет у парламенті України має багато спільного за технологією з правилами, що застосовуються при прий­нятті звичайних законопроектів.

До їх переліку можемо віднести цілу низку відмінностей, які відрізняють бюджетну законопроекту систему. По-перше, чітка часова циклічність розробки бюджету, в основу котрої покладено фазу довжиною у рік. По-друге, однозначно визначений суб'єкт законо­давчої ініціативи при первинному поданні проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік - Кабінет Міністрів України. По-третє, обов'язковість прийняття закону про Державний Бюджет протягом однієї сесії парламенту. Зокрема, у разі відхилення про­екту закону про Державний бюджет уряд зобов'язаний протягом семи днів подати нову редакцію законопроекту для його повторного представлення. Є ще цілий ряд ознак, що суттєво відрізняють процес прийняття закону, які стають зрозумілими у ході ознайомлен­ня із законодавчою процедурою його проходження через український парламент.

Взагалі, несвоєчасне прийняття закону про бюджет країни на наступний рік не оз­начає, що фінансове життя у країні зупиняється. Проте це призводить до багатьох уск­ладнень.

Передусім, як це випливає з положень статті 46 Бюджетного кодексу України, на­кладається цілий ряд обмежень на здійснення витрат з Державного бюджету України. Витрати з нього можуть робитися лише на цілі, що значаться у попередньому бюджеті і водночас вони є у проекті закону про Держбюджет на наступний рік. Практично всі щомісячні видатки вираховуються у обсязі не більшому за 1/12 видатків попереднього року, спричиняючи гальмування темпів розвитку країни і її господарства. Зупиняються всі капітальні видатки на поточний рік, що також вкрай негативно відбивається на стані економіки держави.

Стаття 147. Схвалення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період

1. Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період розробляє Кабінет Міністрів України з урахуванням основних прогнозних макро- показників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджет­ний період із зазначенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня безробіття і подає до Верховної Ради не пізніше ніж за чотири робочих дні до початку розгляду питання Верховною Радою.

2. Народні депутати, комітети розробляють свої пропозиції щодо Основних напря­мів бюджетної політики на наступний бюджетний період і надсилають їх до комі­тету, до предмета відання якого належать питання бюджету, не пізніше ніж за три дні до розгляду питання щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період Верховною Радою.

3. Комітет, до предмету відання якого належать питання бюджету, узагальнює про­позиції, що надійшли, і готує проект постанови Верховної Ради про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджет­ний період.

4. Верховна Рада приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період не пізніше 1 чер­вня року, що передує плановому, або першого наступного за цією датою дня пле­нарних засідань Верховної Ради.

5. Одночасно із схваленням Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період Верховна Рада затверджує кошторис видатків на здійснення повноважень Верховної Ради на наступний рік.

1. Якщо порівняти бюджетний процес із загальною проектною практикою, то стадію розгляду у Верховній Раді Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюд­жетний період буде відповідати фазі розробки і узгодження технічного завдання.

Першим формальним документом, що присвячується розробці Державного бюдже­ту, є Декларація цілей і завдань бюджету на наступний бюджетний період. Його розроб­ляє Міністерство фінансів України і не пізніше 1 березня року, що передує плановому бюджетному періоду, такий документ має бути схвалено Кабінетом Міністрів України. У відповідності до частини першої статті 31 закону «Про Кабінет Міністрів України» ця Декларація використовується для розроблення закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Зазначений акт Кабінету Міністрів України має ще іншу назву - Бюджетна декла­рація. Дійсно, таке формулювання, хоча й не засвідчує якоїсь необов’язковості цього до­кументу, тим не менше вказує саме на його декларативність з можливістю змін базових напрямків і показників. Отже, завданням цього, по суті своїй, робочого матеріалу уряду є визначення засадничих орієнтирів у виконанні подальшої підготовчої роботи зі ство­рення головних фінансових документів країни на наступний рік.

Мабуть варто, внести певні корективи у Бюджетний кодекс, які б торкались вимог до створення Бюджетної декларації. Одночасно слід було б і у Регламенті Верховної Ради унормувати ознайомлення відповідних Комітетів парламенту з тими орієнтирами май­бутнього бюджету держави, які пронуються урядом у Бюджетній декларації.

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу подальшим кроком у роботі уряду над бюджетом є підготовка матеріалів для проведення парламентських слухань з питань бюд­жетної політики на наступний бюджетний період. Цим кодексом встановлено, що такі парламентські слухання мають відбутися у строк не пізніше 1 червня або ж першого на­ступного за цією датою дня, коли відбудуться пленарні засідання Верховної Ради України.

Попередньо, не пізніш ніж за чотири робочих дні до початку проведення таких слу­хань Кабінет Міністрів України повинен подати проект наступного базового бюджетного документу - Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період містить напрацьовані урядом пропозиції.

1) граничний розміру дефіциту (профіциту - в залежності від того, що запропонує уряд,) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу ва­лового внутрішнього продукту;

2) частка прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що пере­розподіляється через зведений бюджет України;

3) граничний обсяг державного боргу та його структура;

4) обґрунтування і розрахунки питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;

5) питома вага капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетні напрями їх використання;

6) взаємовідносини Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступ­ному бюджетному періоді;

7) зміни до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави;

8) перелік головних розпорядників коштів Державного бюджету України;

9) захищені статті видатків бюджету;

10) обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди;

11) встановлення розміру мінімальної заробітної плати та рівня забезпечення про­житкового мінімуму на плановий бюджетний період.

Дамо певні пояснення щодо деяких з наведених вище термінів:

• дефіцит бюджету - перевищення обсягів видатків, передбачених у бюджеті, над доходами бюджету;

• профіцит бюджету - відповідно перевищення доходів бюджету над його видатка­ми;

• валовий внутрішній продукт - один з найважливіших показників розвитку еко­номіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економіч­них одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва, і вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кін­цевого використання;

• зведений бюджет України - сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюд­жетної системи України, тобто Державного бюджету України і зведених бюджетів АР Крим, всіх областей і міст Києва та Севастополя;

• державний борг - загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, включаючи боргові зобов’язання держави, що вступають в дію в результаті виданих гарантій за креди­тами, або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору;

• міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого;

• коефіцієнт вирівнювання - застосовується при розрахунку обсягу дотації вирів­нювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з метою зміцнення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування;

• дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує;

• захищені статті видатків бюджету - статті видатків Державного бюджету України, обсяг яких не може змінюватися при проведенні скорочення затверджених бюд­жетних призначень;

• загальний фонд бюджету - доходи бюджету, що не призначені на конкретну мету, і є загальними ресурсами бюджету; видатки бюджету, які здійснюються за раху­нок загальних ресурсів бюджету; різниця між доходами та видатками загального фонду бюджету.

• спеціальний фонд бюджету - бюджетні призначення на видатки за рахунок конк­ретно визначених джерел надходжень; гранти або дарунки (у вартісному обрахун­ку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; різниця між доходами і видатками спеціального фонду бюджету;

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний пе­ріод грунтується на прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвит­ку України на наступний бюджетний період із зазначенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих та гуртових цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня без­робіття.

Частини 2-5 не потребують якихось додаткових пояснень.

Стаття 148. Підготовка до розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік

1. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік розглядається з урахуванням положень Бюджетного кодексу України (2542-14) та цього Регламенту.

2. Кабінет Міністрів України щороку подає до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рік не пізніше 15 вересня поточного року. Разом з проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

3. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік має бути розроб­лений з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України (2542-14) і Основних на­прямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

4. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів.

5. Поданий Кабінетом Міністрів України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік надається народним депутатам для ознайомлення не пізніш як за чотири дні до його представлення у Верховній Раді.

1. Основними джерелами, положеннями яких керуються при розгляді Державного бюджету у Верховній Раді України, є Бюджетний кодекс України (№ 2542-ІІІ від 21 чер­вня 2001 р.) та Регламент Верховної Ради України. Вочевидь, розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік має здійснюватися також і у відповідності з Законом «Про Кабінет Міністрів України», який було прийнято 16 травня 2008 року.

У Бюджетному кодексі України зазначені засади бюджетної системи, її структура, принципи та правові підвалини функціонування системи. У ньому також йдеться про основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Бюджетний кодекс врегульовує відносини, що відбуваються у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання, зокрема, Державного бюджету. В ньому закладено також положення про розгляд звітів про виконання та контроль виконання Державного бюджету України.

2. Регламентом встановлено строк щорічного подання проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік не пізніше 15 вересня поточного року. Він вноситься до парламенту Кабінетом Міністрів України. Отже, як бачимо, суб'єктом зако­нодавчої ініціативи стосовно проекту закону про Державний бюджет може бути виключ­но уряд. Цьому передує відповідна підготовча робота.

Вона започатковується, як ми вже казали, прийняттям Декларації цілей та завдань бюджету на наступний бюджетний період (Бюджетної декларації).

3. Відповідно до частини другої статті 31 нової редакції Закону «Про Кабінет Міністрів України», уряд визначає перелік головних розпорядників коштів бюджету краї­ни. Сформований перелік стає після цього однією з підстав розробки бюджету.

Головні розпорядники бюджетних коштів виконують такі функції:

1. Розробляють плани своєї діяльності відповідно до завдань і функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів завдяки використанню бюджетних коштів;

2. Розробляють на підставі планових потреб органу чи галузі проект кошторису та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів;

3. Отримують після затвердження у законі про Державний бюджет бюджетні при­значення, доводять у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяг цих асигнувань, забезпечують управління бюд­жетними асигнуваннями;

4. Затверджують кошториси розпорядників нижчого рівня і забезпечують контроль за повнотою надходжень коштів та їх витрачання;

5. Одержують звіти про використання коштів та аналізують ефективність вико­ристання бюджетних коштів розпорядниками нижчого рівня.

Міністерство фінансів України у рамках підготовчих робіт розробляє інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Спираючись на ці інструкції, головні розпорядни­ки бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів. У запитах міститься вся інформація, необхідна для аналізу показників проекту Держбюджету.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути лише органи, уповно­важені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів забезпечувати їх діяльність в особі їх керівників, а також міністерства, інші органи цен­тральної виконавчої влади, Конституційний, Верховний та інші спеціалізовані суди України, установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України в особі їх керівників.

Головну функцію підготовки проекту покладено на Міністерство фінансів України. Це міністерство після аналізу бюджетних запитів, отриманих від головних розпорядни­ків бюджетних коштів, вживає необхідні заходи для узгодження розбіжностей із голо­вними розпорядниками бюджетних коштів при складанні законопроекту. Міністерство фінансів подає проект закону до розгляду і вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України.

У відповідності до частини третьої статті 37 Закону «Про Кабінет Міністрів України» і частини другої статті 37 Бюджетного кодексу України уряд приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом із від­повідними матеріалами парламенту не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Відповідно до частини першої статті 38 Бюджетного Кодексу разом з проектом зако­ну про Державний бюджет України подаються такі матеріали:

1) Пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка по­винна містити:

а) інформацію про економічне становище держави та основні прогнозні макропо- казники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту Державного бюджету України;

б) оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що пропонуються для забез­печення фінансовими ресурсами витрат бюджету;

в) пояснення до основних положень проекту Державного бюджету України та проек­ту закону про Державний бюджет України, включно з аналізом запропонованих об­сягів видатків на виконання функцій, програм у розрізі територій. Обгрунтування містять бюджетні показники за попередній, поточний та наступний бюджетні пе­ріоди у розрізі класифікації видатків бюджету;

г) інформацію щодо врахування Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період та пропозицій Верховної Ради України до них, якщо вони були прийняті Верховною Радою України відповідно до частини шостої статті 33 цього Кодексу;

ґ) аналітичні дані, розрахунки з обґрунтуваннями особливостей міжбюджетних взаємовідносин, а саме: детальні розрахунки прогнозного загального обсягу до­ходів та видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів між Державним бюджетом та місцевими бюджетами, за видами доходів та за функціями, базові показники та результати обрахунку індексів відносної подат- коспроможності в розрізі місцевих бюджетів, детальний розрахунок розміру фі­нансового нормативу бюджетної забезпеченості по функціях та видах місцевих бюджетів, детальний розрахунок коригуючих коефіцієнтів та коефіцієнту вирів­нювання, розрахунки обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюдже­там за видами пільг і допомог та детальними фінансовими та кількісними показ­никами;

д) інформацію щодо обсягів державного боргу, в тому числі за типом боргового зобов’язання, графіка його погашення, обсягів та умов запозичень;

е) прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку України, показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

2) прогнозні показники зведеного бюджету України (включно з оцінкою Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України;

3) перелік пільг по податках, зборах (інших обов’язкових платежах) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

4) показники видатків Державного бюджету України, необхідних на наступні бюд­жетні періоди для завершення програм, що враховані в проекті Державного бюд­жету України, за умови реалізації цих програм протягом більш як одного бюджет­ного періоду;

5) зведення та структура фінансових зобов’язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетні періоди до повного погашення борго­вих зобов’язань, включно з сумами на обслуговування державного боргу;

6) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період, під які можуть надаватися гарантії Кабінету Міністрів України;

7) доповідь про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетно­му періоді;

8) проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до закону;

9) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту Державного бюджету України (подаються до Комітету Верховної Ради України з питань бюд­жету);

10) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Кабінет Міністрів України.

У разі зміни Кабінетом Міністрів України показників обсягів міжбюджетних транс­фертів під час розгляду та доопрацювання ним проекту закону про Державний бюджет України Кабінет Міністрів України подає розрахунки відповідно до вимог вищенаведено- го підпункту «ґ» цієї частини статті.

Законом про Державний бюджет України визначаються:

1) загальна сума доходів і загальна сума видатків (з розподілом на загальний та спе­ціальний фонди, а також з розподілом видатків на поточні і капітальні);

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюджету України в наступному бюджетному періоді і державного боргу на кінець наступного бюд­жетного періоду, повноваження щодо надання державних гарантій, а також обсягу цих гарантій відповідно до статті 17 цього Кодексу;

3) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України за бюджетною класифікацією;

4) доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

5) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

1-1) розмір оборотної касової готівки Державного бюджету України;

1-2) розмір мінімальної заробітної плати на плановий бюджетний період;

1-3) рівень забезпечення прожиткового мінімуму на плановий бюджетний період;

6) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Доходами бюджету за визначенням статті 2 Бюджетного кодексу є усі податкові, не­податкові та інші надходження на безповоротній основі (включно з трансфертами, да­рунками, грантами).

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та по­вернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету - це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Видатки проекту закону про Державний бюджет України по головних розпорядни­ках бюджетних коштів повинні бути деталізовані за підрозділами функціональної класи­фікації (програмної класифікації у разі складання проекту бюджету за програмно-цільо­вим методом).

4. Цей пункт є предметом безперервних суперечок, більше того, його було неоднора­зово порушено під час прийняття бюджету різних років. За останні 5-6 років, мабуть, не можна назвати жодного разу, коли б парламент не відійшов від цієї норми. І, відповідно, чи не у кожному такому випадку врешті-решт справа закінчувалася поданням звернення до Конституційного Суду.

Найбільш повно це питання було піддано розгляду у Рішенні Конституційного Суду № 10-рп від 22.05.2008 р. (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України). У ньому йшла мова про конституційність ряду положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Саме цими положеннями було внесено велику кількість змін до деяких законодавчих актів України.

Якщо детально переглянути статтю 67 розділу першого, а також пункти 1-4, 6­22, 24-100 розділу другого Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стосовно яких звернувся суб'єкт права на конституційне подання, то з'ясовується, що тільки тут парламент зупинив дію окремих положень дев'ятнадцяти законів, кодексів та інших нормативно-правових актів України. До дев'яносто одного акту внесено зміни та доповнення, а три визнано такими, що втратили чинність.

Варто звернути увагу на назву цього Закону, щоб побачити порушення зазначених нами вище норм. Адже там у другій частині назви чітко і недвозначно формулюється мета цієї частини: «про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

В установчій частині свого Рішення Конституційний Суд спирався, зокрема, на те, що затвердження Держбюджету України належить до повноважень Верховної Ради (положення пункту 4 частини першої статті 85 і частини першої статті 96 Конституції України). Крім того, Суд виходив з норм Основного Закону про те, що це затвердження відбувається виключно у формі закону (пункт 1 частини другої статті 92 і частина друга статті 95 Конституції України).

Виходячи з цих та деяких інших норм Конституції України, Конституційний Суд України дійшов ряду важливих висновків. По-перше, через спеціальний характер свого призначення закон про Державний бюджет не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя нашої країни. По-друге, Держбюджет, відповідно до конститу­ційних норм, не має вищої юридичної сили щодо інших законів.

Саме тому Конституційний Суд стверджує, що законом про Держбюджет жодним чином не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, скасовувати їх, бо такі дії створюють протиріччя у законодавстві, а це, у свою чергу, призводить до скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Конституційний Суд ще раз наголосив, що при потребі зупинити дії законів, внести до якихось законів зміни і доповнення, визнати певні закони нечинними мають викорис­товуватися окремі закони, але не закон про Державний бюджет.

5. Надання народним депутатам для ознайомлення поданого Верховною Радою про­екту закону про Державний бюджет не пізніше як за чотири дні до його представлення у Верховній Раді є дуже обмеженим терміном. Хоча вийти з цього положення можна лише відсунувши на декілька днів термін внесення проекту закону до парламенту. Можливо, перенісши його з 15 вересня на 10 вересня.

Стаття 149. Представлення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Верховній Раді

1. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік Верховній Раді представляє на її пленарному засіданні Міністр фінансів України не пізніше ніж через п’ять днів з дня подання його Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради.

2. Від комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, з доповіддю щодо відповідності проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та вимогам Бюджетного кодексу України (2542-14) виступає голова комітету.

3. Представлення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік проводиться за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту).

4. За результатами обговорення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Верховна Рада може прийняти рішення про схвалення і прийняття його до розгляду або рішення про його відхилення у разі:

1) внесення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік без подання всіх документів, передбачених Бюджетним кодексом України (2542­14);

2) невідповідності проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний пе­ріод;

3) невідповідності проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік вимогам складання проекту Державного бюджету України, встановленим Бюджетним кодексом України (2542-14).

5. У разі відхилення Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Кабінет Міністрів України зобов’язаний у семиденний строк з дня набрання чинності рішенням про його відхилення подати до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рік для його повторного представлення з урахуванням пропозицій Верховної Ради або обґрун­туванням їх відхилення.

1. Відповідно до частини першої статті 28 Бюджетного кодексу, інформація про про­ект закону про Державний бюджет повинна обов’язково оприлюднюватися. Виходячи з цього, Міністерство фінансів України забезпечує його доступність для публікації.

Проект закону про державний бюджет підлягає обов’язковій публікації у газеті «Урядовий кур’єр» не пізніше, ніж через сім днів після його подання Верховній Раді України.

Представлення проекту закону про Державний бюджет робиться на пленарному за­сіданні Верховної Ради України Міністерством фінансів України. Це має відбутися не піз­ніше, ніж через п’ять днів з дня його подання Кабінетом Міністрів України до парламен­ту. Отже, максимальний термін, коли це може відбутися - 20 вересня поточного року.

2. Доповідь про відповідність проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік вимогам Бюджетного кодексу від комітету, до предмета відання якого на­лежать питання бюджету, робить голова комітету. У цій частині говориться також про те, що його доповідь має висвітлювати відповідність проекту Основним напрямам бюджет­ної політики на наступний бюджетний період.

Варто нагадати, що відповідно до частини першої статті 3 кодексу бюджетним пе­ріодом для всіх бюджетів, що входять у бюджетну систему країни, визначається один календарний рік. Початком такого року встановлено 1 січня планового року, а його за­кінчення припадає на 31 грудня того ж таки року. Навіть якщо бюджет не прийнято до 1 січня наступного року, точкою відліку бюджетного періоду все одно є 1 січня року, що наступив.

3. Ця частина статті 149 Регламенту не потребує додаткових пояснень.

4. Після закінчення представлення проекту закону про бюджет на наступний рік, яке проводиться у режимі повного обговорення (відповідно до положень статті 30 Регламенту), Верховна Рада приймає рішення щодо подальшої долі законопроекту. Вона може схвали­ти і прийняти до подальшого розгляду або відхилити поданий законопроект.

Останнє може статися, якщо будь-який документ або група документів з тих, що має подаватися разом з проектом бюджету згідно з переліком необхідних супроводжую- чих матеріалів (дивись коментар до частини третьої статті 148 Регламенту), не було пода­но Кабінетом Міністрів.

У Регламенті передбачено можливість відхилення проекту закону, коли він не від­повідає Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Крім цього, проект закону може бути знято з розгляду, якщо він не відповідає вимогам складання проекту Державного бюджету України, встановленим Бюджетним кодексом. Наведемо перелік тих принципів, які встановлюються статтею 7 кодексу як базові при­нципи бюджетної системи:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єди­ним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдніс­тю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повин­ні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є са­мостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідаль­ності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповід­них джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначен­ня напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і не­залежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно- правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обгрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказни- ках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюд­жетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосе­реднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти вико­ристовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України бу­дується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатс­тва між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Крім того, проект закону безумовно повинен відповідати вимозі частини четвертої статті 148 Регламенту, яку ми вже обговорювали і де йде мова про заборону присутності у проекті закону про Держбюджет положень про зупинення дії чи внесення змін до інших законів.

5. Може статися, що парламент відхилить проект закону про Держбюджет на на­ступний рік. Для звичайних законопроектів це означає, що його або такий законопроект, що повторює відхилений проект закону за суттю, не можна повторно подавати не тільки на поточній але й на наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання.

Для проекту закону про бюджет ситуація є докорінно іншою. Після набрання чин­ності рішення про відхилення поданого документу Кабінет Міністрів повинен у семиден­ний термін подати до парламенту новий законопроект про Державний бюджет України на наступний рік. За цим відбувається повторне представлення законопроекту. В ньому мають бути враховані пропозиції Верховної Ради, які було виголошено під час першого представлення. В іншому разі необхідно надати чітке обґрунтування відхилення урядом цих пропозицій.

Починається новий відлік строків проходження проекту закону з тим, щоб врешті- решт бюджет було прийнято до першого січня наступного року. Слід пояснити, що стро­ки кожного окремого кроку при цьому повторному розгляді дещо скорочуються саме для того, щоб встигнути прийняти Державний бюджет до граничного строку. Так, зокрема, відповідно до частини третьої статті 39 кодексу повторне представлення Міністром фі­нансів проекту закону відбувається не пізніше вже не п'яти, а трьох днів після його пов­торного внесення у Верховну Раду.

Нагадуємо, що постанови, прийняті парламентом, набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення Головою Верховної Ради, якщо тільки постановою не передба­чено інший порядок набрання нею чинності (частина п'ята статті 133 Регламенту).

Стаття 150. Процедура розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік

1. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік розглядається за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

2. У разі порушення Кабінетом Міністрів України строків подання до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік, а також пору­шення строків подання його на друге читання строки розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік обчислюються з дня його фактичного подання Кабінетом Міністрів України.

3. У разі відставки Кабінету Міністрів України до подання до Верховної Ради про­екту закону про Державний бюджет України на наступний рік або після відхилен­ня Верховною Радою поданого проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік відлік строків розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік припиняється і відновлюється піс­ля подання до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік новосформованим Кабінетом Міністрів України.

1. За схемою розгляду обговорення і прийняття проекту закону про Державний бюджет відбувається за процедурою трьох читань, як для переважної більшості законо­проектів. Але особливості, які главою 26 Регламенту унормовують порядок проходження законопроекту про Держбюджет через Верховну Раду, встановлюють відмінності з тим порядком, який наведено у розділі IV Регламенту, де описується загальна законодавча процедура. Тому посилань на загально вживану процедуру трьох читань практично не буде, за виключенням деяких технічних особливостей.

2. Якщо Кабінет Міністрів вносить із запізненням проект закону про Державний бюджет на наступний рік, то подальші строки розгляду такого проекту обчислюються, починаючи з дати його фактичного подання до парламенту. Знову ж, при порушенні строків подання законопроекту на друге читання відбувається зміщення всіх подальших строків його розгляду у Верховній Раді України. Точкою відліку у цьому випадку теж виз­начається дата реального внесення проекту закону на друге читання.

3. Нестандартна ситуація виникає також у разі, коли в процесі проходження про­екту закону про бюджет через парламент відбувається відставка уряду. Якщо на цей мо­мент законопроект ще не було подано до Верховної Ради або відставка відбулася після відхилення парламентом вже поданого проекту бюджету на наступний рік, відлік строків розгляду припиняється, а проект вважається знятим із розгляду.

Після сформування нового складу Кабінету Міністрів цей уряд розробляє новий проект закону. Після його подання до Верховної Ради починається відлік уже нових строків проходження законопроекту у Верховній Раді.

Схожа ситуація виникла з прийняттям бюджету у 2007 році. Тоді у зв'язку з припи­ненням повноважень більш ніж 150 депутатів, що було викликано поданням ними заяв про вихід із фракцій, до яких вони до того часу належали, Верховна Рада зупинила свою діяльність. Президент України видав відповідний указ про проведення позачергових ви­борів до Верховної Ради, які відбулися 30 вересня 2007 року.

Незадовго перед цим уряд подав до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет на 2008 рік. Але обговорення проекту закону не було легітимним, бо на той час відповідно до Рішення Конституційного Суду № 17-рп/2002 від 17 жовтня 2002 року (щодо повноважності Верховної Ради України), як ми вже про це казали, діяльність парламенту була зупинена. Тому проведення будь-яких пленарних засідань не мали жодної правової сили. Таким чином, всі терміни подання проекту закону були згаяні і пізніше його було внесено вже новосформованим урядом через декілька місяців після 15 вересня. Бюджет на 2008 рік все ж було прийнято, але відповідні терміни проходження законопроекту че­рез парламент суттєво скоротилися завдяки зміщенню дня фактичного подання проекту закону про Державний бюджет на 2008 рік до Верховної Ради України.

Стаття 151. Підготовка проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік до першого читання

1. Після прийняття Верховною Радою до розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік народні депутати, комітети не пізніше 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект закону був прийнятий до розгляду після повторного по­дання Кабінетом Міністрів України) року, що передує плановому, формують свої пропозиції до проекту закону і направляють їх до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету. Пропозиції, направлені до комітету, до пред­мета відання якого належать питання бюджету, після 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект закону був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що передує плановому, до розгляду не приймаються.

2. Пропозиції народних депутатів, комітетів не пізніше 15 жовтня (20 жовтня, якщо проект закону був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) розглядаються комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, спільно з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів України та за участі ініціаторів внесення пропозицій. Причини відхилення пропо­зицій комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, обґрунто­вуються у висновках комітету.

3. За результатами розгляду проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, готує висновки і пропозиції, порівняльну таблицю з дотриманням вимог, передбачених статтею 113 цього Регламенту, та проект відповідної постанови Верховної Ради.

4. Порівняльна таблиця, проект постанови Верховної Ради, висновки і пропозиції комітету та супровідні документи надаються народним депутатам не пізніш як за п'ять днів до розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні.

1. Вже на цьому етапі розгляду проекту закону про Державний бюджет добре видно відмінності бюджетної процедури під час здійснення першого читання від порядку роз­гляду звичайних законопроектів. Найбільш характерним є те, що вже після ухвалення парламентом рішення про прийняття до розгляду проекту закону про Держбюджет на наступний рік як народні депутати, так і комітети Верховної Ради готують свої пропози­ції до цього проекту.

Всі ці пропозиції мають бути направлені до Комітету з питань бюджету. Крайнім строком відправлення сформованих авторами пропозицій до Комітету з питань бюджету визначено 1 жовтня. Підкреслюємо: день їх відправлення авторами, а не той день, коли вони були отримані Комітетом з питань бюджету.

Як ми вже говорили, може статися так, що законопроект може бути прийнято до розгляду не з першого разу, а лише після його повторного подання Кабінетом Міністрів. У такому випадку крайній термін направлення пропозицій обмежується 6 жовтня включ­но того року, що передує плановому. Пропозиції, що були відправлені після названих дат, тобто починаючи з 2 жовтня (або з 7 жовтня відповідно), до розгляду Комітетом з питань бюджету не приймаються.

Варто звернути увагу на дві обставини. По-перше, встановленням двох граничних дат відправлення пропозицій до проекту закону Верховна Рада дає зрозуміти, що кіль­кість можливих подань урядом законопроектів про Державний бюджет на один і той же рік обмежується двома. По-друге, датою відправлення документу, надісланого народним депутатом або комітетом парламенту через експедицію Верховної Ради (а саме так мають направлятися вказані пропозиції), вважається дата, вказана при реєстрації відправлення листа з пропозицією (або їх групою) у вказаній експедиції.

2. Наступною реперною датою опрацювання законопроекту у Верховній Раді є 15 жовтня (20 жовтня у разі повторного подання проекту закону до парламенту). До цієї дати (включно) Комітет з питань бюджету повинен розглянути і висловити своє ставлення до всіх поданих народними депутатами та парламентськими комітетами пропозицій до про­екту закону. Їх розгляд на цьому етапі здійснюється вказаним комітетом із залученням уповноважених урядом представників та за участі ініціаторів внесення пропозицій.

Настанови Бюджетного кодексу щодо змісту пропозицій мають такий вигляд:

• якщо впровадження якоїсь із пропозицій вимагає збільшення видатків Держав­ного бюджету, то одночасно повинні бути визначеними джерела покриття таких видатків;

• пропозиції стосовно зменшення доходів Державного бюджету України мають виз­начати джерела компенсації втрат доходів Державного бюджету України або види та обсяги видатків, що підлягають відповідному скороченню. Жодна з таких про­позицій не повинна призводити до збільшення державного боргу і гарантій порів­няно з їх обсягом, передбаченим у представленому проекті закону про Державний бюджет України. Якщо принаймні одна із вимог не виконується, відповідна про­позиція до розгляду Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не при­ймається;

• не допускається внесення пропозицій щодо змін до прогнозу податкових надход­жень, крім випадку, коли за висновком Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства фінансів України та Рахункової палати виявлені неточності в їх розрахунку.

Таким чином, Комітету з питань бюджету надано право не приймати до розгляду певні пропозиції народних депутатів, якщо вони не відповідають вимогам наведеного нами вище положення частини другої статті 40 Бюджетного кодексу України. Неприйняті з цієї причини пропозиції не включаються до порівняльної таблиці, яка готується Комітетом за результатами його підготовчої роботи над поданими пропозиціями.

За результатами обговорення Комітет з питань бюджету при наявності кворуму (частина перша статті 44 Закону «Про комітети Верховної Ради України») на своєму засі­данні голосує за схвалення або відхилення кожної окремої пропозиції. Пропозиція вва­жається врахованою, якщо її було підтримано більшістю голосів присутніх на засіданні членів комітету (частина п'ята статті 44 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»).

У разі відхилення пропозиції Комітет з питань бюджету повинен у своїх висновках дати вмотивоване обґрунтування такого рішення.

3. На закінчення розгляду проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік Комітет з питань бюджету має підготувати свої висновки щодо проекту зако­ну і пропозиції Комітету до нього. До цього додається порівняльна таблиця, напрацьова­на з дотриманням вимог, які передбачені статтею 113 Регламенту. Готується також проект відповідної постанови парламенту.

Бюджетний кодекс наголошує, що показники, які містяться у підготовлених Комітетом з питань бюджету висновках і пропозиціях, повинні бути збалансованими, як цього потребує загальна ідеологія бюджетної політики в Україні. Про це, до речі, як ми вже відзначали, йдеться у частині третій статті 95 Конституції України.

4. Всі матеріали, які були напрацьовані Комітетом з питань бюджету у ході підго­товки проекту закону до першого читання - висновки і пропозиції комітету, порівняльна таблиця, проект постанови Верховної Ради та супровідні документи (частина друга статті 94 Конституції України), - надаються народним депутатам не пізніш, як за п'ять днів до розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет на наступний рік на пленарному засіданні. У Бюджетному кодексі встановлено всього лише два дні на цю про­цедуру. Вочевидь, при розробці Регламенту його автори вирішили надати більше часу на ознайомлення народних депутатів із підготовленими до першого читання матеріалами.

Стаття 152. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік у першому читанні

1. Верховна Рада розглядає проект закону про Державний бюджет України на на­ступний рік у першому читанні не пізніше 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект за­кону був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що передує плановому.

2. У разі якщо бюджетний період не співпадає з календарним роком, строки розгляду встановлюються за процедурним рішенням Верховної Ради.

3. Розгляд у першому читанні проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік починається з доповіді голови комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, щодо висновків і пропозицій до законопроекту та ре­зультатів його розгляду.

4. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у пер­шому читанні проводиться за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, передбачених у цій статті.

5. Під час обговорення слово для виступу надається представникам комітетів за письмовими заявами, депутатських фракцій, народним депутатам, представникам Кабінету Міністрів України та Рахункової палати.

6. Після завершення розгляду законопроекту в першому читанні ставляться на голо­сування в цілому висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюд­жет України на наступний рік, підготовлені комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету.

7. Висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік вважаються прийнятими, а проект закону вважається прийнятим у першому читанні, якщо на їх підтримку проголосувала більшість народних де­путатів від конституційного складу Верховної Ради. Схвалені Верховною Радою висновки та пропозиції комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.

8. Якщо Верховною Радою не прийнято позитивного рішення на підтримку виснов­ків і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України у цілому, про­водиться постатейне голосування пропозицій.

9. Під час постатейного голосування пропозицій першими ставляться на голосуван­ня ті пропозиції, які комітет, до предмета відання якого належать питання бюдже­ту, пропонує відхилити і на розгляді та голосуванні яких наполягають ініціатори їх внесення.

10. У разі якщо народні депутати - ініціатори внесення пропозицій, які комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, пропонується відхилити, не наполягають на їх розгляді, голосування щодо них не проводиться.

11. Голосування пропозицій, які комітет, до предмета відання якого належать питан­ня бюджету, пропонує відхилити, і на розгляді яких наполягають ініціатори їх внесення, проводиться щодо кожної пропозиції окремо.

12. Після розгляду пропозицій, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, прово­диться постатейне голосування пропозицій, які комітет, до предмета відання яко­го належать питання бюджету, пропонує врахувати. Якщо у народних депутатів немає зауважень, пропозиції, які комітет, до предмета відання якого належать пи­тання бюджету, пропонує врахувати, ставляться на голосування разом у цілому.

13. У разі якщо під час постатейного голосування пропозицій показники бюджету, які містить підготовлений до першого читання проект закону про Держаний бюд­жет України на наступний рік, залишаються збалансованими, Верховна Рада може прийняти рішення про прийняття його за основу в першому читанні.

14. У разі якщо під час постатейного голосування позицій показники бюджету стають розбалансованими, Верховна Рада направляє проект закону про Державний бюд­жет України на наступний рік до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, для підготовки на повторне перше читання.

1. Встановлюється, що розгляд законопроекту про Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні повинен відбутися не пізніше 20 жовтня (25 жовтня, якщо законопроект був прийнятий до розгляду після повторного внесення Кабінетом Міністрів) року, що передує плановому.

2. Відповідно до частини 1 статті 96 Конституції України за особливих обставин Державний бюджет України може охоплювати період, відмінний від звичайного (з 1 січня по 31 грудня планового року).

Такими особливими обставинами, як це встановлено частиною третьою статті 3 Бюджетного кодексу, можуть бути:

1) введення воєнного стану;

2) оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

3) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, необ­хідність усунення природних чи техногенних катастроф.

Регламент Верховної Ради визначає, що при неспівпадінні календарного року з бюд­жетним періодом строки розгляду законопроекту про Державний бюджет встановлюють­ся Верховною Радою шляхом прийняття відповідного процедурного рішення. Прийняття такого рішення відбувається відповідно до положень, наведених у статті 49 Регламенту Верховної Ради.

3,4,5. Безпосередньо розгляд проекту закону про Державний бюджет на наступний календарний рік проводиться у відповідності до процедури повного обговорення з ура­хуванням особливостей, передбачених статтею Регламенту, що коментується.

Передбачено, що першим на засіданні виступає голова Комітету з питань бюджету. Він доповідає у рамках відведеного Регламентом часу про зміст висновків і пропозицій до проекту закону, зроблених за час підготовки до розгляду питання і належним чином опрацьованих Комітетом. Голова Комітету повідомляє народним депутатам про основні результати обговорення цих пропозицій у Комітеті.

Далі в процесі розгляду надається можливість виступити з викладом своїх поглядів щодо питання, що обговорюється, представникам інших парламентських комітетів за їх письмовими заявами. Крім цього, заслуховуються виступи представників всіх парла­ментських фракцій, народні депутати у порядку запису і у відповідності з положення­ми Регламенту, викладеними у статтях 30, 32-35. Слово надається також уповноваженим представникам Кабінету Міністрів та Рахункової палати.

6. Після закінчення обговорення проекту закону у першому читанні головуючий на засіданні ставить на голосування висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік. Треба розуміти, що на голосування вино­сяться пропозиції, підготовлені Комітетом з питань бюджету з урахуванням схвалення або відхилення кожної з них на засіданні Комітету. Тобто, народним депутатам пропо­нується підтримати в цілому бачення Комітету з питань бюджету на всі пропозиції.

7. Якщо представлені Комітетом висновки та пропозиції підтримані більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради, то вони вважаються прийнятими у першому читанні. Після такого схвалення висновки та пропозиції Комітету з питань бюджету в подальшому набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.

8. У разі, якщо Верховна Рада не підтримає на своєму пленарному засіданні зап­ропоноване Комітетом рішення у цілому, парламент повинен перейти до постатейного голосування пропозицій.

9. Слід сказати, що подальша робота над законопроектом про Державний бюджет побудована таким чином, щоб мінімізувати обсяги витраченого на це часу народних де­путатів, не поступившися водночас якістю роботи.

На голосування спершу виносяться лише ті пропозиції, які були запропоновані до відхилення Комітетом з питань бюджету під час їх попереднього опрацювання, однак не всі, а тільки ті з них, на розгляді і голосуванні яких наполягають суб'єкти законодавчої ініціативи - автори цих пропозицій.

10. Регламентом рекомендується не проводити голосування щодо тих пропозицій народних депутатів, запропонованих Комітетом з питань бюджету до відхилення, на роз­гляді яких ініціатори їх внесення не наполягають.

Нам видається, що така норма до певної міри обмежує можливості народних депу­татів, закладені у частині четвертій статті 45 Регламенту. Там говориться про те, що на голосування ставляться окремо всі пропозиції і поправки, що надійшли і не були відкли­кані у порядку, визначеному Регламентом. Таке обмеження тим більше виглядає дивним, адже сам депутат, відмовляючись від обговорення своєї пропозиції, вимагає хоча б голо­сування щодо неї, прагнучи побачити реакцію всієї Верховної Ради на його пропозицію, а не тільки її частини, якою є Комітет з питань бюджету.

11. В цій частині статті 152 підтверджується вищезазначена норма про голосуван­ня кожної пропозиції, яку Комітет рекомендував відхилити і на розгляді якої ініціатор її внесення наполягає, окремо. Взагалі у цій статті її автори припустилися певної роз­митості понять «розгляд» та «голосування». Якщо у частинах 9-11 вони мають окремий, послідовний у часі їх здійснення зміст, то у частині 12 поняття «розгляд» поглинає термін «голосування».

12. Після розгляду та голосування пропозицій, які були запропоновані до відхилен­ня при попередньому їх обговоренні у Комітеті з питань бюджету і на розгляді і голосу­ванні яких наполягають ініціатори їх внесення, парламент переходить до постатейного голосування тих пропозицій, які головний комітет пропонує врахувати. Якщо при цьому у народних депутатів, що беруть участь у обговоренні питання у сесійній залі, немає до них зауважень, то всі вказані пропозиції ставляться на голосування у цілому.

13. Підхід до врахування пропозицій народних депутатів при постатейному їх го­лосуванні на пленарному засіданні Верховної Ради повинен бути гранично виваженим з тим, щоб не допустити розбалансованості показників бюджету. Така вимога вже зга­дувалася нами в коментарі до частини третьої статті 148 Регламенту Верховної Ради. У ній ідеться про те, що повноваження, які надаються бюджетом на здійснення витрат від­повідно до його положень, повинні за обсягами відповідати тим надходженням, які, як передбачено, надійдуть у відповідний бюджетний період.

Якщо така вимога за результатами проведеного голосування стосовно статей підго­товленого проекту закону про Державний бюджет на наступний рік не порушується, то Верховна Рада може прийняти рішення про прийняття його за основу в першому читанні.

14. Може статися так, що у процесі постатейного голосування проекту закону про Державний бюджет на наступний рік складеться така ситуація, що показники бюджету розбалансуються. У такому разі Верховна Рада має прийняти рішення про направлення цього проекту до Комітету з питань бюджету.

Перед цим, зрозуміло, парламент повинен зробити все можливе для виправлення положення безпосередньо у сесійній залі. Це складно зробити без детального аналізу. Тому пропонується перенести подальше обговорення до Комітету з питань бюджету, який має підготувати проект закону до повторного першого читання.

Стаття 153. Підготовка та розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у другому читанні

1. Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік за основу в першому читанні Кабінет Міністрів України у чотирнадцятиденний строк, але не пізніше 3 листопада (8 листопада, якщо проект закону був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що пе­редує плановому, подає до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, проект закону про Державний бюджет України на наступний рік, дооп­рацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради, і порівняльну таблицю щодо врахування Бюджетних висновків Верховної Ради з дотриманням вимог, передбачених статтею 113 цього Регламенту.

2. Комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, протягом трьох днів після дня внесення проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік, підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання, го­тує висновок щодо пропозицій та поправок, запропонованих до другого читання Кабінетом Міністрів України, з відповідним обґрунтуванням щодо них.

3. Розгляд у другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому.

4. Розгляд у другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік починається з доповіді Міністра фінансів України щодо доопрацьова­ного з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради проекту закону.

5. Голова комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, допові­дає висновки комітету щодо врахування Бюджетних висновків Верховної Ради Кабінетом Міністрів України при підготовці проекту закону про Державний бюд­жет України на наступний рік до другого читання.

6. Після доповідей Міністра фінансів України та голови комітету, до предмета відан­ня якого належать питання бюджету, слово для виступу в порядку, визначеному цим Регламентом, надається представникам депутатських фракцій.

7. Після закінчення виступів представників депутатських фракцій Верховна Рада переходить до постатейного голосування поданого на друге читання Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік.

8. За результатами постатейного голосування проекту закону про Державний бюд­жет України на наступний рік Верховною Радою може бути прийнято рішення про прийняття його в другому читанні або направлення до Кабінету Міністрів України для підготовки на повторне друге читання.

9. Під час розгляду в другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Верховна Рада затверджує загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету України, розмір мінімаль­ної заробітної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на наступний бюджетний період, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхід­ні для формування місцевих бюджетів.

10. Не прийняті під час голосування в другому читанні статті проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік переносяться на розгляд у третьому читанні.

1. Кабінет Міністрів залишається суб'єктом законодавчої ініціативи і під час другого читання проекту закону. Таке твердження випливає з того факту, що, відповідно до час­тини першої статті 42 Бюджетного Кодексу, проект закону про Держбюджет, прийнятий у першому читанні, передається для подальшого доопрацювання Кабінету Міністрів.

Уряд зобов'язаний у двотижневий термін підготувати і не пізніше 3 листопада (8 листопада у разі прийняття законопроекту до розгляду після повторного подання уря­дом) подати проект закону, доопрацьований у відповідності до Бюджетних висновків Верховної Ради України.

Крім цього, у такий же строк Кабінет Міністрів подає порівняльну таблицю, в якій фіксується ставлення уряду до всіх пропозицій народних депутатів, підтриманих Верховною Радою у сесійній залі під час першого читання проекту закону про Державний бюджет. Якщо уряд не погоджується з якоюсь пропозицією, він має навести вмотивова­не пояснення, чому вона не врахована. Порівняльна таблиця готується з дотриманням вимог статті 113 Регламенту, яка визначає загальні підходи до формування порівняльної таблиці.

Доопрацьований до другого читання проект закону про Державний бюджет України має містити текстові статті та показники, які пропонувалися Кабінетом Міністрів України в першому читанні, або схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України. У разі, якщо Кабінет Міністрів України пропонує нові текстові статті, до них додається детальне обгрунтування їх необхідності. Ці вимоги щодо цифрових показників можуть бути змінені виключно у випадку, якщо основні прогнозні макропоказники економічно­го і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені Кабінетом Міністрів України в основу проекту Державного бюджету України, поданого до Верховної Ради України 15 вересня року, що передує плановому, змінилися на час розгляду в друго­му читанні (частина друга статті 42 Бюджетного Кодексу України).

Верховна Рада повертає підготовлений Кабінетом Міністрів законопроект, який не відповідає наведеним у попередньому абзаці вимогам, на доопрацювання, прийнявши на своєму пленарному засіданні відповідне рішення. Відповідно до цього рішення уряд по­винен у тижневий термін з дня його прийняття подати проект закону на повторне друге читання (частина третя статті 42 Бюджетного кодексу).

2. У свою чергу, Комітет з питань бюджету у триденний термін після дня внесення підготовленого урядом до другого читання проекту закону про Держбюджет, напрацьо­вує висновок щодо поправок та пропозицій, запропонованих урядом у процесі підго­товки проекту закону до другого читання. У тексті висновку повинно бути належним чином обґрунтовано ставлення Комітету до кожної з поправок чи пропозицій Кабінету Міністрів.

3-7. Зміст цих частин не потребує детальних коментарів. Слід лише додати, що від­повідно до положень частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України розгляда­ються виключно висновки Комітету з питань бюджету. Жодні інші пропозиції щодо змін до проекту закону про Державний бюджет на наступний рік не розглядаються.

Головне і першочергове завдання другого читання законопроекту про Держбюджет полягає у затвердженні загального обсягу дефіциту (профіциту) доходів і видатків Державного бюджету України, розміру мінімальної заробітної плати та рівня забезпечен­ня прожиткового мінімуму на плановий бюджетний період.

8. Після постатейного голосування поданого до другого читання проекту закону про Державний бюджет на наступний рік парламент приймає одне з двох рішень: прийняти законопроект у другому читанні і у цілому або направити його до уряду для підготовки до повторного другого читання.

9. Вся робота парламенту над проектом закону у другому читанні повинна бути за­вершена до 20 листопада року, що передує плановому.

Відповідно до положень частини третьої статті 43 Бюджетного кодексу загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету України, розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на на­ступний бюджетний період, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, необ­хідні для формування місцевих бюджетів, повинні бути прийняті у другому читанні в обов’язковому порядку і не підлягають розгляду у третьому читанні.

10. Частина десята статті 153 не потребує додаткових роз’яснень.

Стаття 154. Підготовка до розгляду та розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у третьому читанні

1. Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у другому читанні комітет, до предмета відання якого належать питання бюд­жету, не пізніше 25 листопада року, що передує плановому, готує його до третього читання з урахуванням пропозицій, підтриманих Верховною Радою у другому чи­танні.

2. Комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, готує висновки і пропозиції щодо розбіжностей у визначенні доходів, видатків, а також дефіциту Державного бюджету України, які виникли в результаті внесення змін до проекту закону у другому читанні і готує порівняльну таблицю. Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у другому читанні вне­сення до нього нових пропозицій та поправок не допускається, їх розгляд не про­водиться.

3. Третє читання проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік починається з доповіді голови комітету, до предмета відання якого належать пи­тання бюджету, та співдоповіді Міністра фінансів України щодо:

1) висновків стосовно тих статей законопроекту, які були змінені після врахуван­ня при підготовці до третього читання не прийнятих у другому читанні статей проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік і врахування яких призвело до необхідності внесення змін до інших статей проекту закону, прийнятих у другому читанні;

2) пропозиції комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, стосовно уточнення статей проекту закону, до яких пропонується внести зміни з метою збалансування доходів і видатків для досягнення затвердженого дефі­циту Державного бюджету України на наступний рік.

4. Після доповіді та співдоповіді проводиться голосування пропозицій комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, щодо статей проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік, які не були прийняті в другому читанні, та прийняття проекту закону в цілому.

5. У разі якщо рішення про прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік із запропонованими пропозиціями комітету, до предме­та відання якого належать питання бюджету, в цілому не прийнято, проводиться голосування щодо кожної пропозиції, запропонованої комітетом, до предмета ві­дання якого належать питання бюджету.

6. У разі неприйняття проекту закону про Державний бюджет України на наступ­ний рік у цілому цей проект закону за рішенням Верховної Ради направляється на повторне третє читання з визначенням строків його наступного розгляду на пле­нарному засіданні Верховної Ради. Якщо таке рішення не прийнято, проект закону про Державний бюджет України на наступний рік вважається відхиленим. У тако­му випадку, а також у разі неприйняття зазначеного законопроекту у повторному третьому читанні Верховна Рада приймає рішення (з установленням строків) щодо підготовки Кабінетом Міністрів України нового проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік.

1. Комітет Верховної Ради з питань бюджету після того, як проект закону про Державний бюджет України був прийнятий, готує його до третього читання. У процесі опрацювання законопроекту Комітет має врахувати пропозиції, які були підтримані пар­ламентом під час другого читання. Вся робота Комітету з підготовки законопроекту до третього читання повинна бути виконана не пізніше 25 листопада року, що передує пла­новому.

2. Комітет з питань бюджету під час опрацювання законопроекту готує висновки і пропозиції щодо тих розбіжностей у визначенні доходів, видатків, а також дефіциту Державного бюджету України, які виникли у результаті внесення змін до закону про Держбюджет на наступний рік у другому читанні. У рамках цієї роботи Комітет відповід­но до пропозицій, підтриманих парламентом у другому читанні, готує порівняльну таб­лицю до третього читання.

При цьому може статися, що Комітет поміняє певним чином зміст статей, не при­йнятих у проекті закону під час другого читання. Зміни можуть мати різний характер. Вони можуть складати перерозподіл коштів між розпорядниками. Але такі зміни жодним чином не повинні торкатися загальних характеристик бюджету, затверджених у другому читанні. Водночас, такі трансформації можуть вимагати одночасного внесення змін до інших статей бюджету. Саме це і є головним змістом роботи Комітету над законопроек­том у процесі підготовки його до третього читання.

Важливо зазначити, що після закінчення процедури другого читання внесення до нього нових пропозицій та поправок будь-ким із народних депутатів, іншими комітетами не допускається і такі пропозиції і поправки до розгляду не приймаються. Отже, ще раз наголошуємо, що вся підготовча робота на цій стадії опрацювання законопроекту про Держбюджет на наступний рік здійснюється виключно Комітетом з питань бюджету. Це не означає, що народні депутати з інших комітетів не можуть брати участь в обговоренні на засіданнях Комітету з питань бюджету під час підготовки законопроекту до третього читання, але вся повноважність рішень з цього питання належить виключно Комітетові з питань бюджету.

3. Третє читання проекту закону про Держбюджет під час пленарного засідання парламенту починається з доповіді голови Комітету з питань бюджету та співдоповіді Міністра фінансів.

Їх виступи мають бути спрямовані на висвітлення двох аспектів:

• пояснення того, яким чином були змінені статті проекту, котрі не були підтримані під час другого читання. Якщо це призвело до вимушених змін у деяких інших статях, надаються пояснення доцільності цих змін;

• пропозицій Комітету з питань бюджету щодо змісту змін, які дають можливість збалансувати обсяги доходів і видатків бюджету задля досягнення тієї величини дефіциту, яка була прийнята під час другого читання.

4,5. Додаткових пояснень ці частини статті 157 Регламенту Верховної Ради України не потребують. Слід лише додати, що у Бюджетному кодексі України встановлена гранич­на дата, до якої закон про Державний бюджет має бути прийнято. Відповідно до частини п’ятої статті 44 кодексу такою датою встановлено 1 грудня року, що передує плановому. У Регламенті Верховної Ради ця норма відсутня.

Ситуація, яка склалася у 2007 році, до певної міри підтверджує справедливість та­кого підходу авторів Регламенту. Дострокові вибори Верховної Ради, які пройшли 30 вересня 2007 року, а також подальші складнощі із створенням парламентсько-урядової коаліції призвели до того, що не було навіть мови, аби внести до 1 грудня 2007 року зако­нопроект про Державний бюджет на 2008 рік.

Отже, таке жорстке унормування закінчення бюджетного процесу Верховною Радою навряд чи є доцільним, як і встановлення інших фіксованих дат. На нашу дум­ку, у Регламенті варто дати чітке роз’яснення варіантів ходу подій бюджетного процесу. Сьогодні тільки частина шоста цієї статті Регламенту побіжно стосується таких можли­вих обставин.

6. Встановлюється порядок подальшого продовження роботи з прийняття законо­проекту про Державний бюджет на наступний рік. Зокрема, у разі неприйняття зазна­ченого законопроекту у ході повторного третього читання парламент приймає рішення щодо підготовки Кабінетом Міністрів України нового проекту закону про Державний бюджет на наступний рік. При цьому обов’язково встановлюються строки проходження законопроекту через парламент. Бажано вказати контрольні терміни кожного етапу оп­рацювання проекту закону у Верховній Раді.

Така ж ситуація виникає, якщо парламент не може прийняти рішення про направ­лення проекту закону на повторне третє читання. Тоді, як і у попередньому випадку, за­конопроект вважається відхиленим і приймається рішення про підготовку нового зако­нопроекту з новими строками.

Виникає запитання, скільки разів може бути повторено повний цикл проходження проекту закону про бюджет країни, поки цей закон про бюджет не буде прийнято. На жаль, точної відповіді у Регламенті немає. Вочевидь, обмеження на кількість послідовних розглядів нових законопроектів про бюджет не встановлюється з огляду на надзвичай­ну важливість цього документу і значущість збалансованості Державного бюджету для життя народу.

Стаття 155. Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України

1. Протягом бюджетного року до закону про Державний бюджет України можуть бути внесені зміни за поданням суб'єктів права законодавчої ініціативи з додер­жанням вимог Бюджетного кодексу України (2542-14) та цього Регламенту.

2. Внесення змін до закону про Державний бюджет України, які безпосередньо пере­дбачають внесення змін до інших законодавчих актів України, не допускається. У такому разі спочатку вносяться зміни до відповідного закону і лише після того роз­глядаються пропозиції про зміни до закону про Державний бюджет України від­повідно до положень Бюджетного кодексу України (2542-14) та цього Регламенту.

3. Проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України роз­глядається комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, який готує проект відповідного висновку. Пропозиції про внесення змін до проек­ту закону про Державний бюджет України розглядаються в порядку, визначеному розділом IV цього Регламенту.

4. Будь-який закон, що впливає на зменшення доходів та/або збільшення видатків бюджетів поточного року, не може бути прийнятий у цілому Верховною Радою, якщо одночасно з його прийняттям не будуть внесені відповідні зміни до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

1. Практика внесення змін до закону про Державний бюджет України неодноразо­во застосовувалася практично всіма складами парламенту і урядами України. Причини такого явища пояснюють по різному, але заперечувати те, що необхідність внесення змін до вже прийнятого закону «Про Державний бюджет» має цілком об’єктивний характер, навряд чи доцільно.

Наведемо основні випадки, коли можуть вноситися зміни до закону про державний бюджет. Вони викладені у частині першій статті 52 Бюджетного кодексу. В першу чергу, це може бути зроблено у разі виникнення відхилення оцінки прогнозу макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також відхилення обсягів надходжень до бюджету України від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Крім цього, таке може відбутися при змінах структури видатків державного бюджету та в інших випадках, передбачених Бюджетним кодексом.

Міністерство фінансів здійснює щомісячну оцінку того, як відповідають показни­ки, встановлені у Державному бюджеті, дійсному рівню надходжень. Уряд також про­водить щоквартальну оцінку відповідності прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України тим показникам, які були враховані при затвердженні Держбюджету на відповідний бюджетний період.

При перевиконанні доходної частини Державного бюджету більш ніж на 15 відсо­тків Кабінет Міністрів повинен протягом двох тижнів із дня оголошення офіційних вис­новків про це подати до Верховної Ради відповідний проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Схожа ситуація може скластися у разі, якщо за результатами квартального звіту про виконання Державного бюджету України є недоотримання доходів загального фон­ду Державного бюджету України більше ніж на 15 відсотків від суми, передбаченої роз­писом державного бюджету на відповідний період. Тоді Міністерство фінансів України готує пропозиції про внесення змін до Державного бюджету України, а Кабінет Міністрів України, розглянувши ці пропозиції, подає до Верховної Ради України розроблений на їх основі проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України не пізніше двох тижнів з дня подання пропозицій Міністром фінансів України.

Отже, законопроект про внесення змін до Державного бюджету вноситься суб’єктами права законодавчої ініціативи з додержанням вимог Бюджетного кодексу і Регламенту Верховної Ради. Підкреслюємо, що на відміну від внесення власне законопро­екту про Державний бюджет, який готується і подається виключно Кабінетом Міністрів України, законопроект про внесення змін до бюджету може вноситися до парламенту крім уряду також Президентом України або народними депутатами.

Декілька разів складалася ситуація, коли ця норма піддавалася сумнівам. Останній раз щодо цього точилися дебати влітку 2008 року, коли встало питання про внесення змін до Держбюджету на 2008 рік. Так сталося, що через декілька днів після внесення відповід­ного урядового законопроекту, було подано законопроект знов таки щодо внесення змін до вказаного бюджету, але вже Президентом України. Представники уряду висловлювали точку зору, що лише Кабінет Міністрів може вносити такий законопроект, наполягаючи на вимозі дотримання системності у процесі підготовки і прийняття Державного бюджету.

Слід нагадати прихильникам такої точки зору, що свого часу обговорення цієї спір­ної ситуації було предметом розгляду Конституційного Суду. Тоді ініціатором подання про відповідність вимогам Конституції варіанту, коли суб’єктом подання законопроекту про внесення змін до чинного бюджету виступає хтось окрім уряду, був якраз Президент України.

У своєму Рішенні № 5-рп від 17 травня 2001 року Конституційний Суд однозначно висловився на підтримку можливості подання таких законопроектів будь-ким із визна­чених Конституцією суб’єктів законодавчої ініціативи. Мотивація такого рішення базу­валася на тому, що в Конституції чітко визначено коло тих законопроектів, на суб’єктів подання яких накладаються певні обмеження. Як відомо, законопроекти про внесення змін до Держбюджету не входять до цього переліку

2. У жодному разі не можна, щоб при внесенні змін до Закону про Державний бюд­жет в ньому були положення про внесення змін до інших законодавчих актів. Іноді ав­тори змін застосовують практику внесення в законопроект про внесення змін до бюдже­ту норм про зупинення на певний час дії положень інших законів. Проте застосування норми про зупинення дії всього закону або якоїсь його частини теж є зміною до діючого закону. Адже при цьому, зокрема, змінюються положення закону про порядок введення його в дію.

Варто нагадати з цього приводу Рішення Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 (справа про соціальні гарантії громадян). Наведемо дослівно бачення Конституційного Суду цієї проблеми, яке висловлено в установчій частині Рішення:

«Аналіз законодавчої діяльності Верховної Ради України свідчить про те, що при прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конститу­ційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України).

Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України. Ця юридична процедура знаходиться в органічному зв’язку із скасуванням законів, внесенням до них змін і доповнень».

Тому в Регламенті і пропонується спершу внести зміни до відповідного закону, а вже після цього розглядати зміни до Закону про Державний бюджет, де могли б враховува­тись положення таких змінених законів.

3. Проект закону про внесення змін до Державного бюджету надходить до Комітету з питань бюджету, який є головним при розгляді таких законів. Комітет готує висновок щодо поданого законопроекту.

Розгляд пропозицій про внесення змін до закону про Державний бюджет України відбувається у відповідності до положень розділу «Законодавча процедура».

4. Встановлюється узгоджена технологія прийняття закону, який впливає на змен­шення доходів та/або збільшення видатків бюджетів поточного року. Такий закон можна приймати у цілому тільки одночасно з прийняттям проекту закону про внесення змін до закону про Держбюджет на відповідний рік, які є наслідком введення в дію першого з цих законів.

Слід наголосити на чіткій різниці цієї ситуації з тим випадком, про який іде мова у частині четвертій статті 148 Регламенту. Там говориться про заборону застосовувати положення про зупинення дії чи внесення змін до законів у законопроект про Державний бюджет, який тільки подається. Тут унормовується одночасність прийняття закону, що впливає на виконання бюджету, і законопроекту про внесення змін до вже діючого зако­ну про бюджет.

Стаття 156. Контроль за виконанням Державного бюджету України

1. Контроль за виконанням Державного бюджету України здійснює Верховна Рада як безпосередньо, так і через Рахункову палату.

2. Державне казначейство України щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, подає Верховній Раді місячний звіт про виконання Державного бюд­жету України.

3. Місячний звіт про зведені показники виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України Верховній Раді не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.

4. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України до Верховної Ради не пізніше ніж через 35 днів після закінчення звітного кварталу.

5. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.

6. Комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, спільно з Рахунковою палатою розглядають поданий Кабінетом Міністрів України річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України та готують висновки щодо надходження коштів до Державного бюджету України та їх використання протягом 15 днів з дня подання звіту до Верховної Ради.

1. По-перше, Верховна Рада України безпосередньо відслідковує і контролює вико­нання Державного бюджету через Комітет з питань бюджету. По-друге, вона здійснює цей контроль через Рахункову палату. Ця діяльність є головним змістом роботи Рахункової палати, яка у відповідності до статті 98 Конституції України провадить контроль від імені парламенту за надходженням коштів до Державного бюджету та за їх використанням.

Головною підвалиною контролю виконання Державного бюджету є зведення, скла­дання та надання звітності про хід виконання цього найважливішого фінансового доку­менту країни. Здійснення такої функції покладено на Державне казначейство України.

Відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу, Держказначейство складає звітність на основі матеріалів, що надходять від розпорядників бюджетних коштів. Відповідно до єдиної методики звітності складаються та подаються детальні звіти, що містять бухгал­терські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформа­цію за формами, встановленими законодавством України.

Звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною.

2. Місячна звітність про виконання Державного бюджету України надається Державним казначейством України Верховній Раді України, а також Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Місячний звіт про фактичні надходження податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів до бюджету надається органами стягнення Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізні­ше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Органами стягнення є податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

Зведені показники звітів про виконання Державного бюджету України, інформація про виконання захищених статей Державного бюджету, надається Державним казначейс­твом України Верховній Раді України, а також Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 25 числа місяця, наступного за звіт­ним. Звіт про бюджетну заборгованість надається адресатам не пізніше 15 числа другого місяця, наступного за звітним.

3. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України надається Державним казначейством України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 35 днів після закінчення звітного кварталу.

Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України має такі складові частини:

1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;

2) звіт про рух грошових коштів;

3) звіт про виконання Державного бюджету України;

4) інформацію про стан державного боргу;

5) зведені показники звітів про виконання бюджетів;

6) звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов’язань.

Органи стягнення надають інформацію Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України про втрати доходів бюджету внаслідок податкових пільг, а також про суми реструктуризованої та списаної податкової заборгованості (у галузевому і територіальному розрізі, а також у розрізі джерел доходів та форм власності) і суми відстрочених та розстрочених платежів не пізніше 35 днів після закінчення кварталу.

4. Кабінет Міністрів України на основі отриманої інформації готує річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України. Звіт подається урядом до Верховної Ради України не пізніше 1 травня року, що йде за звітним роком.

Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України має такі частини:

1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;

2) звіт про виконання Державного бюджету України;

3) звіт про рух грошових коштів;

4) інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України;

5) звіт про бюджетну заборгованість;

6) звіт про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України;

7) інформацію про стан державного боргу;

8) звіт про кредити та операції, що стосуються державних Гарантійних зобов’язань;

9) зведені показники звітів про виконання бюджетів;

10) інформацію про виконання місцевих бюджетів;

11) іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів України необхідною для пояснен­ня звіту.

5. Підготовка матеріалів річного звіту про виконання закону про Державний бюд­жет України готується Комітетом з питань бюджету разом з Рахунковою палатою протя­гом 15 днів з дня подання звіту Кабінету Міністрів України. Комітет та Рахункова палата готують спільні висновки щодо надходження коштів до Державного бюджету України та про їх використання протягом звітного року.

Стаття 157. Затвердження річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України

1. На пленарному засіданні Верховної Ради річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України за попередній рік розглядається не пізніш як у двотижневий строк з дня отримання висновків Рахункової палати щодо надход­ження та використання коштів Державного бюджету України за попередній рік.

2. Під час розгляду річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України за попередній рік заслуховуються доповідь Міністра фінансів України, співдоповіді Голови Рахункової палати та голови комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, проводиться повне обговорення і приймається постанова щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

1. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України після його офіційного подання Кабінетом Міністрів протягом двох тижнів розглядається Рахунковою палатою з метою підготовки висновків щодо використання коштів Державного бюджету України.

Не пізніше ніж через два тижні після отримання висновків Рахункової палати пар­ламент виносить на обговорення на своєму пленарному засіданні звіт Кабінету Міністрів про виконання закону про Державний бюджет. Перед цим цей звіт і висновок Рахункової палати обговорюються у Комітеті з питань бюджету.

2. Звіт Кабінету Міністрів розглядається на пленарному засіданні парламенту за процедурою повного обговорення відповідно до положень статті 30 Регламенту Верховної Ради України. Із доповіддю про виконання закону про Державний бюджет України висту- пає за дорученням уряду Міністр фінансів. Верховна Рада може також заслухати під час обговорення питання головних розпорядників Державного бюджету України стосовно використання ними бюджетних коштів.

Крім цього, заслуховуються співдоповіді Голови Рахункової палати та Голови Комітету з питань бюджету. Після проведення повного обговорення Верховна Рада при­ймає постанову щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України за по­передній рік.