Рада національної безпеки та оборони України

Частина 1 статті 107 Конституції України визначає РНБО як координаційний орган з питань національної безпеки і обо­рони при Президентові України. Таким чином, наголошується, що РНБО не є самостійним органом державної влади, а вико­нує роль одного з допоміжних органів при главі державі, тобто входить до системи апарату Президента України.

РНБО була запроваджена Указом Президента України 3 0 серп­ня 1996 року^[35]. Вона первісно створювалася за американським взірцем як орган, де в результаті колегіального обговорення між вищими посадовими особами, відповідальними за стан оборо­ноздатності на національної безпеки, формулюються відповідні політичні рішення, які потім втілюються в укази глави держави.

Конституційний рівень інституціоналізації Ради національ­ної безпеки і оборони України зумовлений особливим місцем та функціональною роллю даного органу в державному механізмі. Так, найважливішою функцією держави конституційно проголо­шені захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної й інформаційної безпеки. Складність та багатоаспектність проблем забезпечення національної безпеки вимагає узгодження дій багатьох державних органі в у межах єдиної державної політики. Серед цих органів провідне місце належить саме Президенту України як Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України і гаранту державного суверенітету й те­риторіальної цілісності України. З метою реалізації функції забезпечення державної незалежності й національної безпеки главою держави утворюється Рада національної безпеки і оборо­ни України (далі - РНБО). Вона є тим органом, який покликаний проводити роботу щодо випереджаючого виявлення й оцінки загроз національній безпеці України, в результаті колегіального обговорення узгоджувати проекти президентських рішень щодо їх попередження чи припинення, готувати пропозиції щодо удоско­налення системи національної безпеки, координувати діяльність компетентних органів держави у даній сфері.

Рада є тим органом, який покликаний проводити роботу щодо випереджаючого виявлення й оцінки загроз національ­ній безпеці України, в результаті колегіального обговорення узгоджувати проекти президентських рішень щодо їх поперед­ження чи припинення, готувати пропозиції щодо удосконалення системи національної безпеки України, а також координувати діяльність компетентних органів держави у даній сфері.

Головою РНБО за посадою є глава держави. Це є цілком ло­гічним з огляду на те, що саме Президент України конституційно проголошений Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, гарантом державного суверенітету й територіальної цілісності України, додержання Конституції України, основних прав і свобод людини і громадянина.

У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108-111 Конституції України ви­конання обов’язків Голови РНБО на період до обрання і вступу на пост нового глави держави покладається на Прем’єр-міністра України.

Президент як голова РНБО спрямовує діяльність і здій­снює загальне керівництво роботою цього органу, затверджує перспективні та поточні плани роботи РНБО, час і порядок проведення її засідань і особисто головує на них, дає доручен­ня членам РНБО, пов’язані з виконанням покладених на неї функцій, заслуховує поточну інформацію Секретаря РНБО про хід виконання її рішень, у разі необхідності виносить питання про стан виконання рішень РНБО на її засідання, затверджує Положення про апарат РНБО, його структуру і штат.

Рада національної безпеки і оборони України є колегіаль­ним органом. її персональний склад формує Президент шляхом видання спеціального указу. При цьому частина членів РНБО включаються до її складу за посадою (їх перелік міститься у ч. 5 коментованої статті), інші ж - визначаються особисто Президентом. До складу РНБО за посадою входять посадові особи, компетенція яких безпосередньо стосується забезпечення національної безпеки і оборони, а саме: Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

Згідно з Указом Президента України від 6 квітня 2010 р. № 506/2010 (з наступними змінами) до складу РНБО входять: Прем’єр-міністр України, Секретар Ради національної безпеки і оборони, Глава Адміністрації Президента України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України, Міністр оборони України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України, Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Верховної Ради України (за згодою), Голова Національного банку України (за згодою).

Забезпечення організації роботи і виконання рішень РНБО покладено на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується. Секретар РНБО має Першого заступника і заступників, які за його поданням призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України. На посади Секретаря Ради наці­ональної безпеки і оборони України та його заступників можуть призначатися як цивільні особи, так і військовослужбовці.

Поточне інформаційно-аналітичне і організаційне забез­печення діяльності РНБО здійснює її апарат, який очолюється керівникомапаратуі підпорядковуєтьсяСекретарюРади. Функції, структура і штатна чисельність апарату Ради визначаються Президентом України. Структура апарату РНБО затверджена Указом Президента України від 5 квітня 2011 р. № 353/2011. Основними його структурними підрозділами є: Управління екс­пертно-аналітичного забезпечення; Управління координаційної та адміністративної роботи; Управління організаційного забез­печення; Юридичний відділ; Фінансово-економічний відділ; Відділ документообігу та архіву; Відділ забезпечення доступу до публічної інформації; Відділ кадрів; Служба Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; Сектор контролю ви­конання актів Президента України; Режимно-секретний сектор.

Відповідно до Положення про Апарат Ради національної без­пеки і оборони України, затвердженому Указом Президента від 14 жовтня 2005 року № 1446/2005 (зі змінами) Апарат Ради: 1) го­тує матеріали для розгляду на засіданнях Ради, проекти рішень Ради, указів Президента України про введення в дію відповідних рішень Ради, інших актів Президента України з питань націо­нальної безпеки і оборони, доручень Голови Ради національної

безпеки і оборони України членам Ради, пов’язані з виконанням покладених на неї функцій; 2) забезпечує здійснення контролю за станом виконання рішень Ради, актів та доручень Президента України, контроль за виконанням яких покладено на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; 3) готує для роз­гляду Радою питання щодо організації роботи з виявлення загроз національним інтересам і національній безпеці, визначення шляхів та засобів їх відвернення та нейтралізації, щодо пріори­тетів державної політики у сфері національної безпеки і оборони; 4) готує на основі Стратегії національної безпеки України для розгляду Радою пропозиції щодо Стратегії воєнної безпеки, уточнення, в разі потреби, положень Воєнної доктрини України, завдань Збройних Сил України та інших військових формувань, проектів концепцій і програм їх розвитку та інших документів з питань національної безпеки і оборони; 5) бере участь у роз­робленні проектів нормативно-правових актів, міжнародних договорів та інших документів з питань національної безпеки і оборони; 6) готує в установленому порядку висновки щодо про­ектів нормативно-правових актів з питань національної безпеки і оборони; 7) вивчає та аналізує діяльність Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, їх готовність до виконання покладених на них завдань, здійснення правоохоронними органами заходів щодо профілак­тики і боротьби зі злочинністю; 8) аналізує стан забезпечення національної безпеки, зокрема щодо матеріальних, фінансових, кадрових, організаційних аспектів, готує відповідні пропозиції;

9) опрацьовує пропозиції щодо вдосконалення системи забезпе­чення національної безпеки та організації оборони, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері;

10) аналізує стан виконання законодавства з питань національної безпеки і оборони, готує пропозиції щодо його вдосконалення;

11) готує пропозиції щодо утворення тимчасових міжвідомчих ко­місій, робочих та консультативних органів Ради; 12) бере участь у підготовці пропозицій щодо складу українських делегацій для участі в міжнародних переговорах та роботі міжнародних організацій з питань безпеки і оборони; 13) організовує підго­товку та узагальнення пропозицій щодо проектів перспективних та поточних планів роботи Ради; 14) здійснює документальне за­безпечення діяльності Ради; 15) виконує інші функції відповідно до законів України, актів Президента України.

Апарат Ради забезпечується в установленому порядку фі­зичним та спеціальним технічним захистом, відповідними засобами урядового та спеціального зв’язку. Апарат Ради є юри­дичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Для розробки і комплексного вирішення проблем між­галузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного і прогнозового супроводження діяльності Ради національної безпеки і оборони України за її рішенням у межах коштів, перед­бачених Державним бюджетом України, можуть створюватися тимчасові міжвідомчі комісії, робочі і консультативні органи. Функції і повноваження цих органів визначаються положення­ми, що затверджуються Президентом України.

Основною організаційною формою діяльності РНБО є його засідання. У засіданнях Ради може брати участь Голова Верховної Ради України як представник парламенту. При цьому Голова Верховної Ради України може брати участь у засіданнях як за власною ініціативою, так і за запрошенням Голови РНБО. Голова Верховної Ради представляє позицію парламенту на за­сіданнях РНБО і водночас здійснює парламентський контроль за діяльністю цього органу. За Законом України від 5 березня 1998 р. «Про Раду національної безпеки і оборони» Голова Верховної Ради України може висловлювати думку щодо рішень, які при­ймаються РНБО. Ця думка підлягає занесенню до протоколу засідання РНБО.

Щодо можливості присутності на засіданнях інших по­садових осіб, то законодавчо визначено, що голови комітетів Верховної Ради України, інші народні депутати України, керів­ники центральних органів виконавчої влади та інші особи, які не є членами РНБО, можуть брати участь у її засіданнях тіль­ки на запрошення Голови РНБО. На засіданнях РНБО її члени голосують особисто. Делегування ними обов’язку бути присут­німи на засіданні РНБО іншим особам не допускається. Рішення РНБО приймаються не менш як двома третинами голосів її чле­нів.

Конституція встановлює, що компетенція та функції РНБО ви­значаються законом. На сьогодні прийнято ряд Законів України, які закріплюють основні напрямки діяльності і повноваження РНБО. Це, зокрема, закони України «Про Раду національної безпеки і обо­рони України», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», «Про основи національної безпеки України», «Про організацію оборонного планування», «Про демократичний цивільний контр­оль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про пра­вовий режим воєнного стану», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», «Про державну таємницю», «Про Національну програ­му інформатизації», «Про Державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного вико­ристання», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України», «Про порядок направлення підрозді­лів Збройних Сил України до інших держав», «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» та інші.

Стаття 3 Закону України «Про Раду національної безпеку оборони України» визначає три основні функції РНБО: а) вне­сення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; б) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час; в) координація та здійснення контролю за діяль­ністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при ви­никненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України. Відповідно до зазначених функцій РНБО має такі повно­важення: розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України, Воєнної док­трини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові щодо визначення стратегіч­них національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у полі­тичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах; вносить пропози­ції до проектів державних програм, доктрин, законів України, інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони. Крім того, РНБО має право подавати главі держави пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у сфері національної безпеки та обо­рони, а також щодо матеріального, фінансового, кадрового, організаційного забезпечення виконання заходів у цій сфері. До важливих повноважень Ради національної безпеки і оборони на­лежить попередній аналіз та подання пропозицій главі держави щодо проекту Закону України про Державний бюджет України за статтями, пов’язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони, щодо питань оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану, оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації. РНБО має право залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функці­онують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання її рішень, введених в дію ука­зами Президента України.

Оскільки РНБО є головним координаційним органом з питань національної безпеки і оборони України, вона здійснює поточний контроль за діяльністю органів виконавчої влади у цій сфері, подає Президентові відповідні висновки та пропозиції; ініціює розро­блення нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони, узагальнює практику їх застосування та ре­зультати перевірок їх виконання. Також до повноважень РНБО належить координація і контроль переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовря­дування, економіки країни на роботу в умовах воєнного чи стану та їх діяльності по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров’я, конституційних прав, свобод і законних інтересів гро­мадян, підтриманню громадського порядку в умовах воєнного, надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

За Законом України від 19 червня 2003 р. «Про основи національної безпеки України» РНБО є одним із суб’єктів за­безпечення національної безпеки і як такий з урахуванням змін у геополітичній обстановці вносить Президентові України про­позиції щодо уточнення Стратегії національної безпеки України та Воєнної доктрини України.

Крім того, РНБО є одним із суб’єктів цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами дер­жави. Через РНБО Президент України здійснює контроль за діяльністю Збройних Сил України, інших військових формувань і органів виконавчої влади у сфері національно, безпеки і обо­рони та правоохоронної діяльності. РНБО подає Президентові України пропозиції щодо введення надзвичайного стану а та­кож щодо введення та скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. (в редакції Закону від 21 вересня 1999 р.), РНБО координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони державної таємниці.

Згідно з ч. З ст. 6 Закону України від 20 лютого 2003 р. «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» РНБО координує діяльність та здійснює контроль за діями органів виконавчої влади у сфері державного експортного контролю. Згідно зі ст. 28 Закону України від 8 червня 2000 р. «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» передбачає, що РНБО здійснює ко­ординації діяльності органів виконавчої влади у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відповідно до положення ч. З ст. 26 Закону України від 4 лютого 1998 р. «Про Національну програ­му інформатизації» на РНБО покладено здійснення координації та контролю за виконанням Національної програми інформатиза­ції щодо забезпечення національної безпеки та оборони держави.

Згідно зі ст. 7 Закону України від 22 лютого 2000 р. «Про по­рядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України» РНБО розглядає пропозиції щодо допуску підрозділів збройних сил інших держав на тери­торію України, що вносяться Міністерством закордонних справ України разом з Міністерством оборони України за погодженням у необхідних випадках з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади. РНБО, визнаючи відповідність допус­ку підрозділів збройних сил інших держав на територію України національним інтересам і законам України, в тому числі її міжна­родним зобов’язанням, та згідно зі Статутом ООН з урахуванням того, що відповідними міжнародними договорами України пе­редбачається відшкодування витрат, пов’язаних з перебуванням таких підрозділів в Україні, забезпечення на належному рівні безпеки громадян України в умовах такого перебування, вносить пропозицію про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України на розгляд Президента України.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 2 березня 2000 р. «Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав» та ст. З Закону України від 23 квітня 1999 р. «Про участь України в міжнародних миротворчих опера­ціях» РНБО попередньо розглядає відповідні пропозиції, що вносяться Міністерством закордонних справ України разом з Міністерством оборони України за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади. У разі визнання відповідності надання військової допомоги іншим державам чи участі України в міжнародній миротвор­чій операції національним інтересам і законам України, у т.ч. міжнародним зобов’язанням України згідно зі Статутом ООН, враховуючи можливості фінансування та матеріально-технічно­го забезпечення, рівень безпеки громадян України, які братимуть участь у наданні воєнної допомоги у миротворчій операції, РНБО вносить пропозицію щодо направлення відповідних під­розділів Збройних Сил України до іншої держави або щодо участі України в міжнародній миротворчій операції на розгляд Президента України.

У цілому функції та компетенція РНБО свідчать про те, що цей орган посідає чільне місце в механізмі забезпечення дер­жавного суверенітету, територіальної цілісності, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні. Фактично жодне питання, яке має суттєве значення для за­безпечення національної безпеки і оборони нашої держави, не вирішується без попереднього розгляду на засіданні Ради на­ціональної безпеки і оборони України.

За роки своєї діяльності РНБО розглянула більше 100 пи­тань, пов’язаних із формуванням та реалізацією державної політики у сфері національної безпеки і оборони. Рішення Ради відіграли вагому роль у забезпеченні стабільності суспільно- політичної ситуації в Україні та окремих її регіонах, подоланні економічної кризи, формуванні воєнної політики держави, ви­рішенні нагальних питань будівництва та розвитку Збройних Сил, розв’язанні гострих проблем забезпечення інформаційної, екологічної, науково-технологічної безпеки.

2.3.