Порядок внесення змін до Конституції України як елемент системи охорони конституції

Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України міс­тить окремий спеціальний розділ ХІІІ - «Внесення змін до Кон­ституції України». Зразу ж варто окремо зазначити, що цей роз­діл є достатньо опрацьований, тут широко використано багатий досвід сучасного зарубіжного конституціоналізму.

Законодавець, виписуючи цю частину Основного Закону держави, поділив всі норми Конституції України на три групи:

- перша група - це норми (конституційні положення, принципи), які не підлягають зміні взагалі;

- друга група - це норми, які змінюються в спеціальному ускладненому порядку;

- третя група - це норми, які змінюються у спеціальному порядку.

До першої групи належать такі положення чи зміни:

- якщо зміни передбачають обмеження прав і свобод лю­дини та громадянина;

- якщо зміни передбачають скасування прав і свобод лю­дини та громадянина;

- якщо зміни спрямовані на ліквідацію незалежності України;

- якщо зміни спрямовані на порушення територіальної ці­лісності України.

До другої групи належать положення розміщені в трьох розділах Основного Закону:

- розділ I «Загальні засади»;

- розділ III «Вибори. Референдум»;

- розділу XIII «Внесення змін до Конституції України».

До третьої групи - всі інші положення Конституції України.

Суб’єктами права внесення пропозицій щодо змін Кон­ституції України є:

1) Президент України;

2) група народних депутатів України не менше третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Декілька загальних правил, передбачених для внесення змін до Конституції України:

1) повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання;

2) законопроект про внесення змін до Конституції Украї­ни, який розглядався Верховною Радою України, і закон, який не був прийнятий може бути поданий до Верховної Ради Украї­ни не раніше, ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту;

3) Верховна Рада України протягом строку своїх повно­важень не може двічі змінювати одні й ті ж положення Консти­туції України;

4) законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопрое­кту вимогам статей 157 і 158 Конституції;

5) Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Порядок внесення змін до І, ІІІ, ХІІІ Конституції України:

1) внесення до парламенту пропозиції про зміну Консти­туції України (Президент України або не менше 150 народних депутатів);

2) прийняття такої пропозиції парламентом України за умови, що за це рішення проголошує не менше двох третин на­родних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;

3) затвердження цього рішення всеукраїнським референ­думом, який призначається Президентом України.

Порядок внесення змін до Конституції України (окрім розділів І, ІІІ, ХІІІ):

1) внесення до парламенту пропозиції про зміну Консти­туції України (Президент України або не менше 150 народних депутатів);

2) схвалення запропонованих змін більшістю конститу­ційного складу Верховної Ради України;

3) на наступній сесії - схвалення не менше двома трети­нами від конституційного складу Верховної Ради України.

4.3.