§ 3. Порядок формування та склад Конституційного Суду України

У різних країнах світу кількісний склад Конституційного Суду є різним і це природно. Наприклад, у Росії — 19; в Німеччині — 16; у Чехії, Сербії, Туреччині — 15, в Австралії — 14 (і 6 резервних); у Португалії, Греції, Хорватії — по 13; в Іспанії, Болгарії, Польщі, Біло­русії — 12; в Албанії, Вірменії, Боснії і Герцеговині, Грузії, Киргизстані, Литві, Македонії, Румунії і Словенії — 9; в Латвії, Таджикистані, Узбе­кистані — 7; в Молдові — 6; у Чорногорії — 5; на Мальті — 3.

Наведені дані про кількісний склад конституційних судів різних держав свідчать про те, що кількість населення країни має значення, але не є принциповою. Питання полягає в тому, щоб той або інший суд міг забезпечити найбільш успішне виконання покладених на нього завдань (функцій).

Чинна Конституція України визначає склад Суду в кількості 18 суд­дів і така чисельність є для України оптимальною. Це обумовлено особливістю завдань, які стоять перед Конституційним Судом, а також прагненням забезпечити у складі суду баланс судів різних професійних спрямувань і життєвих переконань^[IX].

Судді призначаються строком на 9 років без права бути призначе­ними повторно і ця конституційна норма повною мірою забезпечує їх незалежність. Законодавство не обмежує повноваження КСУ будь-яким строком. Строк встановлено лише для суддів, а це означає, що у разі дострокового вибуття судді новий суддя буде призначений на дев’ятирічний термін.

Для кандидатів на посаду суддів КСУ Конституція встановлює особливі вимоги. Суддею може бути громадянин України, який досяг 40 років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх 20 років.

З огляду на це можна стверджувати, що законодавство передбачає положення, згідно з якими судді КСУ повинні мати значний життєвий досвід, високу кваліфікацію у галузі права, бездоганну репутацію, ви­сокі моральні якості, бути сумлінними і чесними.

В Україні Конституційний Суд формується Парламентом, Прези­дентом та з’їздом суддів України. Кожен із них призначає по шість суддів. В Італії, Болгарії та деяких інших країнах суд формується трьо­ма гілками влади: законодавчою, виконавчою, судовою. В інших краї­нах порядок призначення суддів дещо інший. Наприклад, у Португалії 10 суддів призначає парламент, а трьох призначають самі судді. На Мальті всіх 3 суддів призначає Президент за порадою Прем’єр-міністра. У Вірменії 5 суддів із 9 призначає парламент, а Президент — 4. У Росії суддів призначає верхня палата парламенту, в Польщі, Словенії і Та­джикистані — нижня палата. В Азербайджані, Киргизстані, Литві, Македонії, Монголії, Узбекистані, Хорватії, Чорногорії, Угорщині суддів призначає парламент.

Верховна Рада України призначає суддів КСУ таємним голосуван­ням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на по­сади суддів КСУ вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від консти­туційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді КСУ, внесеної у встановле­ному порядку. Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голо­сів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституцій­ного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів про­водиться повторне голосування.

Порядок призначення суддів Конституційного Суду України з’їздом суддів України врегульований ст. 8 Закону України «Про КСУ»: «З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначає кандидатури на посади суддів КСУ для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважаєть­ся кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України. Якщо голо­сування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призна­ченими вважаються кандидати, які за умов, визначених у частині другій цієї статті, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з’їздом суддів України, з’їзд суддів України у тримі­сячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голо­сування головуючим і секретарем з’їзду підписуються рішення з’їзду суддів України про призначення суддів КСУ.

Президент України призначає суддів, видаючи відповідний указ.

Остаточним юридичним фактом, без якого суддя не набуде своїх пов­новажень, є присяга, яку суддя Конституційного Суду України складає на засіданні Верховної Ради України, що проводиться за участю Прези­дента України, а також Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України або осіб, які виконують їх повноваження» (ст. 17 Закону).

КСУ зі свого складу на спеціальному засіданні шляхом таємного голосування вибирає на один трирічний термін Голову КСУ. Обмежен­ня трьома роками повноважень Голови спрямоване на забезпечення протягом дев’ятирічного строку повноважень Конституційного Суду виконання обов’язків Голови більш широким колом суддів, можливо, представниками всіх трьох гілок влади.

Голова Конституційного Суду має двох заступників. За відсутнос­ті Голови Суду або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов’язки виконує заступник, який є старшим за віком. У разі відсутності обох заступників обов’язки Голови Конституційного Суду виконує найстарший за віком суддя КСУ. Заступники Голови Консти­туційного Суду обираються шляхом таємного голосування лише на один трирічний термін.

Закон України «Про КСУ» законодавчо визначає повноваження Голови, заступників Голови та суддів КСУ. Зокрема, до повноважень Голови КСУ належать:

— організація роботи колегії суддів Конституційного Суду, його комісій та секретаріату;

— скликання і проведення засідань, пленарних засідань;

— розпорядження бюджетними коштами та утримання і забезпе­чення діяльності Суду відповідно до затвердженого кошторису;

— здійснення інших повноважень, передбачених законом і актами суду, що регулюють організацію його внутрішньої роботи.

За дорученням Голови КСУ заступники голови Суду виконують окремі повноваження у визначених сферах діяльності суду.

Що стосується повноважень судді КСУ, то згідно з чинним Законом він має право:

— здійснювати попередню підготовку питань для їх розгляду в суді;

— брати участь у розгляді справ;

— витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, уста­нов, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матері­али та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду (перед­бачена юридична відповідальність за ухилення від подання пояснень або відмову від подання документів судді);

— публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються прийнятих у Суді рішень;

— після підписання рішення чи висновку Суду може висловлювати свою окрему думку (викладається у письмовій формі й додається до рішення чи висновку Суду; підлягає оприлюдненню);

— вирішального голосу при прийнятті рішення чи висновку КСУ та ін.

Разом з тим суддя не має права на публічне висловлювання своїх міркувань щодо неконституційності актів, які перебувають на розгляді суду.

При здійсненні своїх повноважень судді КСУ є незалежними і під- корюються лише Конституції України та керуються Законом України «Про КСУ», іншими законами, крім тих законів або їх окремих поло­жень, що є предметом розгляду КСУ.

У складі КСУ утворюються колегії: 1) для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями;

2) у справах щодо відкриття провадження за конституційним звернен­ням; 3) у справах щодо відкриття провадження і за конституційним поданням, і зверненням.

Організаційне, науково-експертне, інформаційне забезпечення ді­яльності КСУ здійснює секретаріат Суду. Секретаріат очолюється керів­ником секретаріату. Останній призначається КСУ за поданням голови.

Керівником секретаріату може бути громадянин України, що має право на зайняття посади професійного судді. Він не може належати до політичної партії, мати представницький мандат, брати участь у полі­тичній діяльності, обіймати інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої діяльності.

До структури КСУ також входять постійні та тимчасові комісії.

Постійні комісії є допоміжними робочими органами з питань ор­ганізації внутрішньої діяльності Суду. Вони утворюються із числа суддів, очолюються головами, які призначаються Головою КСУ на строк своїх повноважень.

Тимчасові комісії утворюються на пленарних засіданнях Консти­туційного Суду для додаткового вивчення питань, пов’язаних із кон­ституційним провадженням у справі, із залученням до участі в їх ро­боті фахівців у відповідних галузях права.

КСУ має також свій архів і бібліотеку, свій друкований орган «Ві­сник Конституційного Суду України» (далі — «Вісник КСУ»), прес- службу, господарське управління тощо.

Статус судді КСУ визначається Конституцією України, Законом України «Про КСУ» та законодавством щодо статусу суддів.

Закон «Про КСУ» передбачає гарантії незалежності та недоторкан­ності суддів, підстави звільнення з посади, а також встановлює вимо­ги щодо несумісництва суддів. їм гарантується особиста недоторкан­ність, яка полягає в тому, що суддя не може бути затриманий та зааре­штований без згоди Верховної Ради України до винесення вироку суду. Вони не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Конституційному Суді України і в його комісіях, за винятком відповідальності за образу або наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень і винесенні висновків КСУ. Важливою гарантією їх незалежності є те, що судді не можуть перебувати в політичних парті­ях та профспілках, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу крім наукової, викладацької та творчої. Такі вимоги мають сприяти незалежності суддів при виконан­ні ними службових обов’язків і уникненню політизації цього органу.

Суддю ніхто не має права змінити, припинити його повноваження, крім випадків і в порядку, передбаченому ст. 126 Конституції України. Питання про звільнення судді КСУ відповідно до ст. 23 Закону Украї­ни «Про КСУ» належить до повноважень органу, що його обрав або призначив. Суддя звільняється органом, який його призначив чи обрав у разі закінчення строку призначення; досягнення суддею шістдесятий’ятирічного віку; неможливості виконувати свої повно­важення за станом здоров’я; порушення суддею вимог щодо несуміс­ності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвину­вальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Згідно із чинним законодавством України повноваження судді КСУ не можуть бути обмежені при введенні в Україні або в окремих її міс­цевостях воєнного чи надзвичайного стану.

Незалежність та безперервність роботи КСУ є основними гаранті­ями його діяльності. У свою чергу, реальність чи, навпаки, відсутність цих гарантій повністю залежить від обрання моделі формування КСУ. Українська модель формування КСУ, описана вище, здавалася цілком прийнятною для України. Втім конституційно-правова практика вияви­ла слабкі місця цього порядку. Зокрема, відмова Верховної Ради Укра­їни виконати свої повноваження у 2005-2006 рр. щодо обрання чоти­рьох суддів за своєю квотою, а також непроведення процедури при­ведення до присяги фактично заблокували роботу КСУ майже на рік, що спричинило обговорення питання щодо необхідності внесення змін до законодавства України з метою запобігання подібної ситуації у майбутньому. Іншими словами, сьогодні для науки конституційного права є актуальним питання вдосконалення процедури формування КСУ. Серед розроблених рекомендацій цікавими видаються рекомен­дації, які можуть забезпечити та гарантувати стабільне функціонуван­ня органу конституційної юрисдикції. Для цього необхідні конститу­ційні та законодавчі зміни, а саме: 1) створити запобіжну гарантію на випадок того якщо конституційно уповноважений орган не здійснив призначення (або обрання) нових суддів Конституційного Суду: шля­хом передання повноважень з призначення від цього органу, який був первинно уповноважений, — до решти органів; 2) передбачити, що суддя залишається на посаді доти, поки його наступник не стане на посаду; 3) спростити процедуру складення присяги, передбачивши її письмову форму або запровадивши внутрішній механізм приведення до присяги, тобто її складення в самому Конституційному Суді.

КСУ фінансується із Державного бюджету окремим рядком. Його акти публікуються у «Віснику КСУ». Місцем знаходження Конститу­ційного Суду є м. Київ. Адреса КСУ: 01220, м. Київ, вулиця Жилянська, 14. Офіційний Інтернет-сайт: http://www.ccu.gov.ua. Символіка Конститу­ційного Суду визначена Законом «Про КСУ».