Набуття громадянства України

Загальна теорія конституційного права має два основних шляхи набуття громадянства:

- філіація;

- натуралізація.

Філіація (з лат. «І'іііиз») буквально означає «син». В шир­шому розумінні - зв'язок, наступність, розвиток чого-небудь як наступність, тобто діє формула «від батька до сина».

Філіація (як набуття громадянства за народженням) є на основі двох засад (двох принципів):

- за принципом крові;

- за принципом ґрунту (території, землі).

Сутність принципу крові полягає в тому, що всі особи, народжені від громадян тої чи іншої держави, автоматично на­бувають громадянства своїх батьків. Наприклад, особи, наро­джені від громадян Іспанії, стають іспанськими громадянами.

Сутність принципу території (ґрунту, землі) полягає в тому, що діти, народжені на території певної держави, автома­тично (незалежно від громадянства своїх батьків) стають грома­дянами цієї держави (держави, якій належить ця територія).

Наявність у законодавстві різних підходів до визначення громадянства за народженням призводить до явища подвійного громадянства (біпатризму). Нерідко тут головну роль відіграє саме наявність колізій між «правом крові» і «правом ґрунту».

У законодавстві більшості країн не визначаються юридич­ні наслідки подвійного громадянства. Для запобігання випадків біпатризму у розвинутих країнах законодавством встановлено, що одруження жінки з іноземцем автоматично не впливає на її громадянство. Для ліквідації біпатризму нерідко використову­ється оптація, тобто вибір громадянства. Найчастіше оптація є у зв'язку з територіальними змінами та укладанням міждержавних угод про запобігання подвійному громадянству.

Натуралізація - це набуття права громадянства чужої держави.

В українському законодавстві при вирішенні питання на­буття громадянства використано (поєднано) обидва відомі шля­хи набуття громадянства: філіацію і натуралізацію. При викори­станні філіації як порядку набуття громадянства України, можна відслідкувати використання принципу крові і принципу ґрунту (території, землі).

Чинним законодавством України передбачено 10 підстав набуття громадянства України:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклу­вання;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одно­го чи обох батьків дитини;

9) внаслідок встановлення батьківства;

10) а іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

6.4.