Матеріальне забезпечення депутатів

Там, де парламенти функціонують на професійній основі, невід'ємною складовою статусу депутата є отримання зарплатні, надбавок та від­шкодування витрат, пов'язаних із виконанням мандата, хоча їх роз­мір та характеристики можуть відрізнятися залежно від країни.

Як зазначає Ван дер Хулст у вже цитованій праці, форми та рі­вень матеріального забезпечення депутатів мають відповідати трьом основним завданням:

• забезпечувати життєві потреби громадянина, якого обрано депу­татом, незалежно від його матеріального рівня;

• забезпечувати фінансову незалежність народних обранців із тим, щоб вони могли утриматися від спокуси збагатитися за рахунок посади;

• компенсувати витрати, пов'язані із виконанням мандата^[20].

Матеріальне забезпечення депутатів зазвичай складається з двох базових компонентів: базового окладу і надбавок та відшкодуван­ня витрат. У більшості країн відшкодування матеріальних витрат має індивідуальний характер, тобто ці кошти виплачуються кожному окремому депутату. Натомість у деяких країнах, зокрема у Болгарії, ці додаткові кошти виплачуються фракціям, які приймають рішення щодо їх розподілу.

Коли йдеться про матеріальне забезпечення депутатів, треба також враховувати рівень соціального забезпечення, адже в деяких країнах депутати мають порівняно невелику зарплату, проте високе пенсійне забезпечення, медичне страхування та інші пільги.

У більшості країн рівень заробітної плати депутата відповідає стан­дартам матеріального забезпечення держслужбовців найвищого рангу. Як зазначає з цього приводу Ван дер Хулст, відмінності в еконо­мічній та соціальній структурі держави означають, що немає сенсу порівнювати парламентські оклади й надбавки у Франції та Сенегалі без урахування вартості життя у цих двох країнах. Тому він вважає за потрібне утриматися від кількісних показників при здійсненні по­рівняльного аналізу²¹.

Таблиця 3. Середня річна заробітна плата у вибраних країнах (станом на 2009 рік)

²¹ Marc Van der Hulst. The Parliamentary Mandate.... — Р. 29.

Таблиця 4. Середня річна заробітна плата депутатів у вибраних країнах (нижня палата)

Таблиця 5.

Слід зазначити, що практика виплати заробітної плати депутатам не є універсальною. Зокрема, у Польщі її отримують лише “про­фесійні” депутати, тобто ті, які відмовилися від попередньої посади і відповідної заробітної плати. Ті, хто вирішив поєднувати роботу в парламенті з попередньою, одержують лише “добові”. Також у деяких країнах існує практика виплати “добових” депутатам під час роботи сесій за участь у засіданнях. Зокрема, у Японії “добові” отримують керівники палат та комітетів, а у Греції, Латвії та деяких інших країнах — усі депутати. Проте більш поширеною практикою є утри­мання коштів із тих депутатів, які відсутні на робочому місці під час сесій.

1.4.