Питання 2. Поняття та види підприємств, теорія «персоніфікації підприємств» («господарчого органу»).

Згідно зі ст. 62 ГК України підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

ЦК України в ст. 191 говорить про цілісний майновий комплекс підприємства як про об'єкт права. Проте це не означає, що підприємство, завдяки ЦК України, втрачає статус суб'єкта правовідносин. Про це, зокрема, свідчать ст.ст. 152,167,169,708,722,913,916,918,972 ЦК України, в яких застосовується поняття підприємства як суб'єкта майнових правовідносин. Тому поняття «підприємство» лише в окремому значенні (як цілісний майновий комплекс) може розглядатися як об'єкт майнових прав. У найбільш поширеному значенні таке поняття характеризує суб'єкта майнових правовідносин.

Зокрема, Конституція У країни в статтях 37,46,86,103,120,142,143 говорить про підприємство як про суб'єкт, а не об'єкт права. Бюджетний, Земельний, Кримінальний, Господарський кодекси, переважна більшість інших законодавчих актів розглядають підприємство як суб'єкт правовідносин. Аналогічний підхід застосовується в Німеччині і в інших країнах, в законодавстві Європейського Союзу (наприклад, в ст.ст. 85, 86 Римського договору 1957 p.). Тому слід говорити не стільки про підприємство як об'єкт майнових прав, скільки про цілісний майновий комплекс підприємства як об'єкт таких прав. Так, відповідно до ч. 3 ст. 66 ГК України цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу і інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом і законами, прийнятими відповідно до нього.

Питання про співвідношення поняття підприємства і поняття юридичної особи вимагає поглиблення в економіко-правову природу сучасних господарських відносин.Для розуміння сутності підприємства необхідним є вивчення різних форм підприємств, зокрема державного комерційного і казенного підприємств, приватного підприємства тощо, визначення особливостей їх правового статусу.

У сьогоднішній фінансово-монополістичній економіці діяльність суб'єктів господарювання не може бути вільною, особливо у відносинах між засновником і юридичною особою, між дочірньою і материнською компанією. В результаті з'являються суб'єкти, що формально вважаються юридичними особами, але позбавлені класичних цивілістичних ознак юридичної особи (майнова відособленість, рівність з іншими суб'єктами, самостійна відповідальність, автономна воля тощо). В юридичній літературі наголошується, що за ситуації, коли держава і інші крупні власники капіталу «у будь-який момент можуть вторгнутися (і дійсно роблять це) у відносини між рівноправними суб'єктами, категорія юридичної особи розмивається до такого ступеня, що дослідники починають пошук іншої правової конструкції». Як результат, на заході народилася теорія персоніфікації підприємств. У СРСР її аналогом виступила теорія господарського органу, яка згодом була витіснена розумінням підприємства як суб'єкта права.