Висновок
Європейська думка XVT-XVII ст. збагатилась новими ідеями утопічного соціалізму і комунізму. До проблем держави і права мислителі-соціалісти звертались у пошуках відповідей на питання, якими повинні бути політико-юри- дичні інститути, здатні адекватно втілити в життя суспільний лад без приватної власності, із соціальною рівністю і справедливістю.
Держава і право не були об'єктами дослідження соціалістів-утопістів. Але, розв'язуючи проблему ідеального суспільства, вони так чи інакше торкались питань держави і права та майбутньої їх перспективи. Со- ціалісти- утопісти сформулювали риси майбутнього комуністичного суспільства з суспільною власністю на засоби виробництва; соціальною рівністю; обов'язковістю праці; колективністю і плановістю господарства; ліквідацією протилежності між містом і селом, між розумовою і фізичною працею. Всі вони були переконані, що новий суспільний устрій можна встановити шляхом пропаганди ідей соціалізму через освіту і моральне самовдосконалення людей. їхні теорії послужили теоретичною основою марксизму. Не менш важливу роль у формуванні марксистського вчення про державу і право зіграли й радикальні ідеї утопічного соціалізму і комунізму ідеологів французького утопічного соціалізму і комунізму ХУШ ст., зокрема Мореллі, Маблі, Бабефа.В цілому вчення соціалістів-утопістів розвивалось під кутом зору поєднання ідеї демократії і вільного розвитку індивіда з ідеєю ліквідації приватної власності.
К. Маркс і Ф. Енгельс, намагаючись з'ясувати умови і вказати шлях реального звільнення трудящих від гніту і злиднів, безправ'я і нерівності, поставили завдання теоретично обґрунтувати можливість побудови такого суспільного ладу, в якому відсутнє відчуження виробника від власності і влади і забезпечується гармонійний розвиток особистості. Результатом їхніх роздумів стала марксистська історико- матеріалістична концепція держави і права.
Вчення Маркса і Енгельса було поглиблене його прибічниками і пропагандистами і особлива заслуга тут належите Леніну. Ленін не тільки розробив вчення своїх попередників, а й здійснив спробу практичної реалізації його в умовах Росії. Погляди Леніна на владу, політику, державу і право, особливо на «технологію» здійснення політичного панування революційного класу, його діяльність як глави комуністичної партії і радянського уряду рішуче вплинули на розвиток теорії і практики більшовизму. Закріплення в сталінській Конституції 1936 р. монопольного права комуністичної партії на владу (ст. 126) остаточно завершило створення в рамках ленінізму ідеології тоталітарної політичної системи.
Історія державно-правової думки радянського періоду - це історія боротьби проти державності і права в їх онтологічному розумінні як соціальних інститутів, покликаних врегулювати суспільні відносини і захистити індивіда. Аж до середини 70х років право й держава розглядалися виключно як знаряддя в руках пануючого класу. Юридична концепція нового праворозуміння, яка виходила з необхідності розмежовувати поняття «право» і «закон» заклала підвалини до формування нових світоглядів на державу і право в контексті всесвітньо- історичного прогресу.