Висновки до розділу 1
1. Традиції та звичаї суспільства є предметом вивчення в межах різних гуманітарних галузей науки. Праці кримінологів присвячено здебільшого дослідженню злочинних традицій і звичаїв як елементів кримінальної субкультури, що детермінують злочинність.
Окремі публікації щодо запобіжної ролі позитивних традицій та звичаїв не розкривають значення окремих традицій і звичаїв у системі заходів запобігання злочинності, а також їх місце й роль на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях запобігання злочинності. З огляду на це потребують проведення ґрунтовного дослідження місця і ролі традицій та звичаїв в системі заходів запобігання злочинності в таких аспектах як:- визначення методологічного підґрунтя дослідження правових явищ для обґрунтування вибору сукупності пізнавальних засобів, методів та прийомів дослідження традицій та звичаїв;
- дослідження ґенези традицій та звичаїв в системі заходів запобігання злочинності;
- аналіз поняття та характеристика видів традицій і звичаїв;
- вплив традицій та звичаїв на формування поведінки особи;
- характеристика суб’єктів запобігання злочинності на
загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях;
- особливості впливу соціально прийнятних (позитивних) традицій та звичаїв на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та
індивідуальному рівнях запобігання злочинності.
2. Діалектичний метод становить світоглядну основу роботи, з урахуванням феноменологічного підходу як провідного. Використаний комплекс загальнонаукових та спеціально-наукових методів відобразив кримінологічну методологію дослідження традицій і звичаїв у системі заходів запобігання злочинності в Україні. Діалектичний метод дозволив сформувати комплексне уявлення про традиції та звичаї як явище суспільної дійсності та їх спроможність здійснювати запобіжний вплив на злочинність, виявити зміст та форму традицій й звичаїв, розкрити їх сутність та взаємовплив.
За допомогою феноменологічного підходу, традиції й звичаї розглядаються як нематеріальні категорії, дія яких підтримується суспільною думкую, переконанням та вірою в їх правильність та незаперечність, цінністю, історичним авторитетом, довготривалим застосуванням, адже досліджувані соціальні норми передують правовим нормам та знанням про право і є категоріями морально-правової реальності.
Використаний комплекс загальнонаукових та спеціально-наукових методів відобразив кримінологічну методологію дослідження традицій та звичаїв в системі заходів запобігання злочинності в Україні. В роботі використано такі загальнонаукові методи як аналіз і синтез, формально- логічний, метод висунення та перевірки гіпотези, системний та історизму.
3. Витоки традицій та звичаїв у системі заходів запобігання злочинності сягають часів до появи писаних джерел права, і саме вони багато в чому визначили зміст писаних правових пам’яток у галузі кримінального права. В історичній ретроспективі визначальну профілактичну роль у запобіганні злочинам виконують духовно-сімейні та культурні традиції й звичаї. Акцентовано, що стародавні морально-етичні традиції слов’ян закріплені в десяти Біблійних заповідях та по теперішній час є загальновизнаними людськими цінностями, що підлягають кримінально-правовій охороні.