<<
>>

Аналітично-пошукові функції сучасних інформаційних систем. Можливості використання результатів аналізу [717] в розкритті та розслідуванні злочинів

У попередньому підрозділі ми розглянули можливості використання інформації, яку містять інформаційні системи, для встановлення певних обставин у процесі розслідування. Незважаючи на істотне значення, яке може мати інформація, отримана з таких систем, у розслідуванні конкретних злочинів, зазначимо, що це є лише одним із напрямів використання їх можливостей.

"Інформаційна революція, стрімко міняє ситуацію у сфері накопичення й опрацювання інформації, яка становить оперативний інтерес"1, - стверджує

С.С. Овчинський. Сучасні інформаційні системи мають величезний потенціал для встановлення певних зв’язків між об’єктами обліку за інформацією стосовно них, яка знайшла відображення в масивах, між тими діями, до яких вони були причетні або могли бути причетні, в отриманні інформації про їх знання, професійні та злочинні навички, наявність хобі, схильності до тієї чи іншої діяльності тощо. Вирішення цих завдань і є одним із напрямів аналітичної діяльності у сфері розкриття злочинів. Ще в 1986 році Є.П. Іщенко та Є.І. Дєвіков, характеризуючи потенціальні можливості, засобів комп’ютерної техніки, звертали увагу на їх придатність для аналізу інформації. "Переваги, які дає застосування ЕОМ для зберігання, систематизації та вибірки реєстраційної інформації, - говорять вони, - полягають не тільки в необмеженій інформаційній ємкості та швидкій дії ЕОМ, але головним чином в автоматичному виконанні формально-логічних операцій з аналізу й переробки отриманих відомостей"[718] [719]. У цьому аспекті доречно навести вислів Н.І. Витовтової, яка говорить: "Один і той самий об’єкт може розглядатися відносно різних структурних характеристик. Зміна ж сукупності елементів або засобів їх зв’язку один з одним приводить до виникнення іншої системи"1. До сказаного можна додати, що саме автоматизація локальних інформаційних систем та їх об’єднання в інтеґровані банки і є тим кроком до виникнення якісно нових інформаційних систем, здатних виконувати завдання на якісно новому рівні.

"Застосування сучасних технологій інформаційно-аналітичної роботи здатне мінімізувати витрати робочого часу оперативного складу і значно підвищити якість роботи міліції"[720] [721], - стверджує Ю.О. Задорожній.

Інформаційно-аналітична діяльність АІС являє собою сукупність (дій, які ґрунтуються на використанні спеціального програмного забезпечення, методів, методик і засобів, ретельному аналізі та синтезі певної сукупності інформації, що міститься в численних базах даних, інтеґрованих у єдиний простір завдяки використанню сучасних мережевих, телекомунікаційних технологій, установленні зв’язків між окремими об’єктами обліку та наявності інформації про певні об’єкти, що розсіяна за різними АІС, з метою використання отриманих результатів для вирішення завдань, пов’язаних із розкриттям і розслідуванням злочинів, управлінською діяльністю й іншими видами діяльності правоохоронних органів. Інформаційно-аналітична система становить сукупність автоматизованих інформаційних систем з відповідними базами даних (БД, ІБнД) та інформаційних ресурсів (як правило, спеціалізованих програм), що спрямовані на здійснення інформаційно-аналітичної діяльності.

У сучасних умовах аналітична робота в діяльності правоохоронних органів набуває все більшого значення. На це впливає прагнення суспільства до інформатизації значної кількості процесів, створення автоматизованих інформаційних систем, збільшення джерел інформації. Саме інформатизація суспільства дозволяє об’єднувати й опрацьовувати величезну кількість вихідних даних про конкретні криміногенні об’єкти, що містяться у відкритих джерелах та спеціалізованих інформаційних системах і, на перший погляд, не пов’язані між собою, отримувати нові знання про способи їх взаємодії та взаємозв’язки1 Є.М. Яковець відзначає: "Не випадково міжнародна організація кримінальної поліції "Інтерпол" та держави, що до неї входять, багато уваги приділяють напряму діяльності, який отримав на Заході назву кримінальний аналіз”[722] [723].

"Кримінальний аналіз - це виявлення та забезпечення розуміння відносин між кримінальними даними й іншими даними, що мають потенційне значення для поліцейської та судової практики"[724].

З приводу використання ЕОМ в обліково-реєстраційній діяльності Г.Г. Зуйков ще майже півстоліття тому говорив: "Намір використовувати ЕОМ завжди повинен поєднуватися з глибокими організаційними заходами щодо осмислення, аналізу, приведення в певний порядок усієї інформації, належного її опрацювання”1. Автоматизовані інформаційні системи не просто накопичують і видають інформацію користувачам за запитами. У сучасних АІС реалізована функції автоматичного встановлення зв’язків між інформаційними полями різних облікових одиниць, що містять інформацію про різні об’єкти, але мають однакові показники. І чим більше баз даних інформаційних систем (як підсистем) інтегровано до системи вищого рівня (наприклад, до ІБнД), тим більший потенціал для встановлення зв’язків має нова інтеґрована система. Говорячи про потенційні можливості нових технологій в опрацюванні інформації, академік В.М. Глушков підкреслює: ”Без створення принципово нової технології організаційного управління просте використання ЕОМ у цій сфері, хоча і може принести певну користь, не дасть і десятої частки того величезного ефекту, що міститься в управлінській революції, яка відбувається нині”[725] [726]. Саме можливість аналізування інформації, її структурування і приведення в систему, що складає умови для прийняття певних рішень, і є тим величезним потенціалом, який принесло впровадження нових інформаційних технологій в облікову діяльність. Зі звичайних вмістилищ структурованої інформації завдяки цим технологіям інформаційні системи перетворилися на діючі динамічні автоматизовані багаторівневі системи забезпечення інформацією певних процесів. Характеризуючи інтеґрований банк даних, автори посібника "Інформаційні технології в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ Луганської області" говорять: "Більшість об’єктів банку даних пов’язані між собою за принципом "велика кількість до великої кількості", наприклад, особа може мати декілька адрес і за кожною з них може проживати декілька осіб.

У свою чергу, кожна особа може бути об’єктом декількох обліків і, відповідно, мати зв’язки з іншими особами й об’єктами. У результаті за наявності достатньої інформації на об’єкт, що входить до банку даних, можна здійснювати переходи від одного об’єкта до іншого, усе глибше проникаючи в їх зв’язки"1.

У цьому аспекті слід додати, що хоча в автоматичному режимі інформаційна система і може встановлювати певні зв’язки між об’єктами, якісний характер таких зв’язків може перевірити й підтвердити лише слідчий чи оперативний працівник, який отримує цю інформацію. Іншими словами, результати діяльності певної інформаційної системи мають рекомендаційний характер і ніяким чином не виключають "людський чинник", тобто подальше осмислення отриманої інформації та використання її залежно від ситуації.

Як указувалось у попередніх розділах роботи, інформація про об’єкти обліку в процесі їх життєдіяльності відбивається у величезній кількості інформаційних систем, що мають різне призначення та відомчу належність. При цьому вона розсіяна за вказаними системами. Водночас для аналізу певної діяльності об’єкта, установлення його зв’язків (родинних, злочинних, сусідських, професійних та інших) у суб’єкта розсліду- [727] вання виникає потреба у використанні інформації з різноманітних джерел незалежно від їх відомчої належності. Причому необхідна слідчому чи оперативнику інформація може знаходитися в інформаційній системі, котра ніякого відношення не має не лише до системи криміналістичних обліків, а й узагалі до правоохоронної діяльності. Про дані, які можуть стати в пригоді для аналізу, А.Є. Івахін і П.Я. Пригунов говорять, що стосовно особи, яка перевіряється, необхідно прагнути отримати все: "...чим займалася особа з юних років і до сьогодні в усіх сферах її життя: соціальній, комерційній, професійній, політичній, особистій, а також інших, навіть якщо до них вона причетна випадково"1.

Автоматизовані інформаційні системи надають можливість проводити велику роботу з такого аналізу в автоматичному режимі. У зв’язку з цим необхідно зазначити, що з однієї (локальної) АІС можна отримати лише незначну частину інформації, яка характеризує об’єкт або подію. Зрозуміло, що саме інтеґрація інформаційних систем, зведення їх у інтеґровані банки даних, установлення доступу до інформаційних систем інших відомств, використання сучасних засобів зв’язку й телекомунікаційних технологій ставить аналітичну роботу на якісно новий рівень. При цьому значна її частина, і насамперед та, що пов’язана з виявленням і групуванням інформації, може бути здійснена в автоматичному режимі. Стосовно можливостей АІС в об’єднанні інформаційних ресурсів Є.П. Іщенко та Є. І. Дє- віков відзначають: "Спеціальні інформаційно-логічні пошукові системи дозволяють ЕОМ зберігати, опрацьовувати й об’єднувати цілу низку реєстраційних ка- [728]

ртотек"1. Незважаючи на значення аналізу, що проводиться в АІС в автоматичному режимі, оцінка та остаточне слово в такому аналізі завжди належать суб’єктові розслідування. АІС лише допомагає йому, виконуючи більшу частину рутинної роботи з виявлення об’єктів і встановлення між ними зв’язків.

Говорячи про інтеґрацію інформаційних систем різних відомств, Е. Кажемікайтене називає переваги таких систем і вказує на їх значення для аналітичної роботи: "Ідеальним варіантом, - говорить вона, - було б, якби суб’єкт криміналістичної діяльності мав можливість не тільки отримати з інших інформаційних систем інформацію допоміжного та консультаційного характеру, але щоб криміналістична інформаційна система, яка містить первинну криміналістичну інформацію, сама направила запит до інших необхідних інформаційних систем, отримала від них відповідь і, спираючись на неї, сама видала користувачеві вже опрацьовану вторинну інформацію"[729] [730]. Додамо, що такі системи сьогодні вже існують завдяки інтеґрації, яка стала результатом цілеспрямованої діяльності керівників низки підрозділів ДІТ МВС України. Прикладом реалізації такої системи служить АІС "СОВА". Ю.О. Задорожній відзначає: "Прикладом практичного вирішення завдань інформаційного забезпечення оперативно-роз- шукової діяльності може служити створена в УІТ УМВС

України в Луганській області інформаційно-аналітична система "СОВА". З її створенням у реальну практичну площину перейшли такі технології, як інтелектуальне опрацювання інформації, прогнозування, автоматизація багаторівневого пошуку і виявлення логічної закономірності зв’язків об’єктів, візуальний аналіз даних, геоінформаційні та мультимедійні технології. Наведений перелік можливостей системи позиціонує її в розряд ефективних практичних розробок... Відразу слід зазначити, що система "СОВА" використовує як базовий увесь наявний в розпорядженні інформаційний ресурс, включаючи повний масив оперативно-розшу- кової інформації, а також банки даних інших відом- ств"1. У цьому аспекті варто додати, що саме здатність сучасних автоматизованих інформаційних систем до аналітичної роботи створює реальні умови інформаційного забезпечення розкриття злочинів. Як слушно зауважують Є.П. Іщенко і П.П. Іщенко, "інформаційне забезпечення має здійснюватися цілеспрямовано, постійно враховуючи потреби попереднього слідства (у тому числі конкретного слідчого чи підрозділу), в іншому випадку воно навряд чи буде ефективним”[731] [732].

Ще на початку другої половини минулого століття в деяких УВС областей колишнього СРСР, у тому числі й України, було закладено основи інформатизації вказаної діяльності. С.С. Овчинський у своїй роботі пише: "Проґрес у теорії інформації 50 - 70-х років у створенні й освоєнні технічних засобів її опрацювання торкнувся й органів внутрішніх справ. У деяких МВС, ГУВС, УВС (Ленінград, Свердловськ, Рига, Вільнюс, Таллінн, Новосибірськ, Ворошиловград та ін.) наприкінці 60-х - початку 70-х років почалися роботи з використання перфокарт, а пізніше ЕОМ для опрацювання оперативно-розшукової інформації”1.

До сказаного слід додати, що на сьогодні співробітники комп’ютерного центру УІТ ГУМВС України в Луганській області розробили й загальними зусиллями служб і територіальних органів внутрішніх справ упровадили в практичну діяльність ефективну систему інформаційного забезпечення, яка за своїми функціональними можливостями не має аналогів в Україні й рекомендована МВС України для практичного розповсюдження. Основними етапами її формування можна вважати такі: 1) у 2001 році створено інтеґрований банк даних, який об’єднав у єдиний, логічно пов’язаний інформаційний масив обліки, які раніше не мали зв’язків, упроваджено програмне забезпечення ”АРМОР”, яке є, по суті, унікальним інструментом у руках співробітника міліції та дозволяє ефективно формувати й використовувати інформацію інтеґрованого банку даних; 2) у 2002 році завершено створення обласної корпоративної мережі, що дало можливість кожному співробітникові міліції з будь-якого, навіть найвіддалені- шого сільського району області, мати безпосередній доступ до центрального банку даних зі свого робочого місця; 3) у 2003 - 2004 роках розроблено й уведено в експлуатацію принципово нову як за структурою даних, так і за функціональними можливостями інфор- [733] маційно-аналітичну систему "СОВА", створену на базі передових інформаційних технологій!.

Слід зауважити, що процес інтеґрації чи встановлення зв’язків з ІС іншої відомчої належності не завжди є плідним для системи МВС, на яку лягає основний тягар у боротьбі зі злочинністю. На такі недоліки вказує В.А. Буржинський: "Інформаційних ресурсів МВС не вистачає для ефективної інформаційно-аналітичної роботи підрозділів ОВС. Процеси інформатизації проходять в усіх органах державної влади, і накопичені ресурси є вкрай необхідними для використання в МВС. Існуючі угоди про інформаційний обмін здебільше носять декларативний характер. З іншого боку, деякі угоди мають тільки назву про інформаційний обмін, реальна взаємодія має односторонній характер: коли МВС надає інформацію, але нічого не отримує, зокрема від СБУ, Держфінмоніторингу, Держкомста- ту"[734] [735]. Зрозуміло, що такий односторонній підхід і відомчі бар’єри майже перекривають канали інформаційних потоків, які сприяють саме аналітичній роботі, і кінець кінцем негативно можуть відбитися і на боротьбі зі злочинністю взагалі, і з організованою зокрема, і на прогнозуванні тенденцій її розвитку напрямків та ін. "Проблемними залишаються питання про залучення зовнішніх (по відношенню до МВС України) інформаційних ресурсів з метою формування єдиного

інтегрованого банку даних"!, - переконаний

В.Ю. Журавльов. "На жаль, в Україні державні органі створюють свої інформаційні системи самостійно, за браком єдиної державної політики"[736] [737], - уважає Р.М. Безхлібник.

На заваді ефективному аналізу стоять також інші чинники, на які прямо вказує Ю.А. Задорожній: "На сьогодні крім міліції в Україні не існує правоохоронної структури, яка має більш близький контакт із населенням країни. Факт дійсно незаперечний. Тим більше анахронізмом у такій ситуації все ще виглядає відсутність в органах внутрішніх справ повного, об’єктивного й достовірного комп’ютерного обліку громадян"[738]. Підтримуючи повною мірою думку автора, додамо, що створення такого обліку, у якому були б вирішені питання ідентифікації особи за біометричними характеристиками в комплексі (за відбитками пальців, за зображеннями обличчя, ДНК тощо), дійсно дозволило б уникнути низки питань, передусім пов’язаних із соціальним захистом людини. Зрозуміло, що включення такої АІС до ІБнД тільки б сприяло вирішенню завдань у боротьбі зі злочинністю. Хоча в цьому аспекті треба зазначити, що велика кількість громадян є об’єктами обліків адресних бюро (форма № 1, форма № 26), які включені до інтеґрованого банку даних.

Говорячи про оперативно-розшукову діяльність, С.С. Овчинський підкреслює: "Однією з властивостей, що притаманна оперативно-розшуковій діяльності, є конструювання інформаційних зв’язків. За їх допомогою можна пояснити причини, що викликали ту чи іншу подію, мотиви діяльності, вчинки людей, установити причетність індивідів до злочинної діяльності, окреслити коло вірогідних джерел доказів, намітити напрями розслідування"1. Далі він говорить: "В АІС інформація, заздалегідь класифікована, до певного часу зберігається в статичному стані. Коли виникає потреба, на підставі інформаційного пошуку встановлюються наявні інформаційні зв’язки, які є вирішальними чинниками для профілактики або розкриття злочи- нів"[739] [740]. Іншими словами, тут уже йдеться безпосередньо про використання можливостей АІС для встановлення зв’язків між окремими об’єктами обліку, про аналіз інформації, що складає масиви певних інформаційних систем.

Зрозуміло, що при аналізі певної ситуації, що склалася в процесі розслідування конкретного злочину, залежно від його мети береться до уваги вся наявна інформація стосовно того чи іншого її чинника. При цьому інформація про той чинник, що міститься в інформаційних системах, складає частку тієї, яка підлягає аналізові. Спираючись на результати аналізу, слідчий та оперативний працівник приймають обґрунтовані рішення. Треба сказати, що результати такої діяльності прямо залежать від кваліфікації того, хто здійснює аналіз, від його вміння аналізувати та розпоряджатись інформацією. Не можна не погодитися з Ю.П. Гармаєвим, який говорить: "На жаль, помилки криміналістичного аналізу інформації практики визнають досить рідко, утім як і помилки, що стали результатами елементарного незнання. Найчастіше посилаються на зовнішні, об’єктивні чинники: дефіцит часу, відсутність належної кількості виконавців, вал злочинності, недосконалість показників службової діяльності, недоліки криміналістичної та спеціальної техніки тощо. Звідси випливає закономірний ланцюг проблем: немає слідів - нічого аналізувати; немає аналізу - немає версій; немає версій - немає плану їх перевірки; немає плану - немає заходів і їх комплексів (операцій), тобто реальної діяльності в межах розслідування злочинів"1. Щодо значення аналітичної роботи в криміналістиці Р.Л. Степанюк та О.М. Літвінов говорять: "Таким чином, завдання криміналістики - аналізувати минуле і, моделюючи майбутнє, удосконалювати сучасне"[741] [742]. Зазначимо, що саме різноманітні обліки і являють собою вмістилища інформації про минуле певних об’єктів і подій - того, що складає підґрунтя для аналізу.

Досить ґрунтовно до аналітичної роботи підходить В.В. Тіщенко, який класифікує аналітичну роботу за низкою ознак і напрямів. Так, стосовно віктимологіч- ного аналізу він говорить: "У методиці розслідування багатьох корисливих, корисливо-насильницьких і насильницьких злочинів віктимологічний аналіз може бути рекомендований для пошуку і встановлення особи злочинця. При цьому значні перспективи відкриваються в розслідуванні вбивств, оскільки сам факт вбивства нерідко зумовлюється очевидним зв’язком потерпілого і злочинця, знанням потерпілим злочинця, характером їх стосунків, суперечностей, що виникли в процесі їх службових, побутових чи особистих взаємовідносин. У такому випадку вбивство потерпілого відбувається з метою приховання цього зв’язку через реальну загрозу бути викритим”1. Зрозуміло, що частина інформації, яка може пролити світло на наявність таких зв’язків, може бути отримана з інформаційних систем. У процесі практичної діяльності нам досить часто доводилося брати участь у розслідуванні вбивств. Досвід їх розслідування впевнено свідчить, що встановлення "точки конфлікту” між потерпілим і злочинцем часто приводило до встановлення злочинця. Наведемо приклад із практики.

На початку 1990-х років в одному з міст Луганської області було скоєно два вбивства. В обох випадках потерпілі мали смертельні вогнепальні поранення в живіт картеччю. Деякий час злочини залишалися нерозкритими. Як виявилося, обидва потерпілі раніше були засуджені в одній справі - за вбивство громадянина С., яке скоїли з хуліганських мотивів на початку 1980-х років. Обох потерпілих було вбито після повернення з місць позбавлення волі на другу й третю добу. Аналіз наявної інформації з кримінальних справ, інформаційних систем, а також оперативних даних дав підстави висунути версію, що до вбивства можуть бути причетні друзі або родичі С. У ході подальшого розслідування ця версія знайшла підтвердження, і вбивцю було встановлено. [743]

До аналізу як первинної інформації, так і тієї, що вміщена до інформаційних систем, правоохоронці вдавалися й раніше. Здійснювалися спроби встановити зв’язки між окремими об’єктами, інформація про які могла бути вміщена як в одну інформаційну систему, так і в різні. Для кращого сприйняття інформації користувалися різними методами візуалізації: малювали схеми зв’язків осіб для отримання наочного уявлення про місця скоєння певних злочинів користувалися топографічними картами та планами. Такий аналіз завжди давав позитивний ефект, сприяв прийняттю виважених рішень, розкриттю певних злочинів. Подібні схеми досить часто використовувались у діяльності з розкриття злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом підроблених грошей, при розслідуванні діяльності організованих злочинних угруповань та ін.

"Місцеві обліки злочинців, дезертирів, осіб, що ведуть аморальне життя, облік "злачних" місць, осіб, що прибувають у міста й вибувають із них, та ін., які використовувалися для аналізу криміногенної обстановки та розкриття неочевидних злочинів, з’явилися в поліцейських дільницях царської Росії ще в XVIII столітті”1, - пишуть М.М. Мясоєдов, Л.Ю. Міллер та А.І. Миронов.

Аналізові стану оперативної обстановки на підлеглій території серйозну увагу приділяв О.Ф. Кошко, який у своїх спогадах пише: "Кожен дільничний наглядач мав складати щомісячні відомості, у яких за рубриками вносилися кількість і види злочинів, що сталися на його ділянці. Шостого числа щомісяця ці відомості з усіх районів надавалися мені, і, аналізуючи їх, я знав [744] точну кількість убивств, грабежів, крадіжок, шах- райств і зґвалтувань, що сталися в тому чи іншому московському районі, так само, як і кількість розкритих і нерозкритих злочинів”1. Також він говорить про важливість подання даних у вигляді схем і графіків, підкреслюючи, що саме такий спосіб є найкращим для сприйняття й аналізу. "Ґрунтуючись на цих відомостях, спеціальний чиновник викреслював криві за родами злочинів за кожним районом окремо і складав загальну картограму, яка вивішувалася в моєму службовому кабінеті. Таким чином, я міг постійно слідкувати за станом злочинності в кожній ділянці міста"[745] [746]. Зі сказаного зрозуміло, що О.Ф. Кошко для наочності використовував графічні зображення, що, по суті, створювало умови для одномоментного сприйняття показників, які підлягали аналізу, і, відповідно, сприяло їх аналітичному порівнянню й осмисленню.

Є.М. Яковець пише: "Вітчизняний кримінальний розшук від початку свого становлення проявляв інтерес до аналітичних досліджень у сфері криміналістики, судової медицини та інших наук, пов’язаних із розкриттям злочинів. Для аналізу злочинності широко використовувалися статистичні методи"[747].

З наведеного видно, що аналітична робота (у діяльності правоохоронних органів узагалі й у слідчій та оперативно-розшуковій практиці зокрема) зазвичай передує прийняттю рішень, висуненню версій, плануванню роботи. Саме ретельний аналіз сприяє висуненню найбільш вірогідних версій і плануванню роботи з їх відпрацювання, дозволяє обирати шляхи отримання достовірної, повноцінної інформації та - як результат - досягненню мети розслідування. Водночас ґрунтовний аналіз неможливо провести без необхідної інформації. Така інформація залежно від ситуації може бути отримана з матеріалів кримінальних та оперативно-розшу- кових справ, архівних справ, а також з інформаційних систем як спеціально утворених сприяти розслідуванню (криміналістичних), так і інших, не залежно від їх прямого призначення та відомчої належності. Е.А. Антонова й О.Д. Ульянов, характеризуючи аналітичну роботу, підкреслюють, що вона є не просто елементом логічного пізнання, а й "переводить діяльність правоохоронних органів на більш високий рівень. У цьому зв’язку без перебільшення можна стверджувати, що реалізація аналітичної функції - це ключ до вирішення проблем ефективності боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку та безпеки"1.

В.Я. Колдін та О.А. Крестовніков стосовно криміналістичного аналізу зазначають: "Вихідні фактичні дані повинні включати всю суму інформації, що має значення для прийняття криміналістичних рішень. При цьому чим ширша вихідна фактична база рішень, що приймаються, тим ґрунтовніші та надійніші самі рішення. Істотною помилкою в аналізі є включення до складу даних лише тієї інформації, яка має кримінально-правове значення, тобто інформації про склад зло- [748] чину ("синдром кваліфікації”). Криміналістичний аналіз потребує включення до складу фактичних даних будь-якої інформації, яка може мати значення для розкриття й розслідування злочину"1.

У попередніх працях, спираючись на власний досвід та вивчення слідчої практики для аналізу наявної інформації в справі, ми розглядали питання про використання так званих "схем-шахматок", за якими можна простежити зв’язки між окремими обвинуваченими й ін. При цьому підкреслювалося, що їх складання є корисним, коли у справі проходить декілька обвинувачених, які скоїли низку злочинів[749] [750]. Поряд із цим, наголошувалося на значенні в аналітичній роботі графічних схем: "Складаються вони у складних багатоепізодних справах, пов’язаних із діяльністю організованих злочинних груп, коли доводиться встановлювати способи скоєння ними злочинів, установлювати складні зв’язки, які взаємно перехрещуються між окремими учасниками злочину, доходити суті облікової діяльності й особливостей документообігу у відповідній устано- ві"[751]. Аналізу зазвичай підлягає документована інформація. В.Г. Ульянов зауважує: "Очевидно, що на момент криміналістичного аналізу початкова інформація, отримана з речових, документальних і особових джерел, повинна бути зрозуміла і, як правило, зафіксована в документальних формах”1. Стосовно аналітичної дія- льністі О.О. Бєлов у своїй монографії пише, що ”на сучасному етапі правоохоронні органи для аналізу оперативної обстановки все активніше використовують можливості обчислювальної техніки. Так, у 1997 році в УВС Саратовської області було введено в експлуатацію відомчу інформаційну систему "Стремнина”. Ця система являє собою електронну карту, на якій відображаються об’єкти, що дають візуальне уявлення про місцевість, і відомості, що характеризують оперативну обстановку. Шляхом використання цієї системи можливе звернення до інших баз даних, у яких наявні відомості:

- про осіб, що мешкають у районі (раніше засуджених за злочини, за адміністративні правопорушення);

- про власників автомототранспорту, вогнепальної зброї, телефонів;

- про злочини, що скоєні в межах району”[752] [753].

У ГУВС Свердловської області Російської Федерації функціонує інформаційно-аналітична система "Квадрат”. Ця система дозволяє встановлювати кореляційні зв’язки між місцем проживання злочинців і місцем скоєння ними злочинів, даючи в руки оперативників інформацію щодо цілеспрямованого пошуку злочинців !.

На нашу думку, саме впровадження автоматизованих аналітично-інформаційних систем у діяльність правоохоронних органів створює реальні умови для реалізації наукових здобутків учених-криміналістів. Так, наприклад, В.В. Тіщенко провів плідну роботу з аналізу взаємозалежності місць скоєння грабежів із місцями проживання грабіжників, результати якого свідчать, що 19% грабіжників мешкали в межах до 400 метрів від місця скоєння злочину, 10% - 400 - 600 метрів, 33% - 600 - 1000 метрів, 19% - 1000 - 2000 метрів, 19% - понад 2000 метрів[754] [755]. Зазначимо, що використання цих та аналогічних здобутків в ААІС, у яких реалізовано функції прив’язки об’єктів до картографічної інформації (геоінформаційні системи), надасть можливість цілеспрямованого пошуку злочинців у межах певної території.

М.П. Яблоков аналітичну діяльність називає "аналітичним пошуком” і говорить: "Сутність аналітичного пошуку на відміну від оперативного зводиться не до проведення оперативно-розшукових заходів та операцій, а до якісного, логічно вивіреного аналізу фактів, подій, відносин, зв’язків, ознак злочинної діяльності, матеріалів старих і нових оперативно-розшукових справ, що несуть важливу інформацію для оцінки проведеної роботи і визначення напряму розвідувальної діяльності”1. На нашу думку, під поняття аналітичного пошуку підпадає не будь-яка аналітична діяльність. Коли йдеться про аналіз наявної інформації, яку містять матеріали кримінальної та оперативно-розшуко- вої справ, криміналістичний аналіз здебільшого полягає у перевірці інформації, систематизації її, установленні зв’язків між об’єктами тощо, які, по суті, знайшли відображення у наявних документах. Водночас коли йдеться про аналіз інформації в інформаційних системах, то такий термін є доречним. Самі принципи роботи програмно-апаратних комплексів сучасних автоматизованих інформаційних систем орієнтовані не просто на зберігання й накопичення інформації, а на її опрацювання, як правило, в автоматичному режимі. Уведена інформація структурується та кодується за принципами й формами, прийнятими в певній системі. Після цього відбувається перевірка введеної інформації за базою даних (у локальній АІС) або за всіма базами даних ІБнД. Причому така перевірка відбувається в автоматичному режимі. Аналізу ж з метою виявлення певних зв’язків підлягає весь масив певної системи. "Наявність інтеґрованого банку кримінальної інформації створює оптимальні умови для аналізу оперативної обстановки: вивчення стану злочинності, результатів діяльності кримінальної міліції та підготовки необхідних управлінських документів"[756] [757], - зауважує О.М. Ішин.

У результаті накопичення в банках даних криміналістичної інформації - відомостей про переміщення засуджених осіб, переміщення осіб, що поставлені на облік, та ін. - з’являються нові можливості комплексного використання інформації про наміри злочинців, які готуються скоїти злочин. Доступ до інформації через ядро ІБнД з віддалених точок створює умови для високого ступеня інформованості кожного оперативного працівника. "У міру запровадження інтеґрованого (об’єднаного) банку даних (ІБнД) оперативно-розшуко- вого та профілактичного призначення виникла можливість роботи з регіональним банком даних будь- якого працівника органів внутрішніх справ, який має дозвіл на авторизований доступ до банку даних. Основна ідея такого ІБнД - забезпечення формування банку даних шляхом безпосереднього вводу інформації в базу даних з автоматизованого робочого місця, а також отримання інформації в режимі On-Line за спеціальними електронними каналами доступу. Використання ІБнД дозволяє представити схему взаємодії одиниць інформації як єдину картину, будь це зв’язки підобліко- вого елементу або опис вчиненого злочину. Така форма ведення обліків надає досить широкі можливості для аналізу інформації з метою пошуку різноманітних шляхів, здатних привести до розкриття того або іншого злочину або його профілактики”1, - стверджують В.П. Захаров і В.І. Рудешко. Зрозуміло, що важливою умовою поводження з такою кількістю інформації є уміння її аналізувати та використовувати для вирішення певних завдань, що прямо залежить не тільки від можливостей певної інформаційної системи та реалізації в [758] ній функцій аналітичної роботи, а насамперед від кваліфікації працівника. Чим вищий їх рівень, тим більше шансів, що інформація, отримана з інформаційних систем, почне значно ефективніше працювати на розкриття та розслідування злочинів, установлення злочинців і притягнення їх до кримінальної відповідальності. На необхідність здійснення цілеспрямованої підготовки працівників ОВС для повноцінної роботи з інформацією сучасних АІС указує Ю.О. Задорожній: "Так, прорив у розвитку інформаційного забезпечення в УМВС України в Луганській області, що ґрунтується на впровадженні у 2002 році корпоративної мережі, яка вперше надала можливість безпосереднього підключення до центрального банку даних УІТ будь-якому співробітникові міліції незалежно від його місця розташування на території області, укотре, але вже на новому рівні, виявив проблему, яка образно називається "людським чинником". На першому плані постали питання, пов’язані з подоланням психологічного бар’єру і підготовки декількох тисяч співробітників на місцях для роботи з новими технологіями”1. Безперечно, для проведення цілеспрямованого аналізу конкретний суб’єкт розслідування повинен володіти професійними навичками та знаннями, а також бути здатним до аналітичної роботи.

При цьому слід також визнати той факт, що в навчальних закладах у курсі криміналістики інформаційні системи викладаються на рівні 1960-х років, без урахування можливостей АІС виконувати аналітичний [759]

пошук і взагалі аналітичну роботу. Так само питання, що розглядаються, висвітлені в основній масі підручників. І лише в деяких із них містяться короткі відомості про наявність і сутність автоматизованих інформаційних систем. На жаль, нам не вдалося знайти підручника з криміналістики, у якому б розглядалися можливості сучасних інформаційних систем. Коли йдеться про автоматизовані ІС, то лише в деяких виданнях наводяться переліки таких систем без опису їх сутності, принципів роботи з інформацією, місця в загальній системі. І це закономірно. Протягом усього періоду незалежності України за вказаною тематикою було захищено всього дві дисертації, та й ті ще на початку 1990-х років, коли автоматизація в інформаційному забезпеченні лише набирала обертів. При цьому треба зауважити, що К.І. Бєляков, розглядаючи питання інформаційного забезпечення розслідування злочинів на базі АІЛС (автоматизованих інформаційно-логічних систем; такі системи ми називаємо ААІС), ще в 1993 році передбачав той величезний потенціал, який мають указані системи. Він відмічає, що до АІПС включаються: одночасний пошук за кількома обліками, "ініціативний" пошук за обліками, який полягає в тому, що звернення навіть до одного пошуку автоматично веде до пошуку за всіма масивами1.

Незважаючи на те, що в Російській Федерації цим питанням приділяється значно більше уваги, розгляд на науково-теоретичному рівні питань аналітичної роботи, а також організації та функціонування автоматизованих інформаційних систем радше можна вважати винятком, ніж нормою. І то зазвичай вони розг- [760] лядаються в межах ОРД. Зрозуміло, сказане викриває, по суті, неналежний стан окремого криміналістичного вчення про криміналістичну реєстрацію і зумовлює необхідність його перегляду як з точки зору потреб сучасної теорії криміналістики, так і з точки зору практики розслідування. У цьому аспекті доречно навести твердження, що його висловив М.С. Пушкар: "Розвиток наукового знання передбачає певну активність наукової дослідницької думки, бо знання розвиваються лише завдяки зусиллям людей, зайнятих у сфері науки. Вільна думка, критика існуючих поглядів авторитетів, традицій, звичних схем і правил повинні ґрунтуватися на нових уявленнях про істину, а науковці в своїй роботі орієнтуватись на внутрішні критерії самодостатності знань. Вироблення нового знання є конструктивною діяльністю, яка передбачає творче зусилля суб’єктів. В критичних умовах наука повинна виходити за межі парадигми, що вже віджила, розширяючи свій пізнавальний апарат та пристосовуючись до потреб практики"1. Не можна сьогодні розглядати інформаційні системи як звичайні обліки чи системи реєстрації, призначенням яких є простіші функції - накопичення, зберігання та видача інформації. Автоматизація та інтеґрація ІС, а також застосування спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з базами та банками даних перетворюють їх на унікальні аналітично-пошукові комплекси, які в автоматичному режимі аналізують великі обсяги інформації, знаходять зв’язки між об’єктами, які навіть і уявити без їх використання було б неможливо. На встановлення таких зв’язків і фактів, якщо використовувати інші методи, [761] були потрібні б роки, значні матеріальні ресурси та зусилля багатьох співробітників, включаючи негласний апарат. У цьому сенсі ми підтримуємо О.О. Бєлова, який влучно зазначає: "Інформаційно-аналітичне забезпечення сьогодні, на наш погляд, є перспективним напрямом у боротьбі зі злочинністю"1. Зрозуміло, що це ставить перед криміналістикою нагальні завдання щодо осмислення вказаних технологій, розроблення методичних рекомендацій та інших матеріалів, а також озброєння курсантів, студентів, працівників практичних органів і науково-педагогічного складу знаннями на рівні, що відповідає їх сучасному стану та потенційним можливостям.

Як свідчить практика, при розслідуванні злочинів, які скоюють злочинні угруповання, без даних, що містяться в інформаційних системах, сьогодні майже не можна обійтися. О.І. Карліков із цього приводу говорить: "Ознаки організованості та спільності членів банди і злочинного угруповання ґрунтуються на тісних взаємозв’язках членів злочинних груп, у тому числі родинних, що тягне за собою спільність і тривалість їх злочинної діяльності... Установленню таких зв’язків сприяє ретельне вивчення особи обвинувачених з обов’язковим зіставленням фактів біографії, часових чинників, місця народження, навчання в середніх і вищих навчальних закладах, служби в збройних силах, установлення місця роботи, минулої злочинної діяльності, відбування покарання, установлення абонентського номера домашнього та мобільних телефонів усіх співучасників, деталізація їх телефонних сеансів зв’язку, [762] їх перехресна перевірка й ін."1. Додамо, що значна частина такої інформації міститься в різноманітних інформаційних системах.

Треба зазначити, що дедалі більшого поширення набувають автоматизовані інформаційні системи, які працюють з інформацією за принципом розпізнавання образів. Причому такими "образами" виступають різні біометричні параметри, що характеризують певні властивості людини (зображення обличчя, папілярних візерунків, райдужної оболонки ока й ін.). До них належать автоматизовані дактилоскопічні інформаційні системи "Папілон", "Сонда" тощо. Поряд з дактилоскопічними АІС останніми роками в правоохоронну практику впроваджуються інформаційні системи, у яких реалізовано завдання, пов’язані з розпізнаванням за райдужною оболонкою ока ("Циркон"), а також за зображеннями обличчя, номерів автотранспортних засобів та ін. Так, в УІТ ГУМВС України в Луганській області протягом останніх років було впроваджено й залучено до аналітичного пошуку осіб, яких оголошено в розшук, систему ідентифікації особи за зображенням зовнішності (обличчя) "АРГУС". Ю.О. Задорожній про неї пише: "Істотне підвищення ефективності роботи міліції Луганської області з установлення осіб невпізнаних трупів, пошуку безвісти зниклих, попередження випадків фальсифікації настановних даних громадян нерозривно пов’язане зі створенням і впровадженням у практичну діяльність автоматизованої біометричної системи ідентифікації громадян за їх фото- [763] та відеозображеннями “АРГУС””1. Ця система поряд з перевіркою особи за її зображеннями, що внесені до бази даних, в автоматичному режимі може здійснювати пошук з використанням сигналу відеопотоку в реальному часі, який надходить з відеокамери, установленої в будь-якому місці. За аналогічним принципом працюють і системи спостереження за дорожнім рухом. Відеокамера, установлена в певному місці й направлена на певну ділянку дороги, передає відеопоток у систему, яка, аналізуючи отриману інформацію, визначає швидкість, із якою рухається певний транспортний засіб, розпізнає державні номери. У разі ідентифікації державного номера автомобіля, що рухається дорогою, з номером автомобіля, наприклад, оголошеного в розшук, система одразу ж реаґує і видає певний сигнал. До речі, системи відеоспостереження за рухом транспортних засобів та ідентифікації номерів у США існували ще в 1980-х роках. Так, Є.П. Іщенко та Є.І. Дє- віков пишуть: "Пізніше було впроваджено систему автоматичного зчитування номерних знаків автомобілів, що проходять шосе, з передачею інформації в комп’ютер. Якщо номер фігурував у пам’яті ЕОМ, то відповідним сигналом на затримання інформувалися патрульні поліцейські наряди менше ніж через хвилину після надходження інформації до системи"[764] [765].

Про перспективи використання інформації з інформаційних систем у боротьбі з тероризмом С.М. Коло- тушкін, Р.Р. Карданов та О.І. Гайовий говорять: "На основі інформаційно-аналітичної роботи здійснюється прогнозування ситуації та розроблення обґрунтованих рішень щодо проведення конкретних дій, спрямованих на попередження терористичних актів. Одним із напрямів такої роботи може стати створення інформаційно-аналітичної бази слідів використання вогнепальної зброї в ході здійснення терористичних актів. У результаті використання даних такої бази можна отримати інформацію про склад, структуру терористичних груп, їх передислокації, тактику дій, втрати та зіткнення з працівниками правоохоронних органів, відомості про осіб, що озброєні конкретними екземплярами зброї” !.

Наведене переконливо свідчить, що аналіз інформації, яка міститься в різноманітних інформаційних системах, сьогодні складає резерви вдосконалення діяльності з розкриття та розслідування злочинів. При цьому слід звернути увагу на те, що повноцінному аналізу сприяє не просто отримання тих чи інших відомостей про об’єкти чи їх зв’язки. Значного розвитку набуває аналітична робота, коли для відображення стану об’єктів або подій використовуються різні методики, які ґрунтуються на візуалізації зв’язків між певними об’єктами. "Результати аналізу на виході повинні бути представлені у вигляді певного переліку об’єктів та їх зв’язків"[766] [767], - переконаний Є.М. Яковець.

Залежно від мети аналізу результати його можуть бути подані у вигляді: графіків (частіше таким чином подається динаміка певних подій протягом якогось часу або співвідношення різних подій у певний час на визначеній території); схем (для демонстрації зв’язків між певними об’єктами); карт і планів (для визначення точних місць перебування певних об’єктів на визначеній території). Візуалізація інформації про об’єкти обліку з прив’язкою їх до графіків, схем, карт та ін., з одного боку, виступає як результат, отриманий з інформаційних систем, з іншого - вона створює умови для наочного сприйняття інформації з метою подальшого її аналізу, доповнення певними зв’язками. Такі методи навіть за відсутності зв’язків між інформаційними системами, інформація з яких використовується в розслідуванні, дозволяють додатково внести їх у схему чи на карту й простежити зв’язки між об’єктами.

Як указувалося раніше, в УІТ ГУМВС України в Луганській області функціонує автоматизована аналітична інформаційна система "СОВА", яка використовує для аналізу весь наявний у розпорядженні ресурс криміналістичної та іншої інформації УІТ, включаючи опе- ративно-розшукову, а також дані АІС інших відомств. Причому в ній реалізовано функції подання інформації: 1) у вигляді графічних зображень (схема зв’язків об’єкта аналізу); 2) з розташуванням об’єктів на картах або планах (геоінформаційні технології); 3) у вигляді струк- турованого текстового повідомлення (електронне досьє); 4) у вигляді таблиць.

Характеризуючи можливості вказаної системи, Ю.О. Задорожній підкреслює: "Безперечною перевагою цієї системи є практична реалізація в її складі такого ефективного інструмента аналізу, як генератор графічної схеми зв’язків об’єктів. Практичне використання технології візуального аналізу вже на цьому етапі дозволяє говорити про наявність ефективної форми подання інформації, яка є гідною альтернативою (доповненням) відображенню даних у текстовому або табличному вигляді. У цій АІС упроваджений і активно вдосконалюється програмний модуль формування "електронного досьє”. Указаний інструмент дозволяє максимально автоматизувати процес оптимального пошуку та відображення інформації на моніторі оператора системи, подальшого формування аналітичної довідки з додатком графічної схеми зв’язків об’єкта, а також даними про наявність додаткової аудіо-, фото- й відео- інформації, що має логічний взаємозв’язок з об’єктом обліку, інформація стосовно якого підлягає пошуку й аналізу в певних АІС. Принципово нові можливості надає застосування в системі "СОВА" геоінформацій- них технологій, які є ефективним інструментом аналізу взаємодії об’єктів і подій, що відбуваються з ними, у певних територіальних межах і часових інтервалах"1.

Підбиваючи підсумки, наведемо вислів В.П. Захарова та В.І. Рудешка: "Сьогодні, коли практично будь-яка установа має в користуванні досить значні інформаційні масиви, аналітичний пошук або за термінологією ряду фахівців "аналітична розвідка" стає першим установчим етапом інформаційної роботи, коли структуровані дані у вигляді електронних баз і банків даних виступають як джерела початкових відомостей, які передують оперативним та оперативно- технічним заходам та орієнтують останні на конкретних осіб і події, що зв’язані зі сферою оперативних інтересів суб’єктів оперативної діяльності. Застосування [768] сучасних технологій інформаційно-аналітичної роботи дозволяє мінімізувати витрати робочого часу оперативного складу та значно підвищити якість інформаційно-пошукової роботи оперативних служб, вивести її на якісно новий рівень”1.

Наведене дає підстави дійти такого висновку: сукупність інформації, об’єднана в інтеґровані банки даних, створює реальні можливості для повноцінного криміналістичного аналізу; реальним інструментарієм, що дозволяє здійснювати такий аналіз та отримувати результати в найліпшому для пізнання вигляді, є програмні комплекси типу ААІС ”АРМОР”, ”СОВА” й ”АРГУС”. [769]

вуп. Артема, 65, кв. 12

Рис. 13. Приклад схеми зв’язків між об’єктами за результатами аналізу даних інформаційних систем різного призначення та відомчої належності

Результати такого аналізу можуть використовуватися під час проведення слідчих дій та оперативно- розшукових заходів, в організаційно-управлінській діяльності підрозділів правоохоронних органів, а також у діяльності правозахисних та інших організацій і установ.

Таким чином, стосовно питань використання інформації, яка міститься в базах даних сучасних інформаційних систем, у розслідуванні можна сказати, що сучасні інформаційні системи є дійсно ємними вмістилищами інформації про різні властивості й ознаки об’єктів обліку. Така інформація розсіяна у великій кількості інформаційних систем, які мають своє конкретне призначення і відомчу належність. У процесі розслідування залежно від ситуації, що склалася, може набути криміналістичного значення інформація про певні об’єкти, яка знаходиться в будь-якій за призначенням і відомчою належністю інформаційній системі.

У розділі наведено декілька типових ситуацій, у ході відпрацювання яких можуть бути використані дані, що містяться в інформаційних системах, а також алгоритми дій щодо їх відпрацювання.

Ми проаналізували багато джерел з криміналістичної методики та методик проведення експертиз. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що останніми роками деякі автори роблять спроби включати до методик рекомендації щодо використання в розслідуванні та під час проведення експертиз інформацію, що міститься в інформаційних системах. Ми дійшли висновку, що майже в кожній криміналістичній методиці повинні бути рекомендації щодо використання обліково-реєстраційних даних для встановлення тих чи інших обставин залежно від ситуації, що склалася. До речі, частина інформаційних систем, а саме криміналістичні, мають основне цільове призначення - сприяти розслідуванню злочинів. Тим більш незрозумілим є залишення поза увагою їх потенційних можливостей при складанні криміналістичних методик, розробленні методичних рекомендацій та ін.

Сучасні технології, які використовуються в обліково-реєстраційній діяльності, що базуються на використанні комп’ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення та сучасних телекомунікаційних мереж, ставлять роботу з інформацією на принципово новий рівень. Навіть звичайний перехід на опрацювання інформації з використанням АІС і реляційних баз даних значно спрощує процеси введення та виведення інформації, на програмному рівні (автоматично) вирішує проблеми систематизації та розподілу певних інформаційних одиниць у відповідних структурних елементах баз даних, створює умови для пошуку інформації в режимі "запит-відповідь", а також інтервально- го пошуку (відбір у базі даних об’єктів за однаковими параметрами, тобто розподіл на групи).

Значно більший потенціал містить об’єднання баз даних окремих автоматизованих інформаційних систем в інтеґровані банки даних з можливістю доступу до всієї сукупності інформації такого об’єднання з будь-якої віддаленої точки доступу через одну адресу - ядро інтеґрованого банку даних. Зрозуміло, що за таких умов до пошуку залучаються більші обсяги інформації, яка розсіяна в різних інформаційних системах, інтеґрованих банках даних тощо, з’являється можливість отримання більшої кількості інформації про певні об’єкти як у режимі "запит-відповідь", так і за інтерваль- ного пошуку.

Але й це далеко не все. Саме ІБнД і мережеві технології ініціювали впровадження для опрацювання інформації інформаційних систем вищого рівня - інтелектуальних (логічних), експертних систем. Узагалі такі системи виконують функції керування базами даних (СКБД). Виходячи з того, що в діяльності правоохоронних органів із роботи з інформацією, яка міститься в базах даних різних АІС, включаючи такі об’єднання, як ІБнД, вони здебільшого виконують аналітичні функції, такі інформаційні системи називають аналітичними автоматизованими інформаційними системами (ААІС). По суті, вони виступають як надбудови над певними об’єднаннями інформаційних систем, що об’єднані в мережу, і використовують інформацію з їхніх баз даних. Застосування сучасних ААІС дозволяє в автоматичному режимі проводити аналіз величезних обсягів інформації різних баз даних, установлювати зв’язки між базами даних різних інформаційних систем, у яких міститься різноманітна за призначенням і змістом інформація про певні об’єкти, установлювати зв’язки між різними об’єктами, інформація про які має однакові характеристики, тобто "перехрещується". Іншими словами, сучасні інформаційні системи виконують величезну аналітичну роботу, сприяють скороченню витрат робочого часу працівників правоохоронних органів, ставлять роботу з інформацією, що міститься в інформаційних системах, на якісно новий рівень. Реальним інструментарієм, який дозволяє здійснювати такий аналіз та отримувати результати в найкращому для пізнання вигляді, є аналітичні (експертні, логічні) програмні комплекси типу ААІС "АрМОР", "СОВА" й "АРГУС". Результати такого аналізу можуть використовуватися під час проведення слідчих дій та оператив- но-розшукових заходів, в організаційно-управлінській діяльності підрозділів правоохоронних органів, а також у діяльності правозахисних та інших організацій і установ.

<< | >>
Источник: Бірюков В.В.. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів: Монографія / Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка,2009. - 664 с. - Бібліогр.: С. 627 - 660.. 2009

Еще по теме Аналітично-пошукові функції сучасних інформаційних систем. Можливості використання результатів аналізу [717] в розкритті та розслідуванні злочинів:

  1. Аналітично-пошукові функції сучасних інформаційних систем. Можливості використання результатів аналізу [717] в розкритті та розслідуванні злочинів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -