4. Поняття фінансового механізму, його місце в системі господарського механізму

Для реалізації фінансової політики, успішного її проведення використовується фінансовий механізм.

Фінансовий механізм – це сукупність форм і методів створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, господарських суб\'єктів і населення.

Вивчаючи сутність і складові елементи фінансового механізму, слід виходити з того, що його функціонування відбувається в різних сферах і ланках фінансових відносин. Звідси випливає, що складниками фінансового механізму є:

фінансовий механізм комерційних підприємств,

фінансовий механізм некомерційних організацій та установ,

страховий механізм,

механізм функціонування державних фінансів.

Функціонування фінансового механізму забезпечується через певні організаційні структури, а саме:

фінансове планування (прогнозування);

управління фінансами;

фінансовий контроль;

правову регламентацію фінансової діяльності.

Ураховуючи, що в процесі кругообігу коштів у народному господарстві фінансові й кредитні ресурси тісно пов\'язані й практично нероздільні, деякі вчені-економісти схильні розглядати єдиний фінансово-кредитний механізм.

Розглядаючи фінансовий механізм з точки зору його впливу на суспільне виробництво, виділяють такі функціональні ланки: мобілізація ресурсів, фінансування, стимулювання, регулювання.

Елементи фінансового механізму – форми, види, методи організації фінансових відносин – складають «конструкцію фінансового механізму», яка приводиться в дію встановленням кількісних параметрів кожного елементу, тобто визначенням ставок і норм вилучення коштів, обсягу фондів, рівня видатків тощо.

Слід наголосити, що стан фінансового механізму, ступінь його досконалості залежать від досконалості господарського механізму в цілому та його окремих елементів (механізму ціноутворення, економічного стимулювання, кредитного механізму тощо).

5. Призначення і роль фінансового механізму.

За найзагальнішим значенням фінансовий механізм може бути охарактеризований як комплекс спеціально розроблених і законодавче закріплених в державі форм і методів створення й використання фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку та соціальних потреб громадян. Фінансовий механізм це, по суті, методичні, організаційні й правові положення та заходи, які визначають функціонування фінансів в економіці держави, їхнє практичне використання для досягнення визначених відповідними програмами цілей і завдань.

Призначення фінансового механізму зводиться до двох основних функцій – фінансового забезпечення й фінансового регулювання економічних і соціальних процесів у державі. Слід зауважити, що вказані функції є повною теоретичною абстракцією. За наявного досвіду фінансове забезпечення одночасно виконує функцію регулювання так само, як регулювання може здійснювати функцію фінансового забезпечення.

Кількісна та якісна характеристики фінансового механізму визначаються тим, яка величина фінансових ресурсів зосереджується й витрачається на відповідних рівнях господарського управління та якою є технологія їх зосередження й витрачання. Тут дуже важливо правильно вибрати саму техніку цих процесів, тобто суб\'єкт і об\'єкт зосередження і витрачання фінансових ресурсів, показники, ставки, норми, строки, санкції, пільги, тобто увесь інструментарій здійснення руху фондів грошових засобів.

Так, фінансове забезпечення здійснюється шляхом використання методів бюджетного фінансування, самофінансування, кредитування тощо.

Фінансове регулювання – це метод здійснення державою функцій управління економічними й соціальними процесами при використанні фінансів. Використовуючи фінанси, держава шляхом встановлення форм і методів мобілізації фінансових ресурсів та їх використання стимулює або локалізує ті чи інші явища й процеси в державі.