1. Поняття фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин.

Функціонуючи в міжнародній сфері, фінанси впливають на економічні інтереси учасників міжнародних зв\'язків, виступаючи як стимул розвитку міжнародної економічної інтеграції.

Фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин – сукупність форм і методів управління фінансово-кредитними і валютними відносинами, що виникають між окремими державами і які регламентовані ними в правовому порядку.

Вихідним початком фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин е законодавчі документи урядів країн або об\'єднань країн і міжнародні правові акти. До них належать: зовнішня торгівля, ціноутворення, валютні платежі і валютне регулювання, ринок цінних паперів, кредитно-розрахункові операції, форми і методи регулювання платіжного балансу, порядок оподаткування юридичних осіб тощо,

Об\'єктом фінансів зовнішньоекономічних відносин є економічні відносини, що виникають у процесі формування і використання прибутку і фондів у національній та іноземній валюті.

Суб\'єктом виступає зарубіжний партнер (іноземна держава, міжнародна організація, юридична особа тощо). Суб\'єктами міжнародних фінансових відносин є: окремі держави, об\'єднання держав, які здійснюють фінансову діяльність на світовому ринку (Україна, ЄС); міжнародні фінансові організації, які регулюють фінансові відносини між країнами (МВФ, Світовий банк); фізичні особи, які сприяють розвитку міжнародних відносин власним капіталом (Фонд Нобелівської премії).

До зовнішньоекономічних відносин відносять: експорт та імпорт товарів і послуг, закупівля сировини і матеріалів для власних потреб, закордонний туризм та інша діяльність, пов\'язана з виходом держави на зовнішній ринок. У держави виникають проблеми з нестійкістю валюти, падінням її купівельної спроможності, а також постійними змінами кон\'юнктури світових товарних ринків.

2. Роль фінансів в міжнародному інтеграційному процесі.

Фінанси впливають перш за все на експортно-імпортні операції. З їх допомогою стимулюється випуск конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на світовому ринку.

Важливим напрямом впливу фінансів на розвиток міжнародних відносин є мобілізація ресурсів іноземних інвесторів.

Специфічні особливості фінансів зовнішньоекономічних відносин полягають в тому. що вони втілюються в ресурсах, які формуються не тільки в національній, айв іноземній валюті. Фінансові відносини виходять за межі національної економіки та опосередковують міждержавний інтеграційний процес, сприяючи його розвиткові.

У сфері міжнародних фінансів крім національних суб\'єктів - держави, підприємств, громадян – виділяються наднаціональні суб\'єкти - міжнародні організації і міжнародні фінансові інститути. У зв\'язку з цим дану сферу можна розподілити на дві частини: міжнародні фінансові відносини; міжнародні фінанси.

Міжнародні фінанси відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів Це наднаціональна надбудова, яка характеризується концентрацією фінансових ресурсів у певних узагальнених чи цільових фондах. За своєю організацією міжнародні фінанси досить схожі з державними фінансами, тільки суб\'єктом виступає не держава, а міжнародна організація (інститут) Діяльність таких організацій, як і окремої держави пов\'язана з виконанням певних функцій, які визначаються їх статутами. Фінансове забезпечення виконання цих функцій здійснюється через фонди, що створюються даними організаціями Це можуть бути узагальнені фонди, наприклад бюджет 00Н і цільові - під конкретні заходи і програми.

Міжнародні організації вступають у взаємовідносини з урядами окремих країн з приводу формування бюджету чи інших фондів цих організацій. Отримані кошти використовуються на фінансування централізованих заходів, проектів і програм цих організацій, на утримання їх апарату та на фінансову допомогу окремим країнам. Таким чином, кожна країна може отримувати кошти від міжнародних організацій як у вигляді прямого фінансування (як правило, тільки в окремих випадках), так і в опосередкованій формі через різні централізовані заходи, проекти і програми, які стосуються даної країни, чи поширюються на неї.

Міжнародні фінанси відображають світові інтеграційні процеси. Централізація певної частини фінансових ресурсів на світовому рівні забезпечує потреби світового господарства. Саме на ці потреби й спрямована діяльність міжнародних організацій та міжнародних фінансових інститутів. Вони фінансують окремі проекти і програми, керуючись інтересами саме світового господарства в цілому, а не окремих країн, якими б важливими вони для цих країн не були. Порівняно з національними фінансовими системами міжнародні фінанси знаходяться тільки на початку свого розвитку. Однак наростання міжнародної економічної інтеграції веде як до посилення ролі діючих організацій та інститутів, так і до створення нових. Це веде до підвищення рівня централізації фінансових ресурсів, збільшення як їх маси, так і обсягів міжнародних фінансових потоків. Врешті-решт, цей інтеграційний процес веде до створення єдиної грошової одиниці, спочатку в рамках регіональних об\'єднань, а в перспективі - можливо, і в усьому світі.