1.Фінанси як історична категорія

Фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Як і будь яке явище, вони можуть розглядатися на різних рівнях узагальнення і деталізації.

Блок фінансових дисциплін можна умовно поділити на три рівні:

Перший–загальна теорія Фінансів, яка визначає і характеризує головні фінансові відносини ,формує основні форми і поняття.

Другий –конкретна (диференційована) теорія, яка визначає  і характеризує окремі сфери і ланки фінансових відносин: фінанси підприємств, страхова справа, державні фінанси, податкова система ,міжнародні фінанси ,гроші та кредит.

Третій – прикладна теорія, яка визначає конкретні методи використання та управління фінансовими відносинами: фінансовий менеджмент, страховий менеджмент, банківський та кредитний менеджмент, фінансовий ринок .

Між категорією фінансів і організаційних форм її прояву велика різниця:

перша – завжди об’єктивна, відображуючи реальні виробничі відносини;

другі – суб’єктивні, тому що пов’язані  з діяльністю людей.

Фінанси– це  історична категорія, яка має економічну сутність.

Термін “фінанси” походить від латинського слова “finantia”, що перекладається на українську мову як грошовий платіж або платіж в строк. Безпосередньо поняття “платіж”  склалося в період  розпаду первісного общинного суспільства і зародження рабовласницького строю в зв’язку  із виникненням держави, його інститутів, розвитком  товарно-грошових відносин.

Однією з найперших друкованих праць, присвячених фінансам вважається праця представника Франції Ж. Бодена “Фінансові нерви держави” (1577р.).

Засновником теоретичної фінансової науки вважається видатний шотландський  політеконом А.Сміт (1723р), який у своїй книзі  “Дослідження про  природу   та      причини багатства народів” аналізує такі головні фінансові поняття як вартість і додану вартість.

Німецькі вчені XVII – XVIII ст., розглядаючи питання привласнення      державою доданої вартості у межах політичної економіки, відокремлюють ці проблеми в особливий курс “Фінанси” .

Фінансова наука в Україні історично розвивалася у контексті її розвитку в умовах   Російської імперії. Історичні джерела свідчать, що тільки починаючи з другої половини  XIX ст. в Україні друкуються праці вчених,  присвячених проблемам фінансової науки. Питанням фінансів видатний вчений, поет, письменик, громадський діяч Іван Франко присвятив більше як 40 праць.

Наука о фінансах пройшла ряд етапів

I ет. (початок XV ст. -  середина XVII ст.) На цьому етапі в  процесі зародження фінансової науки розвивалося вчення про платіжі, податки та державні доходи.

II ет. (друга половина XVII ст. і до кінця ХVIII ст.), коли продовжується розвиток вчення про державний бюджет, та його визначну роль для розвитку державності.

ІІІ ет. (початок ХІХ ст– поч. ХХ ст. до 1914р. ),  коли продовжується розвиток та поглиблення вчення про державні фінанси, доходи, заробітну плату, кредит, страхування тощо.

ІV ет. (1914р. до теперішніх часів), який пов’язан  із ринковою концепцією розвитку фінансів, коли вивчаються такі фінансові категорії як фінансовий ринок, фінансовий механізм ,механізм оподаткування, кредитування тощо, розкривається зв’язок фінансової науки із іншими економічними науками.