12.3.3. Тоголезька Республіка
На прикладі Того можна з\'ясувати особливості системи оподаткування в африканській країні, що розвивається.
В основі системи оподаткування Того лежить Кодекс права. Це комплексний документ, який регулює всі сторони комерційної діяльності в країні.
Суб\'єктами оподаткування є фізичні, юридичні особи і прирівнені до них різні комерційні організації і підприємства, які у відповідності з Кодексом сплачують прямі чи непрямі податки. Прямі податки включають у себе відрахування від прибутків промислових і торгових підприємств, надходжень від загального прибуткового податку, податки на прибутки неторгових закладів і об\'єднань. Державні підприємства весь чистий прибуток перераховують у дохід держави.Підприємства сплачують такі податки:
податок з торгового обороту — 2%;
податок на прибуток — 40%;
відрахування в національний фонд розвитку (інвестицій) — 0,5% від торгового обороту;
податок на нерухомість — 10% від вартості орендної плати;
професійний податок — 6% з торгового обороту;
відрахування на соціальні потреби — 6% від суми зарплати, що виплачується персоналу фірми;
спеціальні виплати на розвиток житлового будівництва — 1% від суми зарплати, що виплачується всьому персоналу фірми;
реєстраційні збори;
податок на підприємця — 18,1% від суми зарплати персонала фірми;
митні збори — 27% від вартості імпортного товару.
Крім того, фірма вносить гроші в партійну касу на забезпечення безпеки країни, здійснює інші пожертвування. Вважається, що такі виплати вона робить добровільно, однак насправді спеціальні служби стежать за цим і в разі затримки надходжень нагадують підприємцю про його борг. Сума таких виплат досягає 2% від прибутку.
Кодекс передбачає досить великі штрафи — від 500 тис. до 1 млн франків тільки за неохайне ведення бухгалтерії. Випадки ж умисного приховування доходів від податкової служби караються в кримінальному порядку.
Кодекс розрізняє періоди активної діяльності підпри
350
351
\\ємств і їх застою в справах. У період спаду більшість з них сплачують податок від 1 до 2% з торгового обороту або обумовлену законом тверду суму з кожної тисячі франків.
Майже всі підприємства сплачують податок на займану ними площу від 1 до 5% вартості орендної плати, найкрупніші з них сплачують до 10%.
Кодекс регламентує податок на транспорт. Мірою його нарахування для легкових автомобілей особистого користування є потужність двигуна. Комерційний транспорт поділяється на пасажирський і вантажний. Для них встановлюється (залежно від кількості місць для першого і вантажопідйомності для другого) річний торговий оборот, з якого нараховується податок у розмірі 12%. Так, для легкових автомобілей з 5 пасажирськими місцями (таксі) і двотонних вантажних автомобілей річний торговий оборот визначений Кодексом у розмірі 900 тис. фр., а для автобусів (40 місць) і 30-тонних вантажівок — відповідно 4 мли і 5,6 млн фр. Вісім колонок Кодексу визначають торговий оборот, по суті, для всіх видів автомобілей, що експлуатуються в Того, з яких стягується вищевказаний податок (12%). Під це оподаткування підпадають машини урядового парку та іноземних туристів, машини, що курсують між митницями сусідніх країн, автомобілі податкової служби, транспорт з дипломатичними номерами, а також машини спеціального призначення (пожежні, санітарні та ін.).
Кодекс не обходить увагою виробництво напоїв, особливо пива. В столиці податок вище, ніж в інших районах країни і становить від 50 тис. до 200 тис. фр. на рік. Приблизно такі ж податки сплачують комерційні підприємства. Податок цей вважається спеціальним, а збирається за право виробляти і продавати пиво, соки, лимонад, кока-колу тощо. По суті, це оплата торгового і виробничого патенту, що видається владою особам, зацікавленим у такого роду діяльності. Крім того, з кожної проданої пляшки мінеральної води, лимонаду стягується в доход держави 5 фр., з пляшки шампанського — 210 фр., з 1 кг борошна — 5 фр., з літра олії — 10 фр.
Додатково до перерахованих податків магазини беруть безпосередньо з покупця ще 2% від вартості покупки.Кодекс розрізняє вікові групи платників податку. Так, з пожиттє-вої ренти особи до 50 років платять 70% від отриманої з неї суми, старші на 9 і більше років — відповідно 50%, 40% і з 69 років виплачують тільки 30%.
Статті Кодексу визначають систему підрахунку чистого доходу сім\'ї, який обкладається податком. З загального доходу вираховується 48 тис. фр. на утримання одного утриманця, 120 тис. — на двох
і 432 тис. — на 6 і більше утриманців, якими вважаються діти, включаючи студентів інститутів, непрацюючих родичів по висхідній і нисхідній лініях. Кількість утриманців підтверджується податковим комісаром, який у відповідності з Кодексом нараховує податок в процентах. Після вказаних вирахувань, з сум річного доходу, що залишились, стягується податок у таких розмірах:
від 181 тис. до 250 тис. фр. (мінімальна) — 10%;
від 251 тис. до 400 тис. фр. — 14%;
з 1,6 млн до 2,5 млн фр. — 30%;
більше 12 млн фр. — 55%.
Особи, які отримують зарплату, пенсію, ті, що живуть на ренту, а також отримують інші доходи, сплачують ще один, так званий громадянський податок. Його сума залежить від доходу і коливається від 1500 до 3000 фр. на рік. Від сплати податку звільняються особи молодше 18 років і старше 65 років. Військові пенсіонери сплачують тільки половину цього податку.
З осіб, що займають місце на ринку, податок береться один раз в п\'ять днів; з бродячих торговців — один раз в два дні. Сума податку для цієї категорії торговців у Кодексі не вказана. Але в ньому обумовлена річна сума ринкових зборів. Вона дорівнює 50 тис. фр. для осіб, що торгують з автомобіля; 5 тис. фр. — що займають місце тюками, кипами; 1000 фр. платять всі інші торговці.
Казино зобов\'язане щомісячно сплачувати 100 тис. фр. тільки за те, що воно існує. До цього додається щотижневий податок на прибуток, який дорівнює 5% — з 20 тис. фр., 20% — з 40 тис. фр., 40% — з 5000 тис. фр. При цьому Кодекс передбачає випадки, коли вся сума податків по казино може бути змінена в той чи інший бік. Кабаре, нічні бари сплачують щомісячний податок від 5 тис. до 25 тис. фр.; кінотеатри, цирки, атракціони, мюзик-холи, дансинги, вар\'єте сплачують податок від 10 до 20% прибутку.
Особливо обумовлюється торгівля нафтопродуктами. З кожного проданого літра бензину, гасу, масла, нафти по всій країні відраховується в бюджет держави 10 фр. Природно, що, крім цього податку, нафтопродукти обкладаються і всіма іншими податками.
Еще по теме 12.3.3. Тоголезька Республіка:
- Закон про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з’єднання її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою (1 листопада 1939року)
- Закон про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з\'єднання її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою (1 листопада 1939 р.)
- Закон СРСР «Про віднесення до відання союзних республік законодавства про устрій судів союзних республік, прийняття цивільного, кримінального та процесуальних кодексів» (11 лютого 1957року)
- Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин на території республіки належить:
- Конституція Української Соціялістичної Радянської Республіки (1929 р.)
- Закон СРСР «Про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР в Раду Міністрів СРСР і Рад Народних Комісарів союзних і автономних республік — в Ради Міністрів союзних і автономних республік» (15 березня 1946 р.)
- Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (30 грудня 1922 р.)
- 11.9.2. Республіка Туркменістан
- Гроші козацької республіки
- 12.3.2. Федеративна Республіка Нігерія