11.3.3. Недоліки і здобутки реформування пенсійної системи Угорщини
Нова угорська пенсійна система містить в собі ряд недоліків, найсуттєвіші з яких наступні:
поки ще відсутня централізована та автоматизована система ведення персоніфікованого обліку внесків і заробітку всіх працівників, що не сприяє зміцненню фінансової стабільності солідарної системи соціального страхування (1 рівня);
запровадження обов\'язкової накопичувальної системи за рахунок зменшення надходжень коштів до системи соціального страхування породжує значний дефіцит державних фінансів, що при невмілому регулюванні може спричинити інфляцію та інші негативні наслідки;
гарантування мінімальної ставки інвестиційного доходу спричинює зростання адміністративних витрат і не надає жодних переваг учасникам у виборі пенсійних кас.
Наслідком дії цього виду гарантії є дуже консервативна інвестиційна діяльність фондів, і, до того ж, майже всі вони починають проводити однакову інвестиційну політику;накопичувальна пенсійна система не зможе скористатися з переваг ринкової економіки у повній мірі протягом найближчих 15 років, оскільки рівень капіталізації фондового ринку Угорщини ще незначний і становить 25% ВВП;
питання скорочення адміністративних витрат у накопичувальній системі тісно пов\'язані з правом регулювання переходу людей з однієї пенсійної каси в іншу, допущенням відкритих пенсійних кас до обов\'язкового другого рівня.
Реформування національної пенсійної системи є надзвичайно складним завданням як з технічної, так і з політичної точок зору.
258
259
Немає жодної системи, яка задовольняє всіх і кожного. Політики в інших державах перехідного періоду дуже пильно спостерігатимуть та оцінюватимуть досвід Угорщини. В Україні зараз активно розглядаються шляхи реформування пенсійного забезпечення і є сподівання, що в найближчі роки буде прийняте відповідне законодавство і розпочнеться сама реформа.
Пенсійну реформу в Угорщині спричинили багато факторів.
Най-вразливішими елементами старої пенсійної системи були:зростаюча демографічна залежність;
відсутність належного персоніфікованого обліку страхових внесків;
відсутність тісного зв\'язку між внесками та пенсійними виплатами;
щедрі, за міжнародними стандартами, державні пенсії з першого рівня (60% чистого заробітку);
великі розміри страхових внесків (30,5%);
велика кількість різноманітних пільг, легкість здобуття права на пенсію по інвалідності;
низький вік виходу на пенсію — 60 років у чоловіків та 55 років у жінок;
падіння довіри у населення до чинної державної солідарної системи.
У 1993 р. Угорщина стала першою країною з перехідною економікою, яка законодавчо врегулювала діяльність приватних пенсійних фондів (по-угорськи — пенсійних кас). Знову ж таки, влітку 1997 р. Угорщина стала першою державою перехідного періоду, яка прийняла законодавство про серйозне впровадження реформи всієї системи соціального забезпечення. Ще потрібно довести, що індивідуальні пенсійні рахунки забезпечать нормальний прожитковий рівень пенсіонерами.
Впровадження обов\'язкових накопичувальних пенсійних рахунків ставить додаткові проблеми. Уряд повинен мати досить коштів для фінансування переходу до багаторівневої системи. Так, щорічні втрати солідарної системи від перерозподілу частини внесків до другого рівня становлять 1% ВВП. Очікується, що дефіцит пенсійної системи існуватиме протягом найближчих десяти років, а фаза переходу до нової системи завершиться у 2012 р. Угорщина має також удосконалити адміністрування та організацію пенсійного забезпечення, включаючи впровадження ідентифікації платників внесків, збирання внесків, ведення належного їх обліку та управління поточними виплатами.