Об\'єкт аудиторської діяльності
Об\'єкт аудиторської діяльності — це взаємопов\'язані економічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, що вивчається, стан якої може бути оцінений кількісно і якісно.
Об\'єкти аудиту можуть бути різними за складом та структурою, відношенням до різних сфер діяльності, іншими характеристиками. Така широка характеристика об\'єктів аудиту потребує їх класифікації.За видами:
1. Активи:
— основні засоби та позаоборотні активи;
— запаси і витрати;
— гроші, розрахунки та інші активи.
2. Господарські факти як процеси:
— виробництва і реалізації продукції;
— забезпечення процесу виробництва робочою силою;
— впровадження у виробництво нової техніки та технології;
— матеріально-технічне постачання;
— технічне, господарське, енергетичне забезпечення виробництва.
3. Пасиви:
— джерела власних і прирівняних до них коштів;
— довгострокові пасиви;
— розрахунки та інші пасиви.
4. Економічні результати діяльності:
— обсяги виробництва
— продуктивність
— собівартість
— рентабельність;
— витрати виробництва
5. Організаційні форми управління:
— організаційна структура виробництва;
— структура та функції апарату управління.
6. Методи управління:
— системи стимулювання праці.
- внутрішньовиробнича система стимулювання виробництва.
7. Функції управління.
— планування;
— нормування;
— облік;
— контроль;
— економічний аналіз;
— ціноутворення;
внутрішній аудит.
8. За складністю:
складні об\'єкти;
сукупні ресурси і господарські процеси,
цілісні системи управління.
За формою й метою здійснення аудиту розрізняють зовнішній та внутрішній аудит. Основна різниця між ними полягає в тому, що внутрішній аудит проводиться всередині самої організації за вимогою та з ініціативи її керівництва аудитором, який працює в самій організації.
Тому в виконанні своїх функцій він тією чи іншою мірою є залежним від керівництва підприємства. Внутрішній аудит можна розглядати як невід\'ємну частину загальної системи контролю, який відповідно до міжнародного нормативу "Використання результатів роботи внутрішнього аудиту" здійснюється за такими напрямками (функціями):— аналіз системи обліку та внутрішнього контролю;
— вивчення бухгалтерської (фінансової) та оперативної інформації (за окремими статтями та ін,);
— вивчення економічної ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;
— аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;
— оцінка якості інформації;
— розробка проектів управлінських рішень;
— проведення стратегічного (перспективного) аналізу;
— розробка фінансових прогнозів.
У цілому напрямки, за якими здійснюється внутрішній аудит, свідчать про його виняткову важливість для підприємств. Формування та розвиток внутрішнього аудиту є найважливішим завданням фірм. Внутрішній аудит має обов\'язковий характер. Разом із внутрішнім аудитом надзвичайно поширений зовнішній аудит, який проводять окремі аудиторські фірми. Метою та завданням зовнішнього аудиту є оцінка і підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства. У процесі аудиторської перевірки зовнішній аудит, звичайно, входить до системи внутрішнього аудиту і дуже схожий з прийомами й методами, які застосовуються внутрішніми аудиторами та з їхніми оцінками. При цьому зовнішні аудитори не обмежуються питаннями підтвердження фінансової звітності, а оцінюють діяльність усіх систем підприємства [65, стр. 119-120].
Зовнішній аудит може бути добровільним (ініціативним), коли він проводиться за ініціативи зацікавленої сторони, та обов\'язковим, коли передбачений законом. Відповідно до Законів України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ, "Про внесення змін і доповнень до статті 10 Закону України про аудиторську діяльність" від 14 березня 1995 р. № 81/95-ВР, Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до статті 10 Закону України "Про аудиторську діяльність" від 14 березня 1995 р.
№ 81/95-ВР" проведення аудиту є обов\'язковим для:— перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
— емітентів цінних паперів;
— державних підприємств у разі здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змін форм власності;
— порушення питання про визнання неплатоспроможності або банкрутства.[4].
Згідно із Законом України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України" від 14 березня 1995 р. № 90/ 95-ВР зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР, проведення аудиту є обов\'язковим також з метою підтвердження:
— достовірності та повноти ліквідаційного балансу, за винятком організацій, що повністю утримуються за рахунок бюджету і не зай-маються підприємницькою діяльністю;
— достовірності та повноти фінансової" звітності підприємств, за винятком товариств з річним господарським оборотом, що не перевищує двісті п\'ятдесят неоподатковуваних мінімумів;
— достовірності та повноти ліквідаційного балансу, за винятком товариств з річним господарським оборотом, що не перевищує двісті п\'ятдесят неоподатковуваних мінімумів;
— достовірності та повноти бухгалтерського балансу та іншої інформації про фінансове і майнове становище боржника незалежно від підстав, за якими порушено справу;
— фінансового стану засновників (крім фізичних осіб) довірчих товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду іншого підприємства;
— достовірності та повноти річного балансу і звітності довірчих товариств;
— фінансового стану засновників (українських юридичних осіб) підприємств з іноземними інвестиціями щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду підприємства;
— фінансового стану засновників (учасників) страховика щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду страхової компанії;
— достовірності та повноти річного балансу і звітності страховика;
— довідки про фінансовий стан засновників страховика.
Обов\'язковий аудит може бути організований також за рішенням суду або слідчих органів. [ 4].
На підставі вивчення функцій внутрішнього та зовнішнього аудиту можна визначити різницю між ними та оцінити значення кожного з них для становлення та розвитку системи фінансового контролю. Основна різниця полягає в тому, що внутрішній аудит спрямований на надання допомоги менеджерам у здійсненні ними контролюючих функцій, тоді як зовнішній аудит може бути використаний також в інтересах сторонніх відносно підприємства груп. Можна сказати, що функції цих двох видів контролю доповнюють одна одну і водночас використовуються з різними цілями.
Еще по теме Об'єкт аудиторської діяльності:
- Суб’єкти аудиторської діяльності, порядок сертифікації та внесення до реєстру АПУ
- Система регулювання аудиторської діяльності в Україні
- Правове забезпечення аудиторської діяльності
- 3. Планування аудиторської діяльності
- 1.2 Міжнародний досвід аудиторської діяльності. Професійні організації аудиторів.
- Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності
- 3. Відповідальність суб\'єктів аудиторської діяльності
- Розділ 2. Правові засади здійснення аудиторської діяльності
- 6.3. Порядок контролю за дотриманням касової дисципліни суб’єктами економічної діяльності.
- 1.4 Загальні та спеціальні ознаки спеціального суб’єкта злочинів у сфері службової та іншої професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- Форми, суб’єкти й об’єкти права власності на природні ресурси
- 3.2. Суб’єкти та об’єкти грошового обороту.