2. Мета, завдання і послідовність аудиту інформації фінансової звітності
Загальною метою аудиту к вище є підвищення довіри визначених користувачів до інформації фінансової звітності. Її досягають через висловлення неупередженої та незалежної думки щодо відповідності фінансової звітності у всіх суттєвих аспектах до застосованої концептуальної основи її складання і подання.
Аудит, проведений відповідно до МСА та відповідних етичних вимог, надає аудитору можливість формувати таку думку. Але слід розрізняти поняття «загальна мета аудиту як явища» і «загальні цілі аудитора як суб’єкта дій по досягненню цієї загальної мети». Загальні цілі аудитора тлумачиться як такі:
− отримати достатню впевненість у тому, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилки. Ця впевненість надає аудитору можливість висловити думку про відповідність складної фінансової звітності у всіх суттєвих аспектах до застосованої концептуальної основи;
− надати аудиторський висновок і розкрити додаткову інформацію, як цього вимагають МСА, відповідно до отриманих результатів виконання певних завдань з надання відповідного ступеня впевненості.
Якщо виходити з того, що загальна мета аудиту фінансової звітності досягається за допомогою реалізації певних процедур, визначених для кожного сегменту аудиту, тобто рівній дезагрегації інформації фінансової звітності, то послідовність дій аудитора можливо систематизувати як:
− послідовність дій аудитора для досягнення загальної мети аудиту;
− послідовність дій аудитора для отримання достатньої впевненості, тобто послідовність кроків по збору достатніх і прийнятих (доречних і достовірних) аудиторських доказів щодо сальдо рахунків бухгалтерського обліку щодо циклів, класів господарських операцій та подій протягом періоду, який досліджується аудитором; щодо ступеня розкриття інформації фінансової звітності;
− послідовність дій аудитора по завершенню процесу аудиту і наданню аудиторського висновку.
Послідовність кроків по збору достатніх і прийнятих (доречних і достовірних) аудиторських доказів, насамперед, залежить від змісту інформації кожної форми фінансової звітності і змісту загального процесу накопичення облікової інформації від первинних документів до складання фінансової звітності.