ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання — визначення сутності та особливостей адміністративно-правових засад становлення військових прокуратур в Україні в умовах реформування системи правоохоронних органів, надано науково обґрунтовані пропозиції щодо їх оптимізації.
В результаті проведеного дослідження запропоновано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них наведено нижче.З’ясовано історичні передумови створення військової прокуратури. Розглянуто повноваження органів, що існували в різні часу на території нашої держави та виконували функції військової прокуратури. Аргументовано, що військова прокуратура, історія функціонування якої налічує майже 300 років у різних організаційних формах, має значний досвід організації власної діяльності у сфері забезпечення законності та правопорядку у воєнній сфері. Створюючись як орган вищого нагляду у військах, вона на різних етапах свого розвитку за обсягом своїх функцій виступала органом державного управління, виконувала обов\'язки органу військової юстиції, який знаходився у підпорядкуванні органів військового управління. Вивчення історичних особливостей становлення та функціонування військової прокуратури дозволило виокремити як спільні підходи до організації її діяльності, так і характерні відмінності, що були притаманні особливостям адміністративно-правового регулювання на різних етапах. Запропоновано шляхи оптимізації діяльності військової прокуратури в Україні сучасного зразка, зокрема в частині уточнення її адміністративно-правового статусу.
Підкреслено, що мета діяльності військової прокуратури зумовлена адміністративно-правовим статусом даного органу, місцем у системі органів прокуратури, а також призначенням як правоохоронного органу.
Запропоновано класифікацію завдань діяльності військової прокуратури на: а) загальні, виконанням яких органи військової прокуратури займаються в мирний час; б) спеціальні, виконання яких покладено на органи військової прокуратури в умовах особливого періоду, запровадження надзвичайного, воєнного стану або проведення антитерористичної операції.
Загальні завдання поділяються на основні завдання, які є логічним відображенням мети створення та функціонування військової прокуратури, та додаткові, виконання яких створює умови для ефективного виконання основних завдань. Наведено перелік завдань у рамках кожної із запропонованих груп.Принципи організації діяльності військової прокуратури визначено як закріплені в законодавстві України основні правила та вимоги, які покладені в основу організаційно-функціональної структури військової прокуратури, визначають механізм реалізації органами військової прокуратури та їх посадовими особами покладених на них функцій та прийняття управлінських рішень. Сформульовано перелік зазначених принципів та розкрито їх зміст.
Аргументовано, що базовими критеріями для формування структури органу державної влади є: територія, на якій цей орган уповноважений реалізовувати надані йому функції (територіальний принцип), коло напрямів діяльності даного органу (функціональний принцип). Визначено, що військова прокуратура в організації власної діяльності має певні особливості, зумовлені її системно- структурною побудовою, а також об’єктами, що їй піднаглядні та через які здійснюється реалізація владних повноважень. Ознакою функціонально - організаційної структури військової прокуратури в Україні визначено поєднання принципів лінійності (ієрархічності або прямого підпорядкування) та функціонального принципу, з дотриманням якого відбувається планування діяльності лінійних підрозділів. Розкрито зміст діяльності структурних підрозділів органів військової прокуратури.
Проведений аналіз правових засад діяльності військової прокуратури дозволив дійти висновку, що в цілому сучасний стан нормативно-правового регулювання діяльності військової прокуратури України є недостатньо високим.
Наголошено, що основними недоліками є: 1) розпорошеність нормативноправового визначення повноважень органів військової прокуратури; 2) нечіткість та безсистемність регулювання окремих повноважень органів військової прокуратури; 3) відсутність чіткого переліку вимог до посади військового прокурора; 4) безсистемність регулювання процесу взаємодії органів військової прокуратури України з іноземними аналогічними державними структурами.
Запропоновано перспективні шляхи усунення виявлених недоліків.Встановлено, що ефективність діяльності органів військової прокуратури залежить, серед іншого, від стану правового регулювання відносин, безпосереднім учасником яких є зазначені органи. Особливе місце в системі вказаних відносин відводиться адміністративно-правовим відносинам. Наведене свідчить про важливість вироблення якісного адміністративно-правового регулювання як етапу становлення органів військової прокуратури, так і різноманітних аспектів діяльності зазначених органів щодо виконання покладених на них завдань. Доведено, що в системі правових засад діяльності органів військової прокуратури особлива регулююча роль відводиться нормам адміністративного законодавства, за допомогою яких визначається система органів військової прокуратури, закріплюється адміністративно-правовий статус органів військової прокуратури, упорядковується участь органів військової прокуратури в адміністративних правовідносинах, встановлюється система критеріїв та показників ефективності діяльності органів військової прокуратури, визначаються особливості кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, фінансового забезпечення їх діяльності.
З’ясовано структуру та особливості функціонування такого об’єкта прокурорського нагляду, як оборонно-промисловий комплекс. Проведений аналіз дозволив охарактеризувати специфіку повноважень військових прокуратур щодо виконання покладених на них функцій у цій сфері. Встановлено, що увага військових прокуратур повинна бути зосереджена на: забезпеченні інтересів держави щодо виконання оборонного замовлення; фактах вчинення кримінальних правопорушень на об’єктах оборонно-промислового комплексу чи у зв’язку з виконанням оборонного замовлення; правомірності здійснення окремими підприємствами діяльності з предметами, що використовуються в оборонно - промисловому комплексі, додержанні цими підприємствами вимог бюджетного законодавства. Розглянуто два напрями реалізації повноважень військових прокуратур у сфері оборонно-промислового комплексу: 1) відкриття кримінальних проваджень за ознаками злочинів, вчинених посадовими, службовими та іншими особами суб’єктів та підприємств сфери оборонно-промислового комплексу; 2) виявлення та усунення порушень законодавства у вказаній сфері, завдяки тим формам реагування прокурора (позов, заява, подання), через які реалізуються його владні повноваження. Аргументовано, що специфіка реалізації військовими прокуратурами повноважень у сфері ОПК стосується, переважно, не самого змісту (переліку наданих прав) та характеру (контрольно-наглядової та правоохоронної діяльності) правових можливостей цих органів, а конкретного змісту виконуваних ними завдань.
Це зумовлено тим, що діяльність військових прокуратур відбувається щодо особливого об’єкта (діяльність уповноважених суб’єктів військової і оборонної сфери) та специфічного предмета прокурорського нагляду (дотримання законності та правопорядку в оборонно-промисловому комплексі держави).Розглянуто форми реалізації повноважень військових прокуратур щодо представництва інтересів громадян і держави в судах у воєнній сфері. Визначено, що невід’ємними умовами належного здійснення військовими прокурорами представницької діяльності є: а) здійснення внутрішньовідомчого контролю з боку керівників військових прокуратур відповідних рівнів за дотриманням вимог закону при поданні військовими прокурорами позовів на захист прав особи та інтересів держави; б) наявність методичного забезпечення відповідної діяльності, в тому числі проведення заходів щодо підвищення кваліфікації військових прокурорів. Аргументовано, що ефективна реалізація функції військових прокуратур щодо представництва інтересів громадян і держави в судах у воєнній сфері потребує впровадження адміністративно-правового механізму реалізації цієї функції.
Визначено, що за своїм змістом повноваження військових прокурорів при виконанні функції нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, повинні створювати умови саме для перевірки законності проведення відповідного оперативно - розшукового заходу або слідчої дії, прийняття відповідного рішення, а не контролю за їх доцільністю з позиції оперативно-розшукової чи криміналістичної тактики. Наведене передбачає чітке, системне та послідовне формування у відповідних підзаконних нормативно-правових актах, внутрішніх актах (наприклад, посадових інструкціях, функціональних обов’язках), якими впорядковуються повноваження військових прокурорів, спрямування на здійснення: а) саме нагляду, а не, наприклад, процесуального керівництва; б) провадження нагляду саме за законністю оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування з позиції точного і неухильного дотримання уповноваженими особами відповідних правоохоронних органів законів, що регламентують дані види правозастосовної діяльності.
Окреслено заходи адміністративно-правового забезпечення реалізації повноважень органів військової прокуратури в досліджуваній сфері.Основними формами реалізації прокурорами військових прокуратур повноважень при здійсненні нагляду за виконанням антикорупційного законодавства та протидії корупційним правопорушенням у воєнній сфері визначено такі: 1) підтримання державного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення, за які законом встановлено кримінальну відповідальність; 2) представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом, з підстав завдання шкоди цим інтересам внаслідок вчинення особою корупційного правопорушення; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання з приводу протидії, запобігання або розслідування кримінальних правопорушень з ознаками корупції. Розкрито зміст зазначених форм. Акцентовано увагу на координаційній ролі військових прокуратур у сфері протидії корупції та пріоритетних напрямах діяльності щодо виявлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню корупційних правопорушень, у тому числі у військовій сфері. Визначено шляхи підвищення ефективності реалізації військовими прокурорами наданих їм повноважень у сфері запобігання та протидії корупції.
Наголошено, що основними цілями військово-прокурорського нагляду за дотриманням прав і свобод військовослужбовців є: захист прав і свобод військовослужбовців; забезпечення законності при проходженні військової служби; забезпечення безумовного виконання вимог закону всіма посадовими військовими особами при реалізації підлеглими своїх прав і свобод; захист інтересів суспільства і держави, що охороняються законом, у питаннях оборони, а також запобігання порушенням вимог законодавства про права і свободи військовослужбовців. Запропоновано завдання діяльності військових прокуратур у сфері нагляду за дотримання прав і свобод військовослужбовців поділити на загальні, спеціальні та приватні.
Розкрито зміст основних міжнародних документів, які закріплюють стандарти діяльності як органів прокуратури в цілому, так і органів військової прокуратури зокрема.
Проведений аналіз зазначених документів дозволив дійти висновку про наявність чіткої системи гарантій, які надаються органам військової прокуратури та їх працівникам для виконання ними покладених на них обов’язків, наявність ефективного адміністративно-правового механізму їх забезпечення. Розкрито зміст зазначених гарантій. Аргументовано важливість урахування в національному адміністративному законодавстві положень окремих міжнародно- правових актів, які містять стандарти діяльності військової прокуратури.Для удосконалення адміністративного законодавства, що регулює діяльність військових прокуратур, запропоновано внести доповнення до окремих нормативно- правових актів, якими: а) уточнити адміністративно-правовий статус військової прокуратури; б) закріпити основні форми та методи роботи військової прокуратури; в) деталізувати критерії оцінювання ефективності діяльності військової прокуратури, особливості моніторингу їх діяльності та шляхи взаємодії з іншими правоохоронними органами; г) уточнити повноваження військових прокуратур щодо здійснення нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів суб’єктами, які беруть участь у забезпеченні обороноздатності держави, їх посадовими особами в особливий період, у разі введення воєнного стану або в умовах проведення антитерористичної операції.