Захищені статтею 8 Конвенції інтереси у світлі українського законодавства

Серед основних прав людини, гарантованих Конституцією України та Європейською конвенцією з прав людини, значне місце належить праву людини на повагу до особистого і сімейного життя, недоторкан­ності житла і таємниці листування.

Відповідно до статті 31 Конституції України "кожному гаранту­ється таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо".

Згідно зі статтею 32 Конституції "ніхто не може зазнавати втручан­ня в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання конфі­денційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право ознайоми­тися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею".

Відповідно до статті 64 Конституції України "конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України". Проблема обмежень прав та свобод особи існує давно і представлена по-різному в різних країнах. В різні часи в різних правових системах такі обмеження мали різну оцінку. Сьогодні обмеження визнаються допустимими та законними, коли вони обґрунтовані як юридичними, так і фактич­ними обставинами. І, навпаки, вони вважаються свавільними та неза­конними, якщо вчинені з порушенням міжнародно-правових норм за відсутності підстав чи встановленого законом порядку. Найвідчут- ніших перешкод у реалізації власних прав чи свобод громадянин зазнає під час залучення до кримінально-процесуальних право­відносин. Соціальні цінності, якими вправі користуватись особа, значною мірою можуть порушуватись або бути недоступними в результаті проведення відповідних процесуальних дій та застосування заходів примусу.

3.