1.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку, визначення і класифікація кредитів з метою бухгалтерського обліку
З погляду цивільного законодавства, відносини за кредитним договором регулюється § 2 «Кредит» розділу 71 «Заїм. Кредит. Банківський внесок» ЦКУ.
Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення строк зі сплатою відсотків.
Згідно п. 1 ст. 1 Закону про фінпослуги фінансовий кредит - це кошти, що надаються у позику юридичній або фізичній особі на певний термін і під відсотки. У сфері господарювання можуть використовуватися банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний та інші форми кредиту. Найбільш поширеною формою фінансового кредиту на сьогоднішній день є банківський кредит [3].Банківський кредит – це зобов\'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов\'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке, продовження терміну погашення боргу, надане в обмін на зобов\'язання боржника щодо повернення суми заборгованості, а також на зобов\'язання по сплаті відсотків і інших зборів з цієї суми. (ст.2 Закону про банки). Банківські кредити згідно ст. 347 ГКУ поділяються на декілька видів за різними ознаками.
Кредити за призначенням поділяють на:
1. Виробничий – в разі придбання машин, обладнання тощо, які при їх експлуатації покупцями забезпечують отримання прибутку, за рахунок якого здійснюється погашення отриманого кредиту.
2. Невиробничий – за рахунок кредиту придбаються продовольчі, промислові, споживчі ті інші товари.
3. Лізинговий – відносини між юридичними особами, що виникають у випадку передачі майна в лізинг.
Кредити за об’єктами поділяють на:
1. Товарний – надається в основному продавцями покупцям або безпосередньо у вигляді постачання товару, або призначений для оплати товару, який надається фірмою – продавцем.
2. Грошовий – надається в основному банками у грошовій формі.
3. Комерційний – товарна форма кредиту, що характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами підприємницької діяльності.
4. Банківський – надається банками суб’єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування, обумовлених кредитним договором. Основними принципами є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання.
5. Консорціумний - надається позичальнику банківським консорціумом. Кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам – резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
6. Споживчий – кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам – резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору [6].
Кредити за забезпеченням ділять на:
1. Забезпечений – надається під будь – які цінності (товари, векселі, цінні папери)
2. Бланковий – видається під зобов’язання боржника погасити кредит в строк; зазвичай оформлюється соло – векселем з одним підписом позичальника.
Кредити за строком:
1. Короткостроковий – до 1 року.
2. Середньостроковий – від 1 до 5 року.
3. Довгострокові – понад 5 років.
4. Прострочений – кредит, за яким закінчився строк повернення , встановлений в кредитному договорі.
5. Відстрочений – кредит, строк повернення за яким перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату. Відстрочка погашення кредиту оформлюється додатковою угодою до основного кредитного договору та супроводжується, як правило, встановленням більш високої процентної ставки. До відстрочених кредитів відносяться пролонговані кредити.
Кредити за ступенем ризику:
1. Кредитна лінія – угода банка – кредитора надати кредит в майбутньому в розмірах, що не перевищують раніше обумовлені розміри, на визначений строк без додаткових спеціальних переговорів.
2. Овердрафт – кредит, що надається на поточний рахунок позичальника зі стійким фінансовим станом на певний період часу для фінансування господарської діяльності підприємства.
Кредити за способами надання:
1. Одноразово – у визначений строк у повному розмірі.
2. В розстрочку – надається кількома виплатами.
3. Достроково – за вимогою кредитора або за заявою позичальника.
4. З регресією платежів – часткова виплата у визначені строки.
Представити ознаки кредитів можна у вигляді схеми (1.1).
Схема 1.1 Класифікація кредитів, що використовуються в господарській діяльності [1].
Комерційні банки можуть надавити кредити всім суб’єктам господарювання незалежно від їхньої галузевої належності, форми власності. Основними умовами надання кредиту є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання. Ці та інші умови встановлюються кредитним договором. На підставі кредитного договору банк зобов\'язується надати кредит на певних умовах і в певному розмірі, а позичальник – повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом (ст. 1054 ЦКУ). Банк не має права надавати кредит позичальнику з метою погашення їм будь – яких зобов’язань перед пов’язаною особою, придбання активів пов’язаної особи, придбання цінних паперів, за виключенням виробленої такою особою продукції [2]. Інформацію про кредити підприємство – позичальник відображає у бухгалтерському обліку на основі вимог П(С)БО №11, згідно з яким зобов’язання поділяють на довгострокові і поточні. Довгостроковий кредит - зобов’язання, на яке нараховуються відсотки і яке потрібно погасити протягом дванадцяти місяців з дати балансу, якщо первинний строк погашення був більше дванадцяти місяців. Довгострокові зобов’язання відображаються у балансі за справжньою вартістю. Кредит, який надається позичальнику на строк менше дванадцяти місяців з дати балансу, розглядається як короткостроковий кредит і належить до поточних зобов’язань. Згідно п.4 П(С)БО №2 поточне зобов’язання –це зобов’язання, яке буде погашене протягом операційного циклу підприємством або повинно бути погашено протягом дванадцяти місяців з дати балансу [3].