Комерційні банки, їх види

Комерційні банки - це кредитні установи, функціями яких є кредитування суб\'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів, касове та розрахункове обслуговування, виконання валютних та інших банківських операцій.

Комерційні банки класифікуються:

за формами власності (державні, приватні, кооперативні та змішані);

залежно від кола здійснюваних операцій (універсальні, спеціалізовані); за організаційно-правовою формою діяльності (пайові, акціонерні товариства); за територією діяльності (регіональні, міжрегіональні, загальнонаціональні,

міжнародні);

за приналежністю до країн (національні, іноземні, спільні);

за розміром статутного фонду (малі, середні, великі).

Банківські операції - це операції, спрямовані на вирішення завдань банків, тобто ті, що відображають банківську діяльність і, як правило, пов\'язані з рухом особливого товару- грошей.

Можна виділити чотири групи банківських операцій: пасивні, активні, банківські послуги, інші операції. Пасивні операції- ие операції, за допомогою яких утворюються банківські ресурси. Активні операції - це операції, які проводять банки з метою прибуткового використання і розміщення залучених у ході пасивних операцій коштів (операції з цінними паперами та кредитні операції). Банківські послуги здійснюються банком за дорученням клієнта, за його рахунок, та, як правило, від його імені, тобто банк виступає агентом свого клієнта (звідси назва цих послуг - агентські). За виконання цих послуг банк отримує комісійну винагороду, розмір якої визначається угодою між банком і клієнтом. Найбільш типовим є розподіл банківських послуг на традиційні (послуги, пов\'язані з виконанням розрахунково-касових, кредитних, валютних, депозитних операцій тощо) і нетрадиційні (гарантійні, посередницькі, трастові, консультаційні тощо).

До інших операцій комерційних банків належать:

операції з векселями;

факторингові;

лізингові;

консорціумні;

фондові;

валютні;

фінансування капітальних вкладень;

міжбанківські тощо.

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути

Крім банків, існує безліч різноманітних кредитних установ, сукупність яких утворює парабанківську систему, до складу якої входять:

1. спеціалізовані кредитно-фінансові інститути (СКФІ) - діяльність яких орієнтується на обслуговування певних типів клієнтурі (нерідко на пільгових умовах) або поширюється на такі сфери кредитування, які є ризикованими для приватних банків (сільське господарство, будівництво, мале підприємництво);

2. поштово-ощадні установи - акумулюють дрібні заощадження широких верств населення через поштові відділення і використовують ці кошти для кредиту­вання інших кредитно-фінансових установ та держави.

У світовій практиці до парабанків належать:

1. Інвестиційні компанії, фонди (випускають і продають власні цінні папери, в основному дрібним індивідуальним інвесторам, а на отримані кошти купують цінні папери підприємств і банків, забезпечуючи своїм акціонерам дохід у вигляді дивіден­дів за акціями інвестиційних компаній).

2. Лізингові компанії (купують предмети довгочасного кредитування (машин, обладнання, транспортні засоби тощо) і надають їх у довгострокову оренду (на 5-8 років і більше) фірмі-орендарю, яка поступового сплачує лізинговій компанії вартість взятого в оренду майна).

3. Факторингові компанії (купують дебіторську заборгованість клієнтів, пов\'язану з постачанням товарів або наданням послуг).

4. Страхові компанії (утворюються для відшкодування можливих збитків у результаті стихійного лиха, інших несприятливих умов; страхові компанії мають досить значні та стійкі грошові ресурси, які вони вкладають у довгострокові цінні папери з фіксованими строками (в облігації промислових компаній).

5. Пенсійні фонди (утворюються для забезпечення населення коштами на період після виходу на пенсію (виплати пенсій); мають досить значні суми грошових коштів, які вкладають в акції та облігації різних підприємств).

6. Фінансові компанії (спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів на виплат, а також надають комерційні кредити).

7. Ломбарди (надають кредити під заставу рухомого майна, як правило, це короткострокові (до трьох місяців) кредити на споживчі цілі).

8. Інші (трастові компанії, кредитні товариства тощо).