2.3. Основні етапи розвитку фінансового менеджменту
На сьогодні західні фахівці виділяють п\'ять підходів у становленні і розвитку фінансового менеджменту.
Перший підхід пов\'язаний з діяльністю «школи емпіричних прагматиків» (50-ті роки XX ст.).
Її представники - професійні аналітики, які, працюючи в сфері аналізу кредитоспроможності компаній, намагалися обгрунтувати набір відносних показників, що придатні для такого аналізу. Вони вперше спробували показати різноманіття аналітичних коефіцієнтів, які можуть бути розраховані за даними бухгалтерської звітності і є корисними для ухвалення управлінських рішень.Другий підхід обумовлений діяльністю школи «статистичного фінансового аналізу» (60-ті роки XX ст.). Основна ідея полягає в тому, що аналітичні коефіцієнти, розраховані за даними бухгалтерської звітності, корисні лише в тому випадку, якщо існують критерії з граничними значеннями, з якими ці коефіцієнти можна порівнювати.
Третій підхід асоціюють з діяльністю школи «мультиваріантних аналітиків» (70-ті роки XX ст.). Представники цієї школи виходять з ідей побудови концептуальних основ, що базуються на існуванні безперечного зв’язку приватних коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан і ефективність поточної діяльності.
Четвертий підхід пов\'язаний з появою «школи аналітиків, які зайняті прогнозуванням банкротства компаній» (30-ті роки XX ст.). Представники цієї школи в аналізі роблять упор на фінансову стійкість компанії, віддаючи перевагу перспективному аналізу над ретроспективним.
П’ ятий підхід представляє собою саме новий напрямок (розвивається з 60-х років XX ст.) - школа «учасників фондового ринка». Цінність звітності полягає в можливості її використання для прогнозування рівня ефективності інвестування в цінні папери. Ключова різниця цього напрямку складає в його зайвій теоретизованості, не випадково воно розвивається переважно вченими і поки що не знайшло признання у практиці.
3.