Базові концепції фінансового менеджменту
Прийняття управлінських рішень у системі фінансового менеджменту
базується на наступних взаємопов\'язаних фундаментальних концепціях:
9
1) . Концепція грошового потоку.
2) .
Концепція тимчасової цінності грошових ресурсів.3) . Концепція компромісу між ризиком і прибутковістю.
4) . Концепція операційного та фінансового ризику.
5) . Концепція ціни капіталу.
6) . Концепція ефективності ринку капіталу.
7) . Концепція асиметричності інформації.
8) . Концепція агентських стосунків.
9) . Концепції альтернативних витрат.
10) . Концепція тимчасової необмеженості функціонування господарюючого
суб\'єкта.
11) . Концепція майнової і правової відособленості суб\'єкта господарювання.
2.2.1. Суть концепції грошового потоку - представлення підприємства як сукупності припливу (надходження) і відтоку (виплата) грошових коштів, що чергуються.
Концепція грошового потоку передбачає: ідентифікацію грошового потоку, його тривалість і тип (короткостроковий, довгостроковий, з відсотками або без);
оцінка факторів, що визначають величину елементів грошового потоку; вибір коефіцієнта дисконтування, що дозволяє порівняти елементи потоку, що генеруються в різні моменти часу;
оцінка ризику, пов’язаного з даним потоком, і способи його обліку.
2.2.2. Концепція тимчасової цінності грошових ресурсів
Суть концепції тимчасової цінності грошових ресурсів полягає у тому, що грошова одиниця сьогодні й грошова одиниця, яку очікують одержати через якийсь час - не рівноцінні.
Тимчасова цінність - об\'єктивно існуюча характеристика грошових ресурсів. Її визначають за трьома основними причинами:
а) інфляцією;
б) ризиком не до отримування або неотримання очікуваної суми;
10
в) обіговістю.
2.2.2.1. Концепція тимчасової вартості грошей полягає у тому, що вартість грошей із часом змінюється з урахуванням норми прибутку на фінансовому ринку, в якості якої звичайно виступає норма позичкового відсотка.
Відсоток - сума доходу від надання капіталу в борг або плата за користування позичковим капіталом у всіх його формах.
Простий відсоток - сума доходу, який нараховують до основної суми капіталу й може бути виплачена в кожному інтервалі нарахування, але не бере участі в подальших розрахунках як розрахункова база в наступних періодах.
Нарощення вартості (компаундинг) - процес приведення справжньої вартості грошей до майбутньої шляхом приєднання до їхньої первісної суми нарахованої суми відсотків.
Майбутня вартість грошей - сума інвестованих у даний момент коштів, в яку вони перетворяться через певний період часу з урахуванням відсоткової ставки.
Майбутню вартість внеску (S) визначають за формулою:
S = Р+І=Р(1 +п*і), де P первісна вартість (справжня) вартість грошей;
/ сума відсотків за встановлений період часу в цілому; п - кількість періодів, за якими здійснюють розрахунок відсоткових платежів;
і - відсоткова ставка, яку використовують і виражена в частках одиниці.
Дисконтування вартості - це процес приведення майбутньої вартості грошей до справжньої шляхом вилучення з їхньої майбутньої вартості суми відповідних відсотків, які називають дисконтом.
Складний відсоток - сума доходу, що нараховується в кожному інтервалі й приєднується до основної суми капіталу й бере участь як база для нарахування в наступних періодах.
При розрахунку суми майбутньої вартості (Sc) застосовують формулу:
11
se=p*(i+ijr
2.2.2.2. Концепція обліку фактора інфляції полягає в необхідності реального відображення вартості активів, грошових потоків і забезпечення відшкодування втрат доходів, які викликані інфляційними процесами при здійсненні довгострокових фінансових операцій.
Інфляція - процес постійного перевищення темпів росту грошової маси над товарною, у результаті чого відбувається переповнення каналів обігу грошима, що приводить до їхнього знецінення й росту цін на товари.
Номінальна відсоткова ставка - ставка, яку установлюють без обліку зміни купівельної вартості грошей у зв\'язку з інфляцією.
Реальна відсоткова ставка - ставка, яку установлюють з урахуванням зміни купівельної вартості грошей у зв\'язку з інфляцією.
Інфляційна премія - додатковий прибуток, який виплачують кредитору або інвестору з метою відшкодування втрат від знецінення грошей, пов\'язаного з інфляцією.
Для оцінки майбутньої вартості грошей з урахуванням фактора інфляції використовується формула, яка побудована на основі моделі Фішера:
S=P*[(l+Ip)(l+T)f 1,
де S- номінальна майбутня вартість внеску з урахуванням фактору інфляції;
P - первісна вартість внеску;
Ip - відсоткова ставка, в частках одиниці;
T - прогнозований темп інфляції, в частках одиниці;
п - кількість інтервалів, за якими здійснюють нарахування відсотків.
2.2.3. Концепція компромісу між ризиком і прибутковістю
Ризик - це можливість зміни передбачуваного результату, переважно у вигляді втрат, унаслідок реалізації одного з безлічі існуючих варіантів сполучень умов і факторів, що роблять вплив на аналізований об\'єкт.
Суть концепції: отримання будь-якого прибутку в бізнесі практично
завжди пов’язано з ризиком, і залежність між ними прямо пропорціональна. У
той же час можливі ситуації, коли максимізація прибутку має бути пов’язана з
12
мінімізацією ризику.
2.2.4. Концепцію операційного та фінансового ризику визначають тим, що будь-якому підприємству властиві два типи ризику - операційний (пов’язаний з галузевими властивостями бізнесу, підвищенням технічного рівня) та фінансовий (пов’язаний зі структурою капіталу, джерелом фінансування).
2.2.5. Концепція ціни капіталу - обслуговування того або іншого джерела фінансування обходиться для фірми неоднаково, отже, ціна капіталу показує мінімальний рівень прибутку, необхідний для покриття затрат з підтримання кожного джерела, що не дозволяє зазнати шкоди.
Кількісна оцінка вартості капіталу має ключове значення в аналізі інвестиційних проектів і виборі альтернативних варіантів фінансування підприємства.
2.2.6. Концепція ефективності ринку капіталу - операції на фінансовому ринку (з цінними паперами) і їх обсяг залежить від того, на скільки поточні ціни відповідають внутрішній вартості цінних паперів.
Ринкова ціна залежить від багатьох факторів, у тому числі - від інформації.Інформацію розглядають, як основний фактор, і наскільки швидко інформація відбивається на цінах, настільки змінюється рівень ефективності ринку.
Термін «ефективність» у даному випадку розглядають не в економічному, а в інформаційному плані, тобто ступінь ефективності ринку характеризується рівнем його інформаційної насиченості і доступності інформації учасникам ринку.
Досягнення інформаційної ефективності ринку базується на виконанні наступних умов:
на ринку закономірна велика кількість покупців і продавців; інформація доступна всім суб\'єктам ринку одночасно, і оволодіння нею не пов\'язане з витратами;
відсутні транзакційні витрати, податки й інші фактори, що перешкоджають
13
здійсненню операцій;
операції, які здійснює окрема фізична або юридична особа, не можуть вплинути на загальний рівень цін на ринку;
всі суб\'єкти ринку діють раціонально, прагнучи максимізувати очікувану вигоду;
надприбутки від операції з цінними паперами неможливі, як рівно імовірна прогнозована подія для всіх учасників ринку.
Існує дві основні характеристики ефективного ринку: інвестор на цьому ринку не має обґрунтованих аргументів чекати більше, ніж у середньому прибуток на інвестиційний капітал при заданому ступені ризику; рівень доходу на інвестуємий капітал - це функція ступеня ризику.
Ця концепція ефективності ринку на практиці може бути реалізована в трьох формах ефективності: слабкою; помірною; сильною.
В умовах слабкої форми поточні ціни на акції повністю відображають динаміку цін передуючих періодів. При цьому неможливий обґрунтований прогноз підвищення або пониження курсів на основі статистики динаміки цін.
В умовах помірної форми ефективності поточні ціни відображають не лише зміни цін, що були в минулому, але і всю рівнодоступну інформацію, яка, поступаючи на ринок, негайно відбивається на цінах.
В умовах сильної форми поточні ціни відображають, як загальнодоступну інформацію, так і обмежену інформацію, тобто вся інформація є доступною, отже, ніхто не може отримати надприбутки з цінних паперів.
2.2.7. Концепція асиметричності інформації - напряму пов’язана з п’ятою концепцією. Її задум полягає в наступному: окремі категорії осіб можуть володіти інформацією, яка не доступна іншим учасникам ринку (інсайд ерська інформація). Використання цієї інформації може дати позитивний і негативний ефект.
2.2.8. Концепція агентських відносин введена в фінансовий менеджмент у зв’язку з ускладненням організаційно - правових форм бізнесу.
Суть: в складних організаційно-правових формах присутній розрив між функцією володіння і функцією управління, тобто власники компаній віддалені від керування, яким займаються менеджери. Для того, щоб нівелірувати протиріччя між менеджерами і власниками, обмежити можливість небажаних дій менеджерів, власники вимушені нести агентські витрати (участь менеджера в прибутках або згода з використанням прибутку).
2.2.9. Концепція альтернативних витрат: будь-яке вкладення завжди має альтернативу.
2.2.10. Концепція тимчасової необмеженості функціонування господарюючого суб\'єкта означає, що підприємство, один раз виникнувши, буде існувати вічно, у нього немає намірів раптово згорнути роботу, а тому інвестори й кредитори можуть думати, що зобов\'язання підприємством будуть виконуватися.
2.2.11. Концепція майнової і правової відособленості суб\'єкта господарювання полягає в тому, що після свого створення господарюючий суб\'єкт являє собою відособлений майново-правовий комплекс, тобто, його майно й зобов\'язання існують відособлено від майна й зобов\'язань його власників і інших підприємств.