<<
>>

Закони Несілім

(Фрагменти)

Близько 1650-1500рр. до н.е., Хаттуза. Знайдений під час розко­пок у Хаттузі, столиці Хеттського царства Е. Шантре (1893-1894), В. Бельк (1901-1905) та ін.

Норми збереглися на хеттських клинописних табличках, знайде­них у Хаттусі.

Частина тексту втрачена. Фрагмети законів збе­рігаються у музеях Анкари, Стамбула, Богазкале (Туреччина), Пергамському музею в Берліні (ФРН), Британському музеї в Лондо­ні (Великобританія), Луврі в Парижі (Франція). Несілім — самоназ­ва хеттів.

1. Якщо хто вб’є чоловіка або жінку в сварці, він має принести його поховати [не приховуватиме тіло] і має віддати чотирьох осіб, чоловіків або жінок відповідно [як компенсацію]. Він має знайти їх [у своєму маєтку].

2. Якщо хто у сварці вб’є рабиню чи раба, то має принести його поховати [не приховуватиме тіло] і має віддати двох осіб, чоловіків або жінок відповідно [як компенсацію]. Він має знайти їх у своєму маєтку.

3. Якщо хто вдарить вільного чоловіка або жінку так, що той по­мре, але це випадково, то має принести його поховати [не приховува­тиме тіло] і має віддати двох осіб. Він має знайти їх у своєму маєтку.

4. Якщо хто вдарить раба або рабиню і той помре, але це випадко­во, він має принести його поховати [не приховуватиме тіло] і має відда­ти одну людину [як компенсацію]. Він має знайти їх у своєму маєтку.

5. Якщо хтось уб’є хеттського торговця, він має заплатити 4000 шекелів[4] срібла. Він має знайти їх у своєму маєтку. Якщо це сталося в землях Лувії чи Пали, він має заплатити 4000 шекелів срібла й по­вернути його товари. Якщо це сталося в землях Хатті, він також має принести [тіло] торговця для поховання.

6. Якщо особа, чоловік чи жінка вбиті в іншому місті, спадкоє­мець має відміряти 3 іку[5] від земель особи, у маєтку якої особа була вбита і взяти їх собі.

[Інша версія] Якщо вільний чоловік знайдений мертвим у маєтку іншої особи, інша особа має віддати свій будинок, майно та 40 ше­келів срібла.

Якщо вбита жінка, власник маєтку віддасть не майно, а 120 шекелів срібла. Якщо мертва людина знайдена не на території приватного маєтку, а на необробленій відкритій місцевості, нехай відмірюють 3 мілі[6] в усіх напрямках, і спадкоємець вбитого візьме ту саму плату з села, що буде на цій місцевості. Якщо не буде на цій місцевості села, спадкоємець втратить свої претензії.

7. Якщо хто осліпить вільну людину або виб’є їй зуби, раніше давали 40 шекелів срібла. А тепер він має дати 20 шекелів срібла. Він має знайти їх у своєму маєтку.

8. Якщо хтось осліпить раба або рабиню або виб’є їм зуб, він має заплатити 10 шекелів срібла. Він має знайти їх у своєму маєтку.

9. Якщо хто поранить голову особи, [то] раніше платили 6 шеке­лів срібла: поранений брав 3 шекелі, і вони звикли платити 3 шекелі срібла палацу. Але тепер правитель відкинув долю палацу, отже тільки сторона, яку поранили отримає 3 шекелі срібла.

10. Якщо хтось поранить людину і тимчасово знерухомить її, він має забезпечити їй медичні послуги. В його [потерпілого] місце [проживання] він дасть людину, який буде працювати в його маєтку, доки він не одужає. Коли він одужає, його кривдник має заплатити йому 10 шекелів срібла і має заплатити 3 шекелі лікарю. Якщо це раб, він має заплатити 2 шекелі срібла.

17. Якщо хтось спричинить викидень у вільної жінки, якщо це буде десятий місяць, він повинен дати 10 шекелів срібла, якщо це буде п’ятий місяць, він повинен дати 5 шекелів срібла. Він має знайти їх у своєму маєтку.

18. Якщо хтось спричинить викидень у рабині, якщо це буде де­сятий місяць, він повинен дати 5 шекелів срібла.

20. Якщо хетт вкраде хеттського раба у землі Лувії і приведе його сюди, до землі Хатті, і потім його господар впізнає вкраденого, крадій має заплатити йому 12 шекелів срібла. Він має знайти їх у своє­му маєтку.

21. Якщо хтось вкраде раба лувійця з землі Лувія та приведе його до землі Хатті, і його господар пізніше впізнає його, власник має лише повернути свого раба: і не має бути компенсації.

24. Якщо рабиня чи раб втечуть, той, біля чийого вогнища [у чиєму маєтку] господар знайде його чи її, має заплатити місячну вартість: 12 шекелів срібла за чоловіка, 6 шекелів срібла за жінку.

31. Якщо вільний чоловік і рабиня подобаються один одному і живуть разом, і він бере її за свою дружину, вони зроблять будинок і дітей, а потім вони або стають чужими чи вони кожний знайде но­вого шлюбного партнера, вони мають поділити будинок порівну, і чоловік візьме дітей [усіх], тільки одну дитину візьме жінка.

32. Якщо раб візьме [вільну] жінку за дружину, якщо вони роз’ї­дуться, вони мають поділити їх майно [порівну] і більшість дітей має взяти дружина і одну дитину раб.

33. Якщо раб бере жінку-рабиню, коли вони ділять їх будинок, во­ни мають поділити їх майно порівну. [Рабиня має взяти] більшість дітей та одну дитину [раб].

34. Якщо раб передасть викуп за наречену і візьме її за дружи­ну, ніхто не звільнить її з рабства.

36. Якщо раб передасть викуп за нареченого вільному молодо­му чоловіку і візьме його за чоловіка для своєї дочки, ніхто не має звільнити його з рабства.

40. Якщо особа, яка взяла на себе зобов’язання [імовірно вій­ськові чи адміністративні] не виконує їх [зникла], і особа яка бере шаббан[7] займає його місце, і особа, що взяла шаббан скаже: «Це мої зобов’язання, і все інше мій шаббан». Він має захистити себе актом з печаткою щодо земель чоловіка, у якого були зобов’язання, і він має як тримати володіння так і виконувати зобов’язання. Якщо він відмовляється від зобов’язань, то втрачає вакантні поля чоловіка, у якого були зобов’язання ї який їх не виконував [зник]. Їх обробляти­муть селяни. Якщо правитель дає арнувалаша [невільного?], йому дадуть поля, і він стане тим, хто несе зобов’язання.

98. Якщо вільна людина підпалила будинок, вона повинна від­будувати будинок. І що постраждало в будинку — чи то люди, худо­ба, вівця пошкоджені — вона має дати компенсацію за це.

99. Якщо раб підпалив будинок, його господар повинен відшко­дувати потерпілому, і вони мають відрізати рабу ніс і вуха, і відда­дуть його власнику.

Але якщо власник не дасть відшкодування, то він має відмовитися від раба.

158. Якщо чоловік іде на заробітки, зв’язує снопи, вантажить їх у вози, розстилає на соломі і чистить гумно, за 3 місяці його заро­бітна плата 30 мішків ячменю. Якщо жінка йде за заробітну плату в се­зон жнив, за 3 місяці роботи її плата буде давати 12 мішків ячменю.

159. Якщо хтось запряже в ярмо волів, його оренда має бути — половина мішка ячменю.

160. Якщо коваль зробить мідну скриньку вагою 1,5 міни[8], то його заробітна плата — 100 мішків ячменю. Хто зробить мідний молот вагою 2 міни, то заробітна плата йому один мішок пшениці.

164-165. Якщо хтось прийде позичати, а потім посвариться і зламає священний хліб або сосуд для узливання, він має дати одну вівцю, десять хлібів і один глечик пива для очищення будинку. Лише через рік він може знову прийти до чужого будинку.

170. Якщо вільна людина вб’є змія і вимовить ім’я іншого, він має заплатити 40 шекелів срібла. Якщо це раб, то має бути відданий смерті.

173. Якщо хтось відмовляється [виконувати] судовий вирок правителя, його дім стане руїною. Якщо хтось відмовляється [вико­нувати] вирок місцевого суду, йому буде відрубана голова. Якщо раб повстане на свого власника, його треба кинути в яму.

176....Якщо хтось купує ремісника: гончара, коваля, теслю, шкі­ряника, кравця, ткача або мереживника, він має дати 10 шекелів срібла.

178. Вартість вола для плуга 12 шекелів срібла. Вартість бика — 10 шекелів срібла, дорослої корови — 7 шекелів срібла...

181. Вартість відлученого [від кобили] жеребчика чи відлуче­ної кобилки є 4 шекелі срібла. 4 міни міді коштують 1 шекель срібла, 1 бутель чистої олії 2 шекелі срібла, 1 бутель сала 1 шекель срібла...

187. Якщо людина вступає в зносини з коровою — це недозволені сексуальні стосунки, він має померти. Вони [інші люди] приведуть його до палати правителя. Чи правитель накаже його вбити, чи може дарувати йому життя, але він не має з’явитися перед правителем.

189. Якщо чоловік має в статевий акт з власною матір’ю — це недозволені сексуальні стосунки.

Якщо чоловік має статеві зносини зі своєю донькою, це недозволені сексуальні стосунки. Якщо чоловік має статеві зносини з сином, це недозволені сексуальні стосунки.

190. Якщо чоловік і жінка приходять добровільно, як чоловіки і жінки, і мають статевий акт, покарання не буде. І якщо чоловік ма­тиме статеві зносини з мачухою своєю, не буде кари. Але якщо його батько ще живий, це недозволені сексуальні стосунки.

192. Якщо дружина чоловіка помре, [він може взяти її] сестру за дружину. Це не заборонено.

194. Якщо вільний чоловік спить з рабинями, у яких одна матір, і з їх матір’ю, покарання немає. Якщо брати сплять з вільною жін­кою, разом або один за одним, покарання немає. Якщо батько і син сплять з рабинею чи повією, покарання не буде.

195. Якщо чоловік спить з дружиною свого брата, поки його брат живий, це заборонені сексуальні стосунки. Якщо чоловік взяв вільну жінку, але матиме статевий зв’язок і з її дочкою, це заборонені сексуальні стосунки. Якщо він одружився з дочкою, а потім вступив у статеві зносини з її матір’ю або її сестрою, це заборонені сек­суальні стосунки.

197. Якщо чоловік зґвалтує жінку в горах, це обвинувачення чо­ловіку, але якщо він зґвалтує її вдома, це обвинувачення жінці. Якщо чоловік жінки знайде їх, він може вбити їх без висування обвину­вачень.

Переклад з хеттської на англійську H. Hoffner. Roth M. T. Law Collections from Mesopotamia and Asia Minor. Writings from the Anci­ent World. Society of Biblical Literature. Atlanta, Georgia, 1995. v. 6. P. 217-240.

<< | >>
Источник: Історія держави і права Стародавнього Сходу. Хрестома­тія : навч. посібн. / М. В. Левчук, Ю. В. Цвєткова. — К.,2024. — 208 с.. 2024

Еще по теме Закони Несілім:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -