Визначною є історія Давнього Риму, котрий перетворився із невеликого міста-держави на світову державу.
При цьому особливої уваги заслуговують три головні періоди правління в Римі: час «царів», період аристократичної республіки, імперії.
Одним із видатних досягнень Античного світу стало римське приватне право.
Зусиллями посадових осіб, і перш за все, преторів, а також відомих «класичних» юристів, була створена правова система, що встановлювала найбільш оптимальний режим юридичного регулювання простих товарно-грошових відносин, які ґрунтувалися на приватній власності.Вивчення римського приватного права складає окрему дисципліну, відповідно воно не є предметом даного розгляду. Натомість з відносинами майнових і пов’язаних із ними особистих немайнових відносин різних груп населення Римської держави можна ознайомитися зокрема за такими виданнями: О.А. Омельченко, О.А. Підіпригора, Є.М. Орач, Б.Й. Тищик та ін.[16]
Історію давньоримської державності слід поділити на такі періоди:
1. Царський (VІІІ – VІ ст. до н.е.);
2. Республіканський (VІ – І ст. до н.е.);
3. Імператорський (І ст. до н.е. – V ст. н.е.). Останній період поділяється на два етапи: а) Принципату (І ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.) і б) Домінанту (ІІІ ст. н.е. – V cт. н.е.).