ТЕСТИ З МАРКСИСТСЬКО-ЛЕНІНСЬКОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Складено за підручником «Теория государства и права». Под редакцией профессора А.И.Денисова. — Москва : Издательство Московского университета, 1967. — 416 с. Тираж- 40 000 экземпляров.
Таблиця ключів містить три колонки. (І,ІІ,ІІІ). Вони означають : I — номер запитання, ІІ — правильний варіант відповіді у кожному запитанні, ІІІ — номер сторінки у зазначеному підручнику, яка містить інформацію, що підтверджує правильну відповідь.
1. Поміж трьох, з точки зору В. І. Леніна, найголовніших ідейних течій ХІХстоліття не було:
а) шотландського тред-юніонізму;
б) класичної німецької філософії;
в) класичної англійської політичної економії;
г) французького соціалізму.
2. Теорія держави і права має справу з матеріалом, який:
а) завжди є стабільним;
б) постійно змінюється;
в) змінюється періодично;
г) є періодично стабільним.
3. Держава і право:
а) існують автономно;
б) прямим чином пов’язані одне з іншим;
в) опосередковано пов’язані одне з іншим;
г) зовсім не пов’язані одне з іншим.
4. Теорія держави і права не вивчає таке явище як:
а) правотворчий процес;
б) заохочення за правомірну поведінку;
в) правові відносини;
г) покарання за правопорушення.
5. Теорія держави і права не спирається на:
а) історичний матеріалізм;
б) діалектичний матеріалізм;
в) політекономію;
г) політологію.
6. Соціологію на науковий грунт вперше поставив:
а) меркантилізм;
б) тред-юніонізм;
в) марксизм;
г) прудонізм.
7. Теорію класової боротьби створив:
а) клерикалізм;
б) марксизм;
в) протестантизм;
г) націоналізм.
8. Класової боротьби не було за:
а) феодалізму;
б) капіталізму;
в) соціалізму;
г) первісно — общинного ладу.
9. Термін «диктатура пролетаріату» вперше з ’явився у:
а) «Класовій боротьбі у Франції» К. Маркса;
б) «Діалектиці природи» Ф.
Енгельса;в) «Капіталі» К. Маркса;
г) «Походженні сім’ї, приватної власності і держави» Ф. Енгельса.
10. У центрі всієї системи поглядів КМаркса знаходиться:
а) приватна власність;
б) додаткова вартість;
в) класова боротьба;
г) гегельянство.
11. К. Маркс і Ф. Енгельс охарактеризували зміст форми та історичні рамки диктатури пролетаріату:
а) повно;
б) повно і різнобічно;
в) у загальних рисах:
г) занадто повно.
12. В.І.Ленін вважав, що марксистську теорію держави і права:
а) не потрібно взагалі чіпати;
б) потрібно захищати її лише від опортуністичних спотворень;
в) слід захищати від опортуністичних спотворень та продовжувати її розробку і застосування;
г) потрібно лише застосовувати на практиці.
13. Згідно з поглядами В. І. Леніна демократія, як форма держави, не має такої ознаки:
а) підпорядкування меншості більшості;
б) свобода громадян;
в) рівноправність громадян;
г) підпорядкування більшості меншості.
14. Розвиток марксистської теорії держави і права не охоплює:
а) розширення і збагачення знань про державу і право;
б) подальше опрацювання методу дослідження держави і права;
в) конвергенції з теоріями опонентів;
г) розвиток методологічних принципів.
15. До основних елементів діалектики В. І. Ленін не зараховував:
а) визначення поняття самого із себе;
б) синергізм;
в) суперечливі сили і тенденції у будь-якому явищі;
г) поєднання аналізу і синтезу.
16. Теорія держави і права не визнає:
а) метафізичне і фаталістичне розуміння детермінізму;
б) випадковість подій;
в) еволюційний розвиток;
г) революційний розвиток.
17. Націоналістичний характер притаманний державі і праву в епоху:
а) первісного ладу;
б) рабства;
в) феодалізму;
г) капіталізму.
18. Теорія держави і права не застосовує методу:
а) істерико — догматичного;
б) логічного;
в) порівняльного;
г) суспільно — економічного.
19. Марксизм — це вчення:
а) творчої інтелігенції;
б) селянства;
в) пролетаріату;
г) верхівки робітничого класу.
20. Правильною ієрархією людської громади за первісного ладу (знизу доверху) є:
а) община — фратрія — плем’я;
б) община — плем’я — фратрія;
в) фратрія — община — плем’я;
г) плем’я — фратрія — община.
21. Праця Л. Моргана « Стародавнє суспільство» стосується:
а) стародавніх римлян;
б) північно — американських індіанців;
в) стародавніх вавилонян;
г) стародавніх європейців.
22. Свою працю «Стародавнє суспільство» Л. Морган створював таку кількість років:
а) 10;
б) 20;
в) 30;
г) 40.
23. Першим великим суспільним поділом праці вважається виділення:
а) скотарства;
б) землеробства;
в) ремісництва;
г) купецтва.
24. Поняття «громадянське суспільство» з ’явилося:
а) в епоху рабства;
б) на початку Середньовіччя;
в) в середині Середньовіччя;
г) наприкінці Середньовіччя.
25. Невірним твердженням є:
а) держава — складова будь-якого суспільства;
б) держава — необхідний компонент будь-якого класового суспільства;
в) різним класово — антагоністичним суспільствам відповідають різні типи держави;
г) держава має відносну самостійність.
26. Основним елементом розуміння держави буржуазною наукою не є:
а) сукупність людей;
б) територія;
в) влада;
г) час.
27. Різновидами держави соціалістичного класу не є:
а) Паризька комуна 1871 р.;
б) радянська держава;
в) народно — демократична держава;
г) соціал — демократична держава.
28. Термін «напівдержава» запровадив у науковий обіг:
а) К. Маркс;
б) Ф. Енгельс;
в) В. Ленін;
г) И. Сталін.
29. Поняття « форма держави» не охоплює:
а) форму правління;
б) державний устрій;
в) політичний режим;
г) експлуататорську державу.
30. Як синонім «форма держави» найчастіше вживається:
а) форма правління;
б) державний устрій;
в) політичний режим;
г) державний лад.
31. Публічну владу назвав найважливішою вирізняльною рисою держави:
а) Ф. Енгельс;
б) К.Маркс;
в) К.Каутський;
г) В. Ленін.
32. Ознакою держави не є:
а) публічна влада;
б) територіальний підрозділ громадян;
в) суверенітет;
г) державний устрій.
33. До типу права не належить право:
а) первісно — общинне;
б) рабовласницьке;
в) феодальне;
г) буржуазне.
34. Норма права не:
а) встановлюється або санкціонується державою;
б) має загальнообов’язкового характеру;
в) має надавчо- зобов’язувального характеру;
г) забезпечується дотриманням з боку держави.
35. Найдавнішою відомою нині людству рабовласницькою державою була держава:
а) єгипетська ;
б) ассирійська ;
в) шумерійська;
г) геттська.
36. Поміж форм рабовласницької держави не було:
а) монархії;
б) аристократичної республіки;
в) демократичної республіки;
г) президентської республіки.
37. У Афінській демократичній рабовласницькій державі не було:
а) загального виборчого права;
б) щорічного переголосування всіх законів;
в) переобрання посадових осіб;
г) виконання державних обов’язків на громадських засадах.
38. Урабовласницькому суспільстві раб:
а) був суб’єктом права;
б) не належав до рухомого майна;
в) був об’єктом права;
г) мав правоздатність.
39. Основна правова пам ’ятка рабовласницької держави — це закони:
а) Хаммурапі — у Стародавній Індії;
б) Ману — у Стародавньому Вавилоні;
в) Дракона — в Афінах;
г) XII таблиць — у Візантії.
40. В епоху феодалізму не було монархії:
а) станової;
б) станово — представницької;
в) абсолютної;
г) відносної.
41. Невірним варіантом відповіді є:
а) феодальне право — це значною мірою звичаєве право;
б) феодальному праву притаманний партикулярний характер;
в) тортура — рідкісна дія у феодальному кримінально — процесуальному праві;
г) феодальне право пережило епоху феодалізму.
42. Монархія:
а) була створена королями;
б) не була персоніфікацією диктатури класу феодалів;
в) була надкласовим органом миру і порядку;
г) не була селянською організацією.
43.
Притаманною ознакою капіталізму не є:а) диктатура буржуазії;
б) рівноправ’я індивідів класу буржуазії;
в) придушення і пригнічення трудової більшості;
г) відсутність у буржуазії приватних, групових та загальних інтересів.
44. Невірною відповіддю є:
а) буржуазна держава — безпосередній експлуататор;
б) буржуазна держава підтримує експлуатацію людини людиною;
в) буржуазна держава грабує не лише робітничий клас;
г) буржуазна держава не спирається на приватну, групову та націоналізовану капіталістичну власність.
45. Поміж буржуазних монархій немає:
а) конституційних;
б) парламентських;
в) дуалістичних;
г) республіканських.
46. Бонапартизм не має такої ознаки:
а) прихід до влади формально законним шляхом;
б) набуття влади згідно з волею народу;
в) специфічна форма правління, що виростає з контрреволюційності буржуазії під час демократичних перетворень;
г) єдино можлива форма правління, за якої буржуазія вже втратила, а пролетаріат ще не набув здатності управляти державою.
47. Народно — демократичним державам непритаманне:
а) використання старих державних форм;
б) відсутність комуністів в органах влади;
в) наявність воєнного союзу робітничого класу і широких народних мас;
г) створення урядів народного фронту.
48. Поміж основних рис держави і права країн, що звільнилися від колоніалізму, не було:
а) гармонії інтересів владних груп і соціальних класів;
б) послаблення влади племінних вождів;
в) урізноманітнення форм політичної організації суспільства;
г) націоналізації майна іноземних та місцевих компаній.
49. Є невірним твердження про те, що:
а) для знищення капіталізму потрібен пролетаріат;
б) крах капіталізму відбудеться автоматично;
в) звільнення робітничого класу є неможливим без соціалістичної революції;
г) форми переходу різних країн до соціалізму — надзвичайно строкаті.
50. Формі соціалістичної держави не притаманне:
а) єдність системи органів державної влади знизу догори;
б) фракційність владних структур;
в) повновладний характер органів державної влади;
г) тісна взаємодія між державними і громадськими організаціями.
51. Паризька комуна не була:
а) диктатурою пролетаріату;
б) законодавчим органом;
в) виконавчим органом;
г) явищем, що зберегло стару державну машину.
52. Республіку Рад обгрунтував:
а) К. Маркс;
б) Ф. Енгельс;
в) В. Ленін;
г) Л. Троцький.
53. Соціалістичний державний апарат не охоплює:
а) представницькі органи державної влади;
б) органи громадського самоврядування;
в) органи правосуддя і прокуратури;
г) органи дипломатичної служби.
54. Принцип демократичного централізму не передбачає:
а) виборність населенням органів державної влади знизу доверху;
б) підзвітність і відповідальність депутатів і представницьких державних закладів перед населенням;
в) суміщення державних і партійних посад;
г) керівництво державними справами з центру з підпорядкуванням місць центру.
55. Основні принципи керівництва державним апаратом з боку Комуністичної партії були сформульовані В. І. Леніним:
а) до революції 1905 — 1907 років;
б) після революції 1905-1907 років і до революції 1917 р.;
в) під час громадянської війни;
г) після закінчення громадянської війни.
56. Невірною відповіддю є:
а) масові громадські організації взаємодіють з органами соціалістичної держави;
б) профспілки спільно з державними органами беруть участь у здійсненні контрольних функцій;
в) державні органи ніколи не втручаються у внутрішнє життя громадських організацій;
г) радянська держава гарантує деяким громадським організаціям певні форми нормотворчості.
57. Невірною відповіддю є:
а) в СРСР диктатура пролетаріату утверджувалася у формі республіки Рад;
б) перетворення пролетаріату у панівний клас автоматично не ставить питання про створення конкретних політичних форм диктатури пролетаріату;
в) республіка Рад будувалася як федеративна соціалістична держава;
г) утворення РРФСР було закріплено Конституцією 1918 року.
58. У перехідний до соціалізму період держава не була:
а) пролетарською;
б) соціалістичною;
в) загальнодемократичною;
г) по — новому диктаторською.
59. Невірною відповіддю є:
а) загальнонародна держава — новий етап закономірного розвитку держави соціалістичного типу;
б) загальнонародна держава є комуністичним суспільством;
в) загальнонародна держава не є органом диктатури якогось одного класу;
г) робітничий клас був і залишається передовим класом суспільства в умовах загальнонародної держави.
60. Невірною відповіддю є:
а) принципи соціалістичного права — це правові ідеї, що пронизують все право у цілому чи окремі групи правових норм, інститутів чи галузей права;
б) принципи соціалістичного права надають праву єдність змісту;
в) правові принципи не є ідеями, що мають юридичне значення;
г) правові принципи формуються під впливом не лише об’єктивних, але і суб’єктивних факторів.
61. До основних видів правил соціалістичного гуртожитку не належить:
а) комуністична мораль;
б) загальнолюдська естетика;
в) організаційні норми;
г) соціалістичне право.
62. В СРСР принципи комуністичної моралі:
а) офіційно не формулювалися;
б) формулювалися громадськими організаціями;
в) зафіксовані у «Програмі КПРС»;
г) періодично формулювалися Міністерством культури.
63. Пролетарська мораль виникає:
а) одночасно з соціалістичним правом;
б) разом з соціалістичною державою, але пізніше, ніж соціалістичне право;
в) раніше ніж соціалістичне право;
г) пізніше ніж соціалістичне право.
64. Складові соціалістичної надбудови:
а) соціалістичне право;
б) неосудність;
в) правосвідомість;
г) правові відносини.
65. Соціалістична правосвідомість:
а) виникла як правосвідомість робітничого класу;
б) визначається матеріальними умовами життя;
в) не пов’язана з іншими формами суспільної свідомості;
г) тісно пов’язана з соціалістичною мораллю.
66. Норма соціалістичного права не є:
а) державно — владним приписом;
б) правилом поведінки;
в) вказівною як на права, так і обов’язки учасників правовідносин;
г) вимогою певної поведінки.
67. Правова норма не охоплює:
а) гіпотези;
б) прив’язки ;
в) диспозиції;
г) санкції.
68. Поміж норм права немає:
а) імперативних;
б) диспозитивних;
в) умовно — визначених;
г) бланкетних.
69. Дореволюційні форми права в умовах соціалістичного правопорядку:
а) не застосовувалися ніколи;
б) застосовувалися, якщо не суперечили державній волі пролетаріату, який переміг;
в) застосовувалися тривалий час завжди і у повному обсязі;
г) застосовувалися короткий час завжди і у повному обсязі.
70. У соціалістичних федеративних державах не було законів:
а) союзних;
б) суб’єктів федерацій;
в) регіональних;
г) автономних державних утворень.
71. У соціалістичних країнах закони не могли ухвалюватися:
а) вищими представницькими органами державної влади;
б) іншими вищими органами державної влади;
в) шляхом референдуму — плебісциту;
г) верховними органами Комуністичних партій.
72. Поміж норм права, санкціонованих соціалістичною державою, не було:
а) нормативних актів громадських організацій;
б) колективних договорів на підприємствах;
в) міжнародних договорів нормативного змісту;
г) судових прецедентів.
73. Будь-який нормативний акт соціалістичної держави не мав такої межі:
а) часової;
б) територіальної;
в) щодо кола осіб;
г) майнової.
74. В основі класифікації правового матеріалу лежить:
а) об’єкт правового регулювання;
б) предмет правового регулювання;
в) суб’єкт правового регулювання;
г) юридичний факт.
75. Система соціалістичного права не охоплює:
а) сукупності правових норм;
б) правосвідомості;
в) планомірного розміщення правових норм;
г) внутрішньої єдності і різноманітності права.
76. Поділ права на публічне і приватне вперше запропонували:
а) правники Стародавнього Риму;
б) глосатори;
в) постглосатори;
г) правники пізнього Середньовіччя.
77. В. І. Ленін заявив про невизнання приватного права:
а) до революції 1905-1907 років;
б) у період між революціями 1905-1907 років і 1917 року;
в) під час громадянської війни;
г) у період непу.
78. Чільне місце у системі соціалістичного права посідало право:
а) адміністративне;
б) фінансове;
в) державне;
г) земельне.
79. Систематизація нормативного матеріалу виконується за допомогою:
а) генералізації;
б) інкорпорації;
в) модернізації;
г) редагування.
80. Законність — не є:
а) методом державного керівництва суспільством;
б) найважливішим конституційним принципом;
в) необхідним елементом соціалістичної демократії;
г) обов’язковим індикатором стану розробленості права.
81. Зазначте правильне:
а) законність і правопорядок — це однопорядкові, але не тотожні правові норми;
б) законність і правопорядок — це тотожні правові норми;
в) правопорядок не означає відповідності фактичної поведінки людей їх правам та обов’язкам ;
г) найважливішою основою правопорядку не є наявність законності.
82. Зазначте правильне:
а) застосування права — загальна форма діяльності держави;
б) правотворчість — загальна форма діяльності держави;
в) застосування права прямо не пов’язане зі змістом права;
г) застосування права є пасивною формою діяльності.
83. Зазначте правильне:
а) без встановлення фактичних обставин неможливо застосувати правовий акт;
б) без нормативного акту встановлення фактичних обставин є безпредметним;
в) на стадії застосування права допоміжну роль відіграє акт застосування права;
г) акт застосування права визначається нормативним актом.
84. Зазначте правильне:
а) прогалини у праві можуть виявлятися скрізь і завжди;
б) правові прогалини можуть виявлятися лише у сфері, яка регулюється правом;
в) прогалини у праві — відсутність у чинному праві нормативного акта, який безпосередньо врегульовує дані відносини;
г) застосування права за аналогією є виходом із ситуації, коли мають місце прогалини.
85. Зазначте неправильне:
а) аналогія заснована на неповності позитивного права і виключає створення фактично нового права;
б) застосування аналогії завжди пов’язано лише з конкретним випадком;
в) застосована аналогія не стає прецедентом;
г) обов’язкова умова застосування аналогії — наявність правової норми, що безпосередньо поширюється на даний випадок.
86. Зазначте неправильне:
а) аналогія закону — таке заповнення прогалин у праві, коли закон застосовується до випадків, що прямо ним не передбачених;
б) за аналогії закону чинний нормативний акт поширюється на факти, які безпосередньо ним не передбачені;
в) аналогія закону — єдність умовисновків, зроблених індуктивним та дедуктивним методами ;
г) за аналогії закону закон застосовується до випадків, що безпосередньо ним не регулюються.
87. Зазначте неправильне:
а) аналогія права — спосіб юридичної кваліфікації з певних відносин;
б) за аналогії права принципи права не виступають як база правот- ворчості;
в) розв’язання певного казусу вирішується на основі загальних принципів соціалістичного права;
г) принципи права за аналогії права виступають як безпосередня правова основа правозастосовчої діяльності.
88. Зазначте неправильне:
а) у процесі тлумачення соціалістичного права встановлюється зміст нормативного документа, його основна мета та соціальне скерування ;
б) тлумачення не пов’язано з волею, яка не знайшла своє об’єктивне відображення у нормативному акті;
в) нормотворчість є неможливою без тлумачення;
г) тлумачення — це засіб для перекидання місточка між загальним (абстрактним) приписом норми і окремим (конкретним) випадком.
89. Зазначте правильне:
а) тлумачення права тісно пов’язане з політикою панівного класу, але не з правосвідомістю;
б) тлумачення права не є діяльністю окремих громадян, спрямованою на встановлення змісту нормативних актів;
в) головним об’єктом тлумачення права за суворого режиму законності має бути текст нормативного акта;
г) тлумачення права не має жодного значення для створення різного виду збірників і довідників із законодавства.
90. Зазначте правильне:
а) тлумачення норм права може вносити поправки і зміни до чинних норм;
б) інтерпретатор права не створює його, а лише виявляє і встановлює волю, що відображена у нормативному акті;
в) правотворчість і тлумачення права у соціалістичних країнах є ідентичними категоріями;
г) норми права тлумачаться найрідше у зв’язку з певним фактом.
91. Прийомом з ’ясування норм права не є:
а) граматичний;
б) систематичний;
в) статистичний;
г) істерико — політичний.
92. Зазначте правильне — за розширювального тлумачення норми права:
а) літерне відображення норми розширюється до її дійсного змісту;
б) формулювання норми звужується до реального змісту відповідної норми;
в) не має значення обсяг словесного формулювання норми;
г) не пояснюється зміст правової норми у суворій відповідності з текстом нормативного акту.
93. Зазначте правильне:
а) відображення норми права може бути лише словесним;
б) відображення норми права може бути і несловесним;
в) тлумачення за обсягом не є логічним продовженням уяснення норм права;
г) розширювальне і обмежувальне тлумачення не можуть бути однією з форм офіційного або неофіційного зрозуміння норми.
94. Зазначте правильне: розширювальне і обмежувальне тлумачення норми права:
а) можливе завжди;
б) можливе лише там, де воно з очевидністю випливає зі змісту закону;
в) не вирізняється від аналогії закону;
г) застосовується тоді, коли відсутня технічна недосконалість тексту актів.
95. Зазначте неправильне —
а) аналогія закону за свою мету має заповнити прогалину, що існує у законодавстві;
б) розширювальне тлумачення означає застосування закону до випадків, які законодавець мав на увазі, але недостатньо чітко і повно сформулював у законі;
в) у радянському кримінальному праві наприкінці 1960-х років аналогія закону ще застосовувалася;
г) аналогія закону за мету має поширити правову норму на близький випадок.
96. Зазначте правильне — акти нормативного тлумачення:
а) мають самостійне значення;
б) можуть застосовуватися окремо від тлумаченого акта;
в) поділяють долю тлумаченого акта;
г) можуть містити самостійні правові норми.
97. Зазначте правильне — право автентичного тлумачення в СРСР мали:
а) лише верховні органи державної влади;
б) всі нормотворчі органи;
в) деякі інші органи без спеціальних на те повноважень;
г) ті органи, перелік яких спеціально зазначався.
98. Зазначте правильне — автентичне тлумачення:
а) не походить від органу, що видав норму, яка тлумачиться;
б) давав у 1960 — х роках Конституційний Суд СРСР;
в) могли давати Президія Верховної Ради СРСР, президії Верховних рад союзних і автономних республік оскільки вони діяли сесійно;
г) законів СРСР виконувала Президія Верховної Ради СРСР у формі Указів(Постанов).
99. Тлумачення норм права не може бути:
а) офіційним;
б) неофіційним;
в) квазіказуальним ;
г) автентичним.
100. Казуальне тлумачення в СРСР не могло бути:
а) судовим;
б) адміністративним;
в) таким, що стосується конкретної справи;
г) обов’язковим для застосування при розгляді аналогічних справ.
101. Доктринальне тлумачення за радянських часів не виконувалося:
а) соціологією;
б) правничою наукою;
в) тими юридичними і фізичними особами, які спиралися на силу державного примусу;
г) практичними працівниками.
102. Зазначте неправильне — соціалістичні правові відносини — це:
а) ідеологічні відносини, за яких їх учасники виступають у ролі носіїв взаємопов’язаних прав і обов’язків, передбачених і забезпечених законом;
б) складова юридичної надбудови;
в) ті, що охороняються державною владою;
г) ті, що впливають на поведінку людей без загрози санкцій.
103. Зазначте неправильне:
а) без норми права не може бути правовідносин;
б) правовідносини не виникають лише з огляду на видання закону;
в) умови виникнення і припинення правовідносин зазвичай не встановлюються у гіпотезі правової норми;
г) закон визначає умови виникнення або припинення правовідносин.
104. Зазначте неправильне — юридичні факти — це:
а) такі, з якими закон пов’язує виникнення, існування або припинення правових відносин ;
б) такі, які стають ними з огляду на власні властивості;
в) такі, які визначаються державою і закріплюються у законі;
г) соціальні факти.
105. Зазначте неправильне — соціальні факти виступають у виді:
а) правоправної поведінки;
б) неправоправної поведінки;
в) бездіяльності;
г) підсвідомого вияву волі людей.
106. Зазначте правильне — події:
а) це — юридичні факти, які незалежно від волі людини створюють передумови для виникнення правовідносин;
б) безпосередньо не породжують правовідносин, а слугують приводом до здійснення певних дій людей;
в) це — лише можливість виникнення правовідносин;
г) усі відповіді — правильні.
107. Зазначте правильне — юридичні обставини:
а) це — обставини, яким притаманна тривалість у часі;
б) мають головні правовідносини, навколо яких виникає багато інших правовідносин;
в) це ті, за яких правовідносини виникають за наявності всіх елементів юридичного складу;
г) усі відповіді правильні.
108. Зазначте правильне — суб ’єкти правовідносин — це:
а) всі живі істоти;
б) окрема людина і окрема організація людей;
в) ті люди і організації людей, кількість яких щонайменше двоє;
г) ті люди, які не мають таких обтяжуючих ознак як правоздатність і дієздатність.
109. Юридичний склад — це:
а) сукупність юридичних фактів;
б) те, що може здійснюватися без настання подій;
в) те, що обумовлюється настанням подій;
г) те, що не стосується правовідносин внаслідок настання обставини, що має протяжність у часі.
110. Зазначте неправильне — для того, щоб бути суб’єктом правовідносин, потрібно мати:
а) правоздатність;
б) дієздатність;
в) як правоздатність так і дієздатність;
г) бажання кожної особи вступити у правовідносини.
111. Правоздатність і дієздатність співпадає:
а) у фізичних осіб;
б) у юридичних осіб;
в) як у фізичних, так і у юридичних осіб;
г) лише у державних організацій, які є юридичними особами.
112. Зазначте неправильне — внаслідок укладання трудового договору його суб ’єктом не є:
а) певна поведінка;
б) робота;
в) служба;
г) процес праці.
113. Предметом правового регулювання є:
а) правові відносини;
б) суспільні відносини, на які спрямовують свою дію норми права;
в) ставлення людей до речей;
г) ставлення людей до явищ природи.
114. Об’єкт правовідносин:
а) предмети і явища природи, відношення людини до яких регулює право;
б) те, на що спрямоване регулювання права;
в) не є предметом регулювання права;
г) лише фактичні майнові відносини.
115. Ознакою правопорушення є:
а) протиправність;
б) заборонність;
в) навмисність;
г) усі відповіді правильні.
116. Правопорушенням є:
а) дисциплінарний проступок;
б) видання органом держави незаконного акта;
в) злочин;
г) усі відповіді правильні.
117. Зазначте неправильне — правопорушенням є:
а) будь-яке протиправне діяння;
б) протиправне діяння, яке скоєне навмисно;
в) протиправне діяння, яке скоєне з необережності;
г) невиновне протиправне діяння.
118. Правопорушення:
а) це — замах на закон;
б) це — замах на умови, що породили закон;
в) не мають суб’єктивного (психологічного) коріння;
г) не мають об’єктивного коріння.
119. Обов’язковий елемент об’єктивної сторони будь-якого правопорушення:
а) протиправна дія ;
б) шкода для суспільних відносин;
в) причинний зв'язок між протиправною дією (бездіяльністю) і шкодою, що настала;
г) усі відповіді є правильними.
120. Правопорушення, як певний акт поведінки особи, що шкодить правопорядку, не характеризує:
а) дія;
б) бездіяльність;
в) думка;
г) вина.
121. До об’єктивного боку будь-якого правопорушення не належить:
а) дія (бездіяльність);
б) відсутність дії (бездії);
в) шкода для суспільних відносин;
г) причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою, що настала.
122. Зазначте правильне:
а) об’єктивне мірило намірів особи — зміст і форма її дії ;
б) об’єктивний бік правопорушення утворюють ті елементи, що характеризують його як певний акт внутрішньої поведінки особи;
в) обов’язковим елементом об’єктивного боку будь-якого правопорушення є лише шкода;
г) якщо немає шкоди для суспільних відносин, то це автоматично не означає, що дія є правомірною.
123. Зазначте неправильне:
а) юридичним відображенням суспільної небезпеки злочинів є їх заборона кримінальним законом;
б) можуть бути визнані протиправними в окремих випадках діяння, не передбачені кримінальним законом;
в) діяння можуть мати всі ознаки, зазначені у кримінальному законі, але не бути злочином;
г) діяння можуть мати всі ознаки, зазначені кримінальним законом і можуть бути правомірними.
124. Підставою відповідальності за радянським законодавством не було:
а) порушення соціалістичної законності;
б) скоєння правопорушення;
в) скоєння об’єктивного протиправного діяння;
г) наявність інших, окрім вказаних вище, чинників і обставин.
125. Поміж умов відмирання держави при комунізмі марксизм — ленінізм не зазначав:
а) економічних;
б) психологічних;
в) соціальних;
г) політичних.
126. Зазначте неправильне:
а) відмирання держави — це одночасно і відмирання політичної демократії;
б) масові громадські організації при комунізмі переростають у комуністичне самоуправління;
в) при комунізмі відмирає держава, але не право;
г) внутрішні передумови відмирання держави виявляються в економічній, соціальній і політичній сферах.
127. Зазначте неправильне:
а) відмирання права — це перетворення норм права і правових відносин у неюридичні;
б) при комунізмі складається система неюридичних норм поведінки;
в) при комунізмі громадський порядок не регулюватиметься жодними нормами;
г) відмирання права — це не одноразовий акт, а діалектично поступовий процес.
128. Зазначте правильне:
а) при комунізмі особиста свобода не співпадає зі свободою суспільства;
б) при комунізмі колективна воля не сприймається кожним членом суспільства як така, що відповідає його волі;
в) досягнення при комунізмі гармонії між колективною волею і волею окремих членів суспільства завжди означає їх співпадіння;
г) держава відмирає при комунізмі тому що людям не потрібний зовнішній примус.
129. Зазначте неправильне:
а) комуністичне самоуправління — це неполітична демократія;
б) комуністичне самоуправління — це тип суспільної влади і форма її здійснення;
в) при комунізмі з відмиранням держави відмирає і демократія;
г) при комунізмі воля суспільства є внутрішнім регулятором поведінки кожної людини.
130. Зазначте неправильне:
а) система громадського комуністичного самоуправління будується з урахуванням економічних, географічних та інших чинників;
б) при комунізмі система громадського самоврядування не утворюється на базі деяких державних і громадських організацій часів соціалізму;
в) система соціалістичної демократії трансформується у систему громадського комуністичного самоуправління;
г) організуюча роль Комуністичної партії зростає на шляху просування суспільства до комунізму.