ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА КУРСУ

Значення курсу полягає у набутті знань та інформації про державний устрій та правову систему окремих країн

Набуття такої інформації:

• сприяє глибшому розумінню сучасних проблем державно­сті;

• дає можливість спрогнозуватн основні тенденції розвитку державно-правових явищ у майбутньому;

• сприяє розширенню кругозору і підвищенню рівня ерудо­ваності сучасного юриста

Предмет курсу полягає:

• у вивченні основ виникнення, розвитку й функціонування інститутів держави і права окремих країн:

• аналізі змісту та наслідків державно-правових процесів, що розвивалися у мину лому.

• розкритті конкретно-історичних 'закономірностей.

Історія держави і права зарубіжних країн досліджує еволюцію основних державно-правових інститутів, що відіграють важливу роль у діяльності сучасних країн: прав людини, форм державного правління, основних форм державного устрою, принципів правової держави, парламентаризму, розділу влади за її функціональними ознаками тощо.

Програмою курсу розглядаються ті країни, що внесли найбі­льший вклад у всесвітній розвиток державно-правових явищ та інститутів. При цьому досліджуються найбільш яскраві періоди історії цих країн

Зв'язок з іншими юридичними дисциплінами

І) Найтіснішим є зв'язок курсу із теорією держави і права. Історія держави і права зарубіжних країн у відношенні до теорії виступає зведеною системою фактичного матеріалу, на основі якого теорія узагальнює і відзначає особливості державно-правових процесів, явищ, інститутів.

2) Великою мірою проявляється зв'язок з історією політичних і правових вчень, предметом яких є дослідження виникнення, розвитку та соціальної ефективності основних державно-правових теорій у хронологічній послідовності Як правило явища, що досліджуються історією держави і права зарубіжних країн є наслідком втілення згаданих теорій Таким чином, історія держави і права зарубіжних країн є вторинною у відношенні до історії політичних і правових вчень, а разом ці науки складають теоретич­ний і практичний бік одного й того ж процесу дослідження.

3) Зв’язок з історією держави і права України проявляється у єдності методів і функцій при різних предметах дослідження.

4) Зв'язок із галузевими юридичними науками (кримінальним, адміністративним, фінансовим, шлюбно-сімейним, цивільним правом) полягає у тому, що історія держави і права зарубіжних країн виступає своєрідною системою інформації про основні галузеві інститути, при вивченні їх еволюції яких виникає можливість набуття основоположних теоретичних висновків у галузевих науках

Метод - це спосіб пізнання та дослідження предмету науки Серед методів, за допомогою яких пізнається предмет виділимо такі:

1 метод аналізу і синтезу.

2. метод індукції и дедукції,

3. порівняльний метод;

5 статистичний метод;

6. історич ний метод;

7 логічний метод.

Метод аналізу і синтезу. Аналіз та синтез - це взає­мопов'язані й взаємообу мовлені логічні методи наукового дослідження. Аналіз є численим (умовним) або практичним розчленуванням цілого на складові частини Синтез - є об'єднанням окремих елементів предмета в єдине ціле у процесі наукового пізнання.

Метод індукції її дедукції Індукція - це форма логічного умо­виводу. де на підставі глибокого інання про окреме робиться висновок про узагальнене; а дедукція - € логічною формою умовиводу, при якій на основі суджень про загальні правила логічним шляхом виводиться нове істинне положення (перехід від загального до окремого)

Спеціально-юридичний метод полягає в описі державного ладу країни та її юридичних норм, що їх закріплюють, та чинної державно-правової практики.

Статистичний метод полягає у вивченні кількісних одиниць щодо державного устрою та правової системи окремих країн. За допомогою цього методу можна з великим ступенем достовірності проводити аналіз суспільно-економічних явищ у конкретних країнах

Сутністю історичного методу с вивчення найважливіших явищ, які відбулися у минулому та їх вплив на подальший розвиток країни або окремого регіону

Логічний метод допомагає сформувати світогляд про окрему країну шляхом виділення основних відомостей та відкидання несуттєвої й зайвої інформації.

Порівняльний метод полягає у відображенні й фіксації спів­відношень тотожності, подібності чи відмінності державно- правового устрою країн на основі філософських категорій одиничного, особливого й загального.

Основними прийомами порівняльного методу є умовивід по аналогії та методу екстраполяції.

Умовивід по анатогїї є висновком про тотожність двох чи більше явищ у визначених відношеннях на підставі їх тотожності в інших відносинах. (А= 1.2,3; С--1.2. Значить С=також 3).

Екстраполяція полягає у розповсюдженні висновків, зробле­них в одній частині дослідження на іншу; невідому частину дос­лідження. Тобто екстраполяція сприяє науковому прогнозуванню

Система курсу.

Курс побудований по принципу дослідження найбільш важли­вих періодів розвитку країн, шо внесли найбільший вклад у всесвітній розвиток державно-правових явиш та державних інститутів.

Основними періодами в розрізі яких розглядаються державно- правові явища окремих країн є

Давній світ - 4 тис. до н.с. - 5 ст. н е.

Середні віки - 5 ст. - 17-ЇХ ст.

Новий час - 17-18 ст. - кінець 19 ст

Новітній час - 20 ст. - сьогодні.