Реформи Шан Яна

Шан Ян (бл. 390-338 рр. до н.е.), був китайським юристом, фі­лософом і політиком. Народився у васальній державі Чжоу Вей під час періоду Воюючих царств. Він був державним діячем, канцлером і реформатором на службі в державі Цінь, а його вдала політика і проведені реформи заклали адміністративні, політичні та еконо­мічні основи, що зміцнили державу Цінь.

За підтримки правителя царства Цінь Сяо Гуна (362-338 рр до н.е.), Шан Ян провів численні реформи. Більшість його перетво­рень не були унікальними, а стали запозиченнями з реформ, запро­ваджених в інших державах, проте зміни, введені Шан Яном були ґрунтовнішими та більш радикальними.

Шан Ян у своїй політиці при здійсненні реформ послуговувався двома ключовими принципами: «встановлення стандартів» та «рів­ності перед законом». Будучи легістом, Шан Ян вважав відданість державі вищою за відданість сім'ї. Він запровадив свої реформи, спочатку встановивши авторитет закону (фа), який мав виконува­тися неупереджено, без огляду на соціальний статус чи становище особи. Він позбавив дворян їхніх рангів і привілеїв і запровадив мери- тократію^[62], за якої посади, ранги та привілеї надавалися за заслуги перед державою та особисті досягнення, а не передавалися в спадок.

Шан Ян запровадив реформи у два етапи. Спершу, в 356 році до н.е., було введено в дію «Книгу законів» Лі Куя^[63] з важливим доповненням до правила, яке передбачає покарання, рівне покаран­ню злочинця, для тих, хто знав про злочин, але не повідомив про це владу, тобто не доніс про злочин. Закони були чіткими та строги­ми, а покарання за їх невиконання суворими.

Друге запровадження стосувалось закріплення землі за воїна­ми на підставі їх військових заслуг і позбавлення дворян, які не ба­жають воювати, земельних наділів.

Наступне запровадження стосувалось сільського господарства, яке мало переважати над торгівлею для компенсації нестачі сіль­ськогосподарської робочої сили, тому заохочувалось введення в обро­біток незаселених земель і пустирів. Шан Ян запровадив політику компенсації нестачі робочої сили в Цинь. Коли селян Цінь набирали в армію, він заохочував активну імміграцію селян з інших регіонів до Цінь як заміну робочої сили; ця політика одночасно збільшила чисель­ність Цинь і послабила чисельність суперників Цінь.

Другий етап змін розпочався у 350 р. до н.е., і включав нову стандартизовану систему розподілу землі та реформи оподатку­вання. Земельна реформа полягала в узаконенні купівлі-продажу землі; чоловікам, які живуть в одному будинку і ведуть спільне гос­подарство, наказано було розділитися під загрозою сплати подвій­ного податку. Тим самим було завдано удар по патріархальній сім'ї та громаді. Податкова реформа передбачала введення натураль­них і грошових податків і повинностей. Якщо раніше податок стя­гувався з врожаю в розмірі 1/10 частини врожаю, то в ході прове­дення реформи був встановлений поземельний податок, внаслідок чого стягувалося від 1/3 до 2/3 врожаю. Суттєвих змін зазнала і адміністративно-територіальна система Місцева провінційна знать була позбавлена права мати власні війська і здійснювати публічно-правові функції. Був введений новий адміністративний поділ. Царства були поділені на 36 областей (цзюнь) на чолі з пра­вителем, підлеглим безпосередньо царю. Області були розділені на округи (сянь), на чолі яких стояли начальники. В округах була введе­на система «п'ятидвірок» та «десятидвірок», що були пов'язані круговою порукою. У разі суду члени п'яти- і десятидвірок висту­пали як співучасники: за злочин одного члена відповідали всі. Була встановлена єдина для всієї країни монета, єдина система мір і ваги, реформована писемність, побудовані дороги тощо.

Реформування Шан Яна суттєво зміцнили владу царя й істот­но посилили державу та перетворили Цінь з периферійної, відста­лої держави на потужну у військовому та економічному відношен­ні та суворо централізовану державу.