ПЕРЕДМОВА

Історія держави й права зарубіжних країн — одна із найважливі­ших навчальних дисциплін, що входить до учбового плану вищих юридичних закладів освіти України. Вивчення даного предмету є важ­ливим елементом для осмислення генези та еволюції державно-пра­вових явищ, виявлення закономірностей їх розвитку, а також для ро­зуміння сучасних політичних, правових та соціокультурних реалій.

Даний навчальний посібник з історії держави і права Стародав­нього Сходу складається з шести розділів: Розділ 1.

Вибір саме цих країн для навчального посібника обумовлений кількома ключовими факторами. По-перше, саме ці країни Стародав­нього Сходу мають давню та багату історію, їх право та державні ін­ститути набули високого рівня розвитку, саме тут були створені перші з відомих писемних пам’яток права, що регулювали різноманітні ас­пекти суспільного життя. Визначний стан розвитку права, системи державного управління і державного устрою в країнах Стародавнього Сходу визначили подальший шлях еволюції права та державних ін­ститутів у давніх цивілізаціях. Другим фактором є правова і державна різноманітність обраних країн Стародавнього Сходу. Всі вони пред­ставляють множинність і варіативність державотворчих процесів та правових традицій і підходів до розуміння сутності права, що, в тому числі, відображається у їхніх джерелах права. Безпосереднє знайом­ство здобувачів освіти з цими правовими пам’ятками допомагає отри­мати більш повне уявлення про історико-правову різноманітність, провести порівняльно-історичний аналіз права в державах Стародав­нього Сходу, виявити спільні та відмінні риси у правовому регулюван­ні різного роду суспільних відносин, а також зрозуміти вплив культур­них, релігійних та історичних чинників на процес формування права та держави. По-третє, джерела з історії держави і права Стародавньо­го Сходу, в яких були відображені основні цінності, переконання та традиції, що визначали життя та поведінку людей у минулому, мають велике значення як частина правової спадщини всього людства.

Навчальний посібник містить правові пам’ятки, що відобража­ють стан розвитку держави і права у країнах Стародавнього Сходу. У Розділі 1 представлені джерела з історії права та держави Ста­родавнього Єгипту, серед яких, зокрема, «Заповіт Мері», що вважа­ється одним із найбільш ранніх юридичних текстів, які відомі. Також у розділі представлені Великий Едикт Хоремхеба», «Декрет Сеті І у Наурі», «Шлюбний контракт з Сакари» що стосуються пи­тань власності, укладення шлюбу, сімейних відносин, спадкування майна, кримінальної відповідальності. Окремої уваги заслуговує «Обов’язки Візира» — важлива пам’ятка права для розуміння полі­тичної та адміністративної системи Стародавнього Єгипту, ролі та функцій візира в єгипетському суспільстві.

Розділ 2 присвячений праву Хеттської держави, найбільшої дер­жави Стародавнього Сходу (ХУІІІ-ХП ст. до н.е.), що склалася в цент­рі Малої Азії. Держава хеттів відігравала важливу роль разом із Асси­рією, Єгиптом, Вавилоном в історії стародавніх цивілізацій Передньої Азії. За типом державності держава хеттів наближалася до так званих «східних деспотій» з переважанням елементів державного та храмового господарювання, з сильно вираженою військовою функцією та сакра- лізацією влади царя.

Розділ 3 посібника містить джерела з історії права та держави Стародавнього Вавилону, серед яких представлені реформи царя Уру- кагіни (бл. XXIV століття до н.е.). Урукагіна (Уруінімгіна або Ірікагіна) був правителем міст-держав Лагаш і Гірсу в Месопотамії і, як зазначав американський шумеролог (і уродженець українського Жашкова, який вперше опублікував та переклав ці тексти у 1964 році.) Семюел Кра­мер, першим соціальним реформатором, чиє ім’я залишилося в історії. Реформи, які впроваджував Урукагіна, були спрямовані на відновлен­ня справедливості, яку він вважав головною метою усіх заходів, та по­кращення правосуддя. Були скасовані борги, знижені податки, узаконе­но купівлю та продаж землі, а також заставу земельних ділянок в якості забезпечення позики. Було також обмежено сваволю чиновни­ків і спеціальним указом заборонено зазіхати на майно та особисту свободу найбідніших людей; були створені особливі суди для сіль­ських громад. Окремими розпорядженнями була встановлена відпові­дальність за вбивства, пограбування, крадіжки та псування майна.

У цьому розділі також подані Закони Ур-Намму, правителя Уру, Шумеру та Аккаду (приблизно 2112-2094 рр. до н.е.). Ур-Намму видав судебник, від якого збереглися окремі фрагменти. З прологу та поло­жень законів стає відомо, що Ур-Намму реорганізував армію і податко­ву систему, врегулював систему мір і ваги, щоб забезпечити чесність на ринках, він покінчив з рядом найхарактерніших бюрократичних злов­живань, він стежив за тим, щоб «сироті не довелося просити у багато­го», «вдові не довелося просити у можновладця». Важливим проявом еволюції права, як видно з положень законів є статті, що стосуються принципу «око за око», «зуб за зуб», який в ряді законів поступається місцем гуманнішому підходу, і замінювався грошовим штрафом.

Найвидатнішою пам’яткою цього розділу і всієї історії права Ста­родавнього Вавилону, безумовно, є Кодекс Хаммурапі, складені протя­гом 1755-1750 рр. до н.е. — один з найвідоміших юридичних текстів в історії Стародавнього Сходу, що найкраще зберігся. Кодекс містить понад 280 статей, що регулювали всі аспекти суспільного життя: ци­вільно-правові, сімейно-шлюбні і спадкові відносини, а також містить положення про злочини і покарання. Серед інших правових джерел Стародавнього Вавилону в розділі також представлена Декларація (або Маніфест) Кира Великого, що датується VI ст. до н.е. Цей текст відоб­ражає давню традицію в Месопотамії, де царі починали своє прав­ління з декларацій, в тому числі і про реформи.

У Розділі 4, що присвячений джерелам права Стародавнього Ізраїлю подаються витяги з Книги Дварим (Второзаконня), яка є частиною Тори, основного священного тексту юдаїзму. Вона дату­ється близько VII століття до н.е. і є одним з найважливіших джерел в історії юдаїзму та ізраїльської культури. Книга Дварим містить широкий спектр правових норм, які стосуються різних аспектів життя, включаючи сімейне право, кримінальне право, цивільне право та адміністративне право. Також у Книзі присутні етичні при­нципи, які визначають правильну поведінку індивіда у його житті та взаємодії з іншими членами суспільства.

Розділ 5 навчального посібника містить джерела з історії права та держави Стародавньої Індії, а саме Артхашастра Каутільї та За­кони Ману. Артхашастра Каутільї або «Мистецтво управління держа­вою» є одним з найстаріших і найавторитетніших давньоіндійських санскритських трактатів про державне управління, економічну полі­тику, право та військову стратегію, що також містить положення про судову систему, закони і дипломатію. Особлива увага в трактаті нада­ється політичній індуїстській філософії та містить поради для вер­ховного правителя держави, що є цінним при аналізі ролі і функцій раджі (царя), його обов’язків та відповідальності перед суспільством. Трактат також важливий тим, що включає стародавні правові звичаї індусів, економічні та культурні відомості про сільське господарство, землеробство, ремесло, торгівлю, медицину тощо.

Закони Ману, що також представлені в розділі, є збіркою фіксо­ваних релігійних, правових норм, повчань та рекомендацій, що ство­рювалися у брахманських школах як настанов благочестивому інду­їсту для виконання ним свого громадського, релігійного і морального обов’язку. У збірці містяться приписи, що стосуються всіх сторін суспільного життя стародавньої Індії: правила та закони, щодо на­родження та смерті, шлюбу та сім’ї, роду та громади, правового ста­новища варн (каст), громадського і державного управління тощо.

Останній Розділ 6 містить джерела з історії держави і права Стародавнього Китаю, де велика увага зосереджена на реформах, проведених Шан Яном. В посібнику представлені витяги з монумен­тальної історії Китаю — «Історичних записів» Сима Цяня, давньоки­тайського історика, історіографа, письменника, які дають відомості про передумови та основні зміни, запроваджені в ході масштабних перетворень, що впроваджувалися Шан Яном і були спрямовані на покращення адміністративної системи та правосуддя. Також історія реформ, здійснених Шан Яном, подана і в «Шан-Цзюньшу» — Книзі правителя області Шан, яка є однією з найбільш значних пам’яток суспільно-політичної думки стародавнього Китаю.

Частина з представлених у навчальному посібнику документів про­понується у повному вигляді, частина фрагментами, що обумовлено різним рівнем збереженості текстів, обсягами документів, їх змістом. У великих за обсягом правових пам’ятках основна увага вибору норм для включення їх до даного навчального посібника обумовлювався оригінальністю юридичного змісту, їх важливістю для ознайомлення здобувачами освіти з метою формування уявлень про багатогранність та оригінальність права стародавніх держав східної традиції права.

За основу для перекладу документів українською мовою були взяті здебільшого англомовні переклади з мов Стародавнього Сходу, зроблені провідними дослідниками навчальних та наукових закладів Великобританії, США, Єгипту, Туреччини тощо. З оригінальними пе­рекладами англійською мовою, транскрипціями зі стародавніх мов та зовнішнім виглядом пам’яток усім зацікавленим особам пропонується ознайомлюватися за запропонованими бібліографічними посиланнями.

Даний навчальний посібник призначений для учбових цілей, тексти представлених у ньому історичних документів рекоменду­ється використовувати здобувачами освіти для підготовки до прак­тичних та семінарських занять, при виконанні контрольних і курсо­вих робіт, а також для вивчення окремих тем у рамках опанування предмету Історія держави і права зарубіжних країн.