Книга Дварим (Второзакония)
(Фрагменти)
Датування спірне, найбільше поширене датування — 622р. до н.е.
Книга Дварим (Второзаконня) є п'ятою книгою Пятикнижжя Моїсея — Тори. Попередні чотири книги крім правових норм містять багато релігійно-філософських та історичних положень.
Вважається, що Книга Дварим, 5 книга, була написана значно пізніше (по різних оцінках на декілька століть), більше зосереджена на практичних правових питаннях і є своєрідною систематизацією та переробкою правових норм попередніх чотирьох книг. Через існування багатьох копій та списків її текст зберігся повністю, хоча переклади й тлумачення мають певні відмінності.1:13 Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами.
1:15 Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас.
1:16 Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим.
1:17 На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму.
4: 41 Тоді Мойсей виділив три міста за Йорданом, на сході сонця,
4:42 щоб туди міг утекти вбивця, який ненароком убив би ближнього, не ворогувавши з ним ні вчора, ні передучора, — щоб він міг втекти в одне із цих міст і жити:
4:43 Для Рувима — Восор у пустелі, на рівнинній землі, для Ґада — Рамот у Ґалааді й для Манасії — Ґавлон у Васані.
5:13 Шість днів працюй і чини всі свої діла,
5:14 а сьомого дня — субота, присвячена Господу, твоєму Богові. Не чини в цей день жодного діла — ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твій віл, ні твій осел, ні будь- яка твоя худоба, ні захожий, який проживає у твоїх брамах, — щоб твій раб і твоя рабиня відпочили так само, як і ти.
14:28 Через кожні три роки приноситимеш повну десятину зі свого урожаю в тому році та складатимеш її у своїх містах;
14:29 і прийде левіт, — бо в нього немає ні частки, ні спадщини з тобою, — і захожий, сирота та вдова, які житимуть у твоїх містах, і їстимуть та насичуватимуться,
17:6 Тільки за свідченням двох свідків чи трьох свідків може померти засуджуваний на смерть, — не може померти за свідченням лише одного свідка.
17:7 І нехай рука свідків буде на ньому першою, щоб стратити його, а відтак — рука всього народу. Так викорениш зло з-посеред вас самих.
17:8 Якщо ж якась справа буде для тебе непосильною на суді між кровопролиттям та кровопролиттям, між судом та судом, між побиттям та побиттям чи між суперечкою та суперечкою, — які б то не були судові справи у твоїх містах, — то, вставши, підеш на місце, яке Господь, твій Бог, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я,
17:9 прийдеш до священиків-левітів і до судді, який буде в ті дні, — і, розслідивши, вони оголосять тобі судовий вирок.
17:10 І ти повинен учинити згідно зі словом, яке оголосять тобі на місці, яке Господь, твій Бог, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я. Добре пильнуй, щоб виконати все так, як тобі буде встановлено законом.
17:11 Учиниш згідно із законом та присудом, які тобі виречуть; не відхилишся від слова, яке тобі оголосять, ні праворуч, ні ліворуч.
17:12 А якщо якась людина вчинить зухвало, не послухавшись священика, який стоїть, щоб священнодіяти в Ім’я Господа, твого Бога, чи судді, який буде в ті дні, то нехай та людина помре, — і так викорениш зло з Ізраїлю.
21:15 Якщо ж у якогось чоловіка буде дві дружини, — одна кохана, а друга ненависна, — і як кохана, так і ненависна народять йому синів, і первородним буде син ненависної,
21:16 то нехай буде так, що того дня, коли він даватиме в спадщину синам своє майно, він не зможе надати первородство синові коханої, нехтуючи первородним сином ненависної,
21:17 але визнає первородним сина ненависної, давши йому подвійно з усього, що в нього буде, бо він є першим з його дітей, і йому належить первородство.
21:18 Якщо ж у когось буде норовливий і бунтівливий син, який не слухатиметься голосу батька і голосу матері, і вони каратимуть його, та він не слухатиметься їх,
21:19 то нехай його батько та його мати, взявши його, виведуть його до старійшин свого міста, до брами свого місця проживання,
21:20 та скажуть мужам свого міста: Цей наш син норовиться і бунтує, не слухається нашого голосу, й, гуляючи, пиячить.
21:21 І нехай мужі того міста поб’ють його камінням, і він помре. Так викорениш зло з-посеред вас самих, а інші, почувши це, будуть боятися.
21:22 Якщо ж на комусь буде гріх, і буде винесений смертний вирок, і він помре, і ви повісите його на дереві,
21:23 то хай його тіло не залишається через ніч на дереві, але неодмінно поховайте його того ж дня.
22:22 Якщо буде спійманий якийсь чоловік, який спатиме з жінкою, одруженою з іншим чоловіком, то вбийте обох: чоловіка, який спав з тією жінкою, і ту жінку, — і так викорениш зло з Ізраїлю.
22:23 Якщо якась незаймана дівчина буде заручена із чоловіком, і якийсь інший чоловік, зустрівши її в місті, переспить із нею,
22:24 то виведіть обох до брами їхнього міста, і нехай вони будуть побиті камінням та помруть: дівчина — тому що не кричала в місті, а чоловік — тому що збезчестив жінку ближнього, — і так викорениш зло з-посеред вас самих.
22:25 Якщо ж якийсь чоловік зустріне заручену дівчину в полі й насильно переспить із нею, то вбийте тільки чоловіка, який спав з нею,
22:26 а дівчині не чиніть нічого. Дівчина не має смертного гріха, бо це те ж саме, наче якийсь чоловік напав би на ближнього й убив його душу.
22:27 Адже він зустрів її в полі, і заручена дівчина кричала, та не було кому допомогти їй.
22:28 Якщо хтось зустріне незайману дівчину, яка ні з ким не заручена, насильно переспить з нею й буде спійманий на цьому,
22:29 то нехай чоловік, який переспав із нею, віддасть батькові дівчини п’ятдесят дідрахм срібла, і вона буде його дружиною, тому що він збезчестив її, — і він більше ніколи не зможе її прогнати.
24:1 Якщо хтось візьме дружину і співжитиме з нею, але станеться так, що вона не знайде в нього милості, бо він виявить у ній якусь негожу річ, то нехай він напише їй лист про розлучення, дасть їй у руки й відішле її зі свого дому,
24:2 і вона, пішовши, зможе стати дружиною іншого чоловіка.
24:3 А якщо той останній чоловік зненавидить її', напише їй лист про розлучення, дасть їй у руки й відішле її зі свого дому, або якщо той останній чоловік, який узяв її собі за дружину, помре,
24:4 то попередній чоловік, який відіслав її, не зможе, повернувшись, узяти її собі за дружину після того, як вона була осквернена, бо це гидота перед Господом, твоїм Богом, — тож не оскверняйте землю, яку Господь, твій Бог, дає тобі в спадщину.
24:5 Якщо хтось недавно одружився, то хай він не йде на війну, і хай на нього не буде накладено ніякої справи. Нехай він один рік залишається вільним у своєму домі й тішить свою дружину, яку взяв.
24:6 Не бери в заставу жорен, ані верхнього жорнового каменя, бо такий бере в заставу душу.
24:8 Остерігайся ураження проказою; ретельно пильнуйте, щоб діяти в повній відповідності із законом, який вам сповістять свяще- ники-левіти; пильнуйте, щоб чинити так, як я вам повелів.
24:10 Якщо у твого ближнього буде борг, будь-який борг, то не входь у його дім, щоб взяти заставу;
24:11 стій назовні, а чоловік, в якого буде борг перед тобою, нехай винесе тобі заставу назовні.
24:12 Якщо ж той чоловік бідний, то не лягай спати з його заставою;
24:13 обов’язково поверни його заставу при заході сонця, — і він ляже спати у своєму одязі й благословлятиме тебе, а тобі це буде зараховано перед Господом, твоїм Богом, як діло милосердя.
24:14 Не затримуй платні убогого й нужденного чи то з твоїх братів, чи то із захожих, які проживатимуть у твоїх містах.
24:15 Віддай йому його платню того самого дня, хай не зайде сонце раніше того, адже він — убогий і має на неї надію, — відтак він не заволає проти тебе до Господа, і на тобі не буде гріха.
24:16 Хай батьки не вмирають за дітей, і хай сини не вмирають за батьків. Кожний хай вмирає за свій власний гріх.
24:17 Не криви судом над захожим, сиротою і вдовою й не бери в заставу одягу вдови.
24:19 Коли жатимеш на своєму полі жниво й забудеш на своєму полі снопа, то не повертайся взяти його, — нехай він буде для захожого, сироти й удови, щоб Господь, твій Бог, поблагословив тебе в усіх ділах твоїх рук.
24:20 Коли збиратимеш оливки, то не повертайся дозбирувати те, що залишиться після тебе, — нехай це буде для захожого, сироти й удови. Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі. Через це я велю тобі виконувати це слово.
24:21 І коли збиратимеш урожай зі свого виноградника, то не дозбируй з нього те, що залишиться після тебе, — нехай це буде для захожого, сироти й удови.
25:1 Якщо між якимись людьми виникне суперечка, то нехай вони прийдуть до суду, і їх розсудять — справедливого виправдають, а нечестивого засудять.
25:2 І буде, — якщо нечестивий буде вартий побиття, то поставиш його перед суддями, і нехай його бичують перед ними числом ударів, відповідним до його нечестя.
25:3 Нехай бичують його сорока ударами, не більше. Якщо ж його бичуватимуть більше, більшою кількістю ударів, ніж ці, то твій брат буде зганьблений перед тобою.
25:4 Не зав’язуй рота волові, який молотить.
25:5 Якщо брати житимуть разом, і один з них помре, і в нього не буде нащадків, то дружина померлого хай не виходить заміж назовні, за чужого. Нехай брат її чоловіка ввійде до неї, візьме її собі за дружину й співживе з нею.
25:6 І буде, — дитина, яку вона народить, нехай буде зарахована на ім’я померлого, — і його ім’я не буде стерте з Ізраїлю.
25:7 Якщо ж той чоловік не хотів би взяти дружини свого брата, то нехай та жінка прийде до брами, до старійшин, і скаже: Брат мого чоловіка відмовляється відновити ім’я свого брата в Ізраїлі; брат мого чоловіка не захотів!
25:8 Тоді старійшини його міста покличуть його й говоритимуть до нього; і якщо він, ставши, скаже: Не хочу брати її,
25:9 то нехай дружина його брата, підійшовши до нього перед старійшинами, зніме з його ноги одну його сандалю, плюне йому в обличчя й у відповідь скаже: Так чинитимуть чоловікові, який не збудує дому свого брата.
25:10 І його ім’я в Ізраїлі зватиметься: Дім того, кому знято сандалю.
25:11 Якщо чоловіки битимуться разом один з одним, і дружина одного з них підійде, щоб звільнити свого чоловіка з руки того, хто його б’є, і, простягнувши руку, вхопить його за геніталії,
25:12 то відрубай їй руку; хай твоє око не має до неї пощади.
25:13 Хай у твоєму мішку не буде двояких гирок — великої й малої.
25:14 Хай у твоєму домі не буде двояких мірок — великої й малої.
25:15 Нехай у тебе буде правдива й точна гирка, і нехай у тебе буде правдива й точна мірка, щоб ти був довголітнім на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі в спадщину.
Біблія. Книги Святого письма Старого й Нового Заповіту: четвертий повний пер. з давньогрец. мови / [пер. ієромонаха о. Рафаїла (Романа Турконяка)]. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2011. 1213 с. С. 183-207.