Гроцій Гуго (Hugo Grotius)
Народився 10 квітня 1583 р. у Дельфті (Delft), Нідерланди. Помер 28 серпня 1645 р. у м. Росток (нині — це територія Німеччини). Похований у рідному місті.
Вважається вченим, праці якого мають фундаментальне значення для міжнародного права.
Історія донесла до нас інформацію, що Гроцій був вундеркіндом. Про це свідчить і те, що у восьмирічному віці він писав елегії латинською мовою. У одинадцятирічному віці вступив до Лейденського університету. Закінчив його у віці 14 років. Підборку політичних монологів він створив у п’ятнадцятирічному віці. Мав необережність втрутитися у голландську політику. Як відомо, вона завжди є справою брудною і часто — небезпечною. Очолював Гроцій опозицію командуючому армією принцу Морісу. За це Греція засудили 1618 р. на довічне ув’язнення (life imprisonment). Ув’язнили Греція в замок Лоевштейна (Loevestein). З ув’язнення він утік у 1621 р., сховавшись у книжковий ящик. Цей випадок неодмінно переконує читача в тому, що від книг може бути користь.
Правничим шедевром Греція вважається твір «Про право війни і миру» (On the Law of War and Peace). На латині це — «De Jure Belli et Pacis». Твір було опубліковано 1625 p. Гроцій у той час перебував у вигнанні (exile) в Парижі. Ще раніше — 1604 р. — Гроцій написав твір «Про право на трофейне та награбоване майно» (On the Law of Prize and Booty). Оці два твори і вважаються його основним внеском у розвиток міжнародного публічного права. Гроцій вважається засновником сучасного міжнародного права. Він також започаткував систематизацію римсько-голландського права, написавши в ув’язненні памфлет «Вступ до голландської юриспруденції».
Гроцій є також автором праць з історії, теології. Писав він і поетичні твори.
Після втечі з ув’язнення Гроцій поселився у Франції. Король Людовик ХШ призначив йому пенсію. Грецію хотілося повернутися на батьківщину, де перед ув’язненням він обіймав високі пости, але це йому не вдалося. Гроцій 1632 р. відмовився від голландського громадянства і поселився в Гамбурзі.
Швеція призначила 1634 р. Греція своїм послом у Парижі. Перебував у Швеції в 1644—1645 рр. Відмовився від запропонованого йому поста державного радника. На зворотному шляху зі Швеції потрапив у корабельну катастрофу, захворів і за два дні помер.