Державний лад Італії після Другої світової війни. Кон­ституція 1947 року.

По другій світовій війні влада фашистів в Італії була скинута. Це викликалося загальним невдоволенням населення фашистами метилами керівництва га складним соціально-економічним становищем, що склалося в країні

Внаслідок зростання виступів населення проти влади та вра­ховуючи окупацію вів ція Італії військами союзників, король змушений був відправити уряд Муссоїіні у відставку і передати владу у руки одною з учасників скинення фашистського режиму в Італії маршала І1< гро Бадольо.

У червні 1946 року проведено вибори до установчих зборів, які прийняли нову конституцію. Водночас був проведений Все італійський референдум щодо визначення форми майбутнього правління країною. Під час референдуму переважну підтримку одсржа-іа республіканська форма.

22 грудня 194? року Установчі збори прийняли Конституцію Італійської республіки, яка вступила в силу з початку 1948 року

Конституція проголосила І таїно демократичною республікою і констатувала. що суверенітет належить народові. В цій конституції закріплено широке коло демократичних прав і свобод: рівність усіх перед законом, рівноправність грома іин незалежно від соціальної, політичної, національної га іншої приналежності, свободу особистості і її особисту недоторканість, свободу тборів. союзів, політичних нарий гоню. В галузі соціально-економічних прав проголошені право на працю, право на справедливу винагороду за працю, рівність. незалежно від статевої отакії, у економічній галу і. закріплено свободу профспілок участь працівників в управлінні компаніями

Державний шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою.

До складу верхньої палати, яка є палатою територіального представництва входять 315 сенаторів. Кількість сенаторів від кожної області пропорційна населенню даної області. Вибори у Сенат проходять за пропорційною виборчою системою. У виборах приймають ' часть особи які досягти 25-річного віку; сенатором може сіяти громадянин Італії, який досяг 40-річного віку

Основними функціями парламенту и прийняття законів, бю­джету та. ййснсння контролю за діяльністю уряду Парламентський контроль здійснюється у формі інтерпеляцій, резолюцій, розсліду вань тощо Уряд несе відповідальність перед обома палатами парламенту Обидві палати парламенту є рівними у процесі прийняття законодавчих актів.

Законодавчий процес Італійський іакойодавчий процес від- іначається деякими особливостями, порівняно з законодавчими процесами інших держав Гак паприк іл.і законопроект перед його прийняттям проходить три читання Під час першого читання в обох палатах оголошується назва, подасться короткий зміст і мста законопроекту. Після цього він передасться в одну з постійних комісій, яка обговорює проект у другому читанні а при потребі вносить до нього зміни і доповнення. Під час третього читання иконопроект обговорюється на засіданні кожної з палат і по ньому проводіггься голосування У випадках виникнення розбіжностей між обговоренням і голосуванням, у палатах створюється погоджувальна комісія і представників обох палат, шо займається виробленням єдиного тексту законопроекту Палати можуть прийняти рішення, зп то з яким законопроект може передаватись для прийняття в постійну комісію, яка розглядала ного на попередній стадії іаконодавчого процесх Забороняється передавати для прийняття в комісії законопроекти, які стосуються таких питань, що окремо изначені законодавством Більшість законів приймається у комісіях, що і є особливістю італійської законотворчості Після прийняття закон) він направляється Президенту який протягом місяця підписує його і оприлюднює Президент во юдії правом відкладітьного 'вето яке може бути подолано абсолютною більшістю складу обох палат пар іамснту.

Найвищим органом виконавчої влади, який здійснює реальне керівництво державою, є Рада міністрів Іі очолює прем’єр-міністр, який призначається пре іидентом зі складу політичних лідерів парламентської більшості.

Основні функції і повноваження уржіу

- здійснює управління державним апаратом:

- володіє правом законодавчої ініціативи

- віщає акти пі і законного характеру (регламенти), та в по­рядку делегованою законодавства видає акти, які мають силу іакону тобто фактично здійснює законодавчі функції

- бере участь у здійсненні зовнішньої політики держави.

Органами судової вчави в Італії є суди конституційної, зага­льної та адміністративної юрисдикції. Систему загальних судів очолює Вищий Касаційний Суд, до складу якого входять апеляційні суди іа суди першої інстанції. Системою органів адміністративної юрисдикції керує. Державна Рада, яка водночас виконує функції консультативного органу в правовій галузі щодо уряду держави. Органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд. до складу якого входять призначені в рівних пропорціях Президентом, парламентом (на спільному засіданні обох палат). і вищими органами загальної і адміністративної юрисдикції 15 членів, строком на 9-річний термін

Італія є унітарною державою, яка поділяється на двадцять областей, п'яіь і яких наділені автономним стапсом автономні області Трентино-Л.іьо-Адіджс. Ва.іс-д Доста. Сардинія Сицилія. Фриулі-Вснстя-Джулія, інші області - П'ємонт. Лигурія. Венеція. Емі.йя-Романья. Ломбардія, Умбрія. Тоскана. Лаціо. Марке. Молізе. Абруцці, Кампанія. Апу.іія, Базіїїката. Калабрія Статус автономних областей визначається Конституцією і статутами областей В свою чергу області поділяються на провінції, а провінції на комуни

На кожному рівні адміністративно-територіального устрою обираються представницькі органи місцевого самоврядування - ради. Ради автономних областей наділені правом прийняття місцевих законів. Строк повноважень обласних рад п'яіь років. Ради утворюють виконавчі органи - джунтн. які обирають своїх голів В кожній з областей діє призначений урядом комісар, який здійснює контрольні функції за діяльністю органів місцевого самоврядування іа координує роботу органів державної влади на місцях.