<<
>>

Державний лад Франції періоду Наполеона Бонапарта.

Періодом Бонапарта в історії Франції вважають той суспіль­ний і державний лад, який діяв з листопада 1799 по 1X14 р. і безпосередньо пов'язаний з діяльністю однієї з найбільш яскравих постатей французької та світової історії - Наполеоном Бонапартом.

У цей порівняно невеликий за хронологічними вимірами проміжок часу у Франції, а згодом у інших країнах Європи, відбулася велика кількість подій, яка мала надзвичайно важливе значення для подальшого розвитку Франті та континенту і докорінно змінила суспільно-політичні реали тогочасного французького суспільства Постать Наполеона завжди викликала полеміку стосовно правильно­сті його дій та їх наслідків. Оцінка цієї' особистості різко ва­ріювалася від обожнювання до ненависті Та. беззаперечно, що Наполеон здійснив ряд таких дій, які вплинули на подальший хід історії не лише Франції З точки зору державно-правової сфери за часів Наполеона прийнято ряд важливих правових кодифікованих актів, які багатьма країнами романо-гсрманської правової сім’ї використовувалися у якості зразка при підготовці подібних документів. Адже проведені Наполеоном реформи органів управління, в тому числі й місцевих, і невеликими змінами діють у цій країні й по сьогодні

Період Бонапарта поділяється на два півперіоди:

• Консульство - листопад 1799 - 1802 рр.:

• Імперія 1X02-1X14 рр

Прихід до влади Наполеона відбувся у іистопаді 1799 року (ЇХ Брюмера Луї Бонапарта) внаслідок перевороту. Бонапарт який на той час займав посаду одного з провідних генералів, розігнав Законодавчий корпус та Директорію. Можливість такої події була спричинена об'єктивно у французькому суспільстві загострилася боротьба між двома крайніми соціальними групами: реакційно налаштованим дворянством та міськими трудівниками, які страждали від безробіття. Кожна з цих груп неухильно намагалася нав'язати свій вплив Директори і керувати її діяльністю В такій ситуації серед правлячих кіл.

представників крупної буржуазії, поширилася думка про необхідність введення режиму диктатури сильної особистості, при якому було б можливим централізувати і зміцнити державу 3 приходом Наполеона до влади у 1799 році, була прийнята Конституція. Основними рисами державного ладу, що встановлювався новою конституцією, були верховенство уряду та представництво за плебісцитом. Управління країною передавалося в руки трьох Консулів, які обиралися терміном на 10 років. Реальна влада концентрувалася в руках Першого Консула, який здійснював виконавчу владу, призначав і звільняв міністрів членів Державної Ради, дипломатів, військових, суддів, глав місцевих влад. Йому також належало право законодавчої ініціативи Другий і Третій Консули були наділені лише дорадчими повноваженнями В Конституції було зазначено, що Першим Консулом є Наполеон Бонапарт.

Було створено декілька нових органів законодавчої влади.

Державна Рада призначалася Першим Консулом. Основне її завдання - редагування законопроектів, що виносилися на її розгляд уряду

Трибунат обирався Сенатом, як правило із осіб запропоно­ваних Перши Консулом і здійснював обговорення згаданих законопроектів.

Законодавчий Корпус - обирався аналогічно Трибунату і здій­снював прийняття або відхилення законопроекту в цілому, без обговорення і внесення змін до нього

Охоронний Сенат - Складався з довічно призначених сена­торів (з часом обирався Законодавчим Корпусом і Трибунатом за поданням Першого Консула) та затверджував прийняті Законодав чим Корпусом законопроекти

А взагалі ці органи були лише імітацією парламенту, оскільки їх члени були підконтрольні Першому Консул} Більше того, законопроекти могли вноситися лише урядом (тобто Першим Консулом).

Виборча система також докорінно шляхом змінилася. Грома­дяни територіальних одиниць усіх ланок (від комуни до загальнона­ціонального округу) обирали зі свого складу десяту частину осіб, які ставали кандидатами на заповнення посад у відповідній територіа­льній одиниці Призначення на ці посади, здійснювалося вищестоя­щими посадовими особами До виборів допускалися особи чоловіки, що мати французьке громадянство.

Таким чином вибори перетвори­лися у чисту формальність, оскільки списки кандидатів на посади, які обиралися, були настільки широкими, що чиновник вищого рівня завжди мав можливість до маневру.

В 1802 році Бонапарт був оголошений довічним Першим Кон­сулом. а поті м Імператором французів під іменем Наполеони Першого. З цього часу в його руках зосередилася законодавча (разом з Сенатом) і виконавча влада.

Великий вплив на політичне життя країни здійснювала армія, яка вже стала найманою і була віддана імператору.

Особливе значення займав поліцейський апарат, що складався з кількох галузевих поліцій Найважливішою була таємна поліція, що здійснювала нагляд за іншими державними органами, виявляла бунтівників та ворогів режиму

Наполеону вдалося укласти конкордат з Папським Престолом про взаємодію держави з католицькою церквою, згідно з яким церква визнавала втрату своїх володінь, а всі призначення на високі церковні посади здійснював Імператор і затверджував Папа Римський, священики ж отримували платню з державного бюджету

Імперія Наполеона носила завойовницький характер За часів його правління йому вдалося об'єднати під своєю владою значну частину європейського простору Переломним етапом завойовниць­кої кампанії було вторгнення в Росію, яке закінчилося тотальною поразкою в 1X12 році. Внаслідок цієї події армія Наполеона значно послабла і після військових дій союзників, направлених проти Франті в 1814 р імперія впала

7.

<< | >>
Источник: ПАНОВ Ален Володимирович. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Ужгород-2003. 2003

Еще по теме Державний лад Франції періоду Наполеона Бонапарта.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -