Державний лад Франції періоду Наполеона Бонапарта.
Періодом Бонапарта в історії Франції вважають той суспільний і державний лад, який діяв з листопада 1799 по 1X14 р. і безпосередньо пов'язаний з діяльністю однієї з найбільш яскравих постатей французької та світової історії - Наполеоном Бонапартом.
У цей порівняно невеликий за хронологічними вимірами проміжок часу у Франції, а згодом у інших країнах Європи, відбулася велика кількість подій, яка мала надзвичайно важливе значення для подальшого розвитку Франті та континенту і докорінно змінила суспільно-політичні реали тогочасного французького суспільства Постать Наполеона завжди викликала полеміку стосовно правильності його дій та їх наслідків. Оцінка цієї' особистості різко варіювалася від обожнювання до ненависті Та. беззаперечно, що Наполеон здійснив ряд таких дій, які вплинули на подальший хід історії не лише Франції З точки зору державно-правової сфери за часів Наполеона прийнято ряд важливих правових кодифікованих актів, які багатьма країнами романо-гсрманської правової сім’ї використовувалися у якості зразка при підготовці подібних документів. Адже проведені Наполеоном реформи органів управління, в тому числі й місцевих, і невеликими змінами діють у цій країні й по сьогодніПеріод Бонапарта поділяється на два півперіоди:
• Консульство - листопад 1799 - 1802 рр.:
• Імперія 1X02-1X14 рр
Прихід до влади Наполеона відбувся у іистопаді 1799 року (ЇХ Брюмера Луї Бонапарта) внаслідок перевороту. Бонапарт який на той час займав посаду одного з провідних генералів, розігнав Законодавчий корпус та Директорію. Можливість такої події була спричинена об'єктивно у французькому суспільстві загострилася боротьба між двома крайніми соціальними групами: реакційно налаштованим дворянством та міськими трудівниками, які страждали від безробіття. Кожна з цих груп неухильно намагалася нав'язати свій вплив Директори і керувати її діяльністю В такій ситуації серед правлячих кіл.
представників крупної буржуазії, поширилася думка про необхідність введення режиму диктатури сильної особистості, при якому було б можливим централізувати і зміцнити державу 3 приходом Наполеона до влади у 1799 році, була прийнята Конституція. Основними рисами державного ладу, що встановлювався новою конституцією, були верховенство уряду та представництво за плебісцитом. Управління країною передавалося в руки трьох Консулів, які обиралися терміном на 10 років. Реальна влада концентрувалася в руках Першого Консула, який здійснював виконавчу владу, призначав і звільняв міністрів членів Державної Ради, дипломатів, військових, суддів, глав місцевих влад. Йому також належало право законодавчої ініціативи Другий і Третій Консули були наділені лише дорадчими повноваженнями В Конституції було зазначено, що Першим Консулом є Наполеон Бонапарт.Було створено декілька нових органів законодавчої влади.
Державна Рада призначалася Першим Консулом. Основне її завдання - редагування законопроектів, що виносилися на її розгляд уряду
Трибунат обирався Сенатом, як правило із осіб запропонованих Перши Консулом і здійснював обговорення згаданих законопроектів.
Законодавчий Корпус - обирався аналогічно Трибунату і здійснював прийняття або відхилення законопроекту в цілому, без обговорення і внесення змін до нього
Охоронний Сенат - Складався з довічно призначених сенаторів (з часом обирався Законодавчим Корпусом і Трибунатом за поданням Першого Консула) та затверджував прийняті Законодав чим Корпусом законопроекти
А взагалі ці органи були лише імітацією парламенту, оскільки їх члени були підконтрольні Першому Консул} Більше того, законопроекти могли вноситися лише урядом (тобто Першим Консулом).
Виборча система також докорінно шляхом змінилася. Громадяни територіальних одиниць усіх ланок (від комуни до загальнонаціонального округу) обирали зі свого складу десяту частину осіб, які ставали кандидатами на заповнення посад у відповідній територіальній одиниці Призначення на ці посади, здійснювалося вищестоящими посадовими особами До виборів допускалися особи чоловіки, що мати французьке громадянство.
Таким чином вибори перетворилися у чисту формальність, оскільки списки кандидатів на посади, які обиралися, були настільки широкими, що чиновник вищого рівня завжди мав можливість до маневру.В 1802 році Бонапарт був оголошений довічним Першим Консулом. а поті м Імператором французів під іменем Наполеони Першого. З цього часу в його руках зосередилася законодавча (разом з Сенатом) і виконавча влада.
Великий вплив на політичне життя країни здійснювала армія, яка вже стала найманою і була віддана імператору.
Особливе значення займав поліцейський апарат, що складався з кількох галузевих поліцій Найважливішою була таємна поліція, що здійснювала нагляд за іншими державними органами, виявляла бунтівників та ворогів режиму
Наполеону вдалося укласти конкордат з Папським Престолом про взаємодію держави з католицькою церквою, згідно з яким церква визнавала втрату своїх володінь, а всі призначення на високі церковні посади здійснював Імператор і затверджував Папа Римський, священики ж отримували платню з державного бюджету
Імперія Наполеона носила завойовницький характер За часів його правління йому вдалося об'єднати під своєю владою значну частину європейського простору Переломним етапом завойовницької кампанії було вторгнення в Росію, яке закінчилося тотальною поразкою в 1X12 році. Внаслідок цієї події армія Наполеона значно послабла і після військових дій союзників, направлених проти Франті в 1814 р імперія впала
7.