Декларація Кира Великого
539р. до н.е., Вавилон
Знайдений під час розкопок у Вавилоні 1879 р., Хормузд Рассам.
Глиняний циліндр, зберігається зараз у Британському музеї у Лондоні (Великобританія) містить текст, що називають «Декларація Кира».
Ця декларація вважається однією з перших декларацій прав людини, яка засуджує примусове переселення народів та нав'язування віросповідання, що відбувалося за правління правителів Аккадсько-Халдейської династії, попередників Кира Великого. Після приходу до влади Кир Великий проголосив свободу повернення для усіх народів до місць їх традиційного проживання, відновлення локальних релігійних культів, свободу віросповідання. Держава була поділена на територіальні одиниці — сатрапії за територіально- етнічним принципом із власним законодавством та із залученням до місцевого управління представників місцевих релігійних та етнічних еліт.Коли...[надрізними]... землями [регіонами]... недостойна особа була поставлена на чолі своєї країни, він вчинив [.] зловживання над ними. Він створив несправжнього [бога] Есаґіла [запровадив] викривлені ритуали для Ура та решти культових міст. Невідповідні для них обряди, [нечисті] пожертви, зневажливі [жерці] постійно [вели служби], більше того, він призупинив регулярні жертвопринесення; він [втрутився в] обряди і запровадив [невірні обряди] у святилищах. Він намагався припинити поклоніння перед Мардуком і постійно він чинив зло своєму місту. Щоденно [він] знищував весь свій [народ.] кабальною працею без відпочинку. Почувши їхні скарги, бог Енліль був надзвичайно злий та [.залишив.] їхню територію; боги, які жили у них, покинули свої святилища. [Набонід] [примусово] переніс їх до Вавилону, до ярості Мардука. Високий Мардук, Енліль богів, блукав по усіх місцях, що були покинуті [по спустошених святилищах різних богів] і [побачивши це] змінив свій гнів і показав милосердя населенню земель Шумеру і Аккаду, яке стало схожим на мерців.
Він оглядав і перевіряв усі країни, шукаючи праведного правителя, якого він можу взяти за руку [і привести на трон]. Він покликав правити Кіра, правителя міста Аншан, і., проголосив його ім’я як правителя над усім всесвітом. Він змусив країну Куту та всіх мідійців схилитися перед його ногами, і він старанно буде наглядати за справедливістю та добробутом буде народу чорноголових, над яким його зроблено переможцем. І Мардук, великий володар, лідер свого народу, із задоволенням побачив його гарні вчинки та непохитний розум Кира і наказав йому йти до свого власного міста Вавилону, він спрямував його дорогою до Вавилону і йшов поруч із ним, як друг і товариш. Його численні війська, незчисленні, як вода у річці, йшли у повному озброєнні поруч з ним. [Мардук] дав їм увійти в Вавилон без бою чи опору, вря- туючи своє місто Вавилон від лиха і передав Набоніда [попереднього правителя], який не поклонявся йому, йому [Киру] у руки. Весь народ Вавилону, всіх земель Шумеру й Аккаду, вельможі й правителі, вклонялися йому й цілували йому ноги, радіючи його правлінню, і їхні обличчя сяяли. Вони щасливо вітали його як свого правителя, [адже] завдяки його вірності [Мардуку] вони, які були як мертві, [а тепер] були відроджені та врятовані від усього лиха та труднощів, вони славили його ім’я.Я Кір, правитель світу, великий правитель, могутній правитель, правитель Вавилону, правитель земель Шумеру й Аккаду, правитель чотирьох сторін світу, син Камбіза, великого правителя, правителя міста Аншан, нащадок Теїспа, великого правителя, правителя міста Аншан, зі стародавнього роду правителів, чиє правління люблять Бел [Мардук] і Набу, і з чиє правління їм бажане і робить їх щасливими. Коли я прийшов мирно у Вавилон, серед святкування та радості я зробив палац правителя центром свого правління. Великий володар Мардук, який любить Вавилон, великодушно дарував мені це як мою долю, і я щодня молюся його. Мої величезні війська мирно йшли Вавилоном, і я не дозволив жодним лихам [статися] в усьому Шумері та Аккаді.
Я доклав величезних зусиль, щоб мирно захистити місто Вавилон і всі його культові місця. Щодо населення Вавилону [..., яке] Набонід примусив до служіння у способи, що абсолютно не підходять їм, проти волі богів [примусив народи з різними власними віросповіданнями сповідувати чужу релігію]. Я полегшив їхню втому та звільнив їх від цієї ноші [цього обов’язку]. Великий володар Мардук зрадів моїм вчинкам. Він люб’язно благословив мене, Кіра, правителя, який йому молиться, і Камбіза, нащадка з моїх чре- сел, і усі мої війська, щоб ми могли йти далі у мирі та добробуті. За його високим наказом усі правителі, які сидять на тронах, весь світ, від Верхнього моря до Нижнього моря, мешканці віддалених регіонів, усі правителі Заходу, які живуть у наметах, усі вони принесли свою данину в Вавилон, і поцілували мої ноги. З [Вавилону] до міст Ашшур і Сузи, Аккад, Ешнунна, міста Замбан, Метурну, Дер, аж до кордону землі Куту — я повернув до святилищ за річкою Тигр, святилищ, заснованих в стародавні часи [і потім спустошених Набоні- дом], зображення богів, які раніше були в них, і зробив їх святилища постійними. Я зібрав усі їхні народи й повернув їх до їхніх [давніх] місць проживання [за правління Набоніда їх примусово переселили]. За наказом Мардука, великого володаря, я переселив усіх богів земель Шумеру і Аккаду, яких Набонід, привіз до Вавилону до гніву володаря богів, я повернув їх неушкодженими до їхніх святилищ, до місць, які роблять їх щасливими. Нехай усі боги, яких я повернув до їхніх святилищ, щодня перед Мардуком і Набу просять для мене довгого життя, згадують про мої добрі вчинки таскажуть Мардуку, якому я молюся, таке: «Кір, правитель, який тебе боїться і Камбіз, його син, нехай їхні... [...] [........................................... ]».
Населення Вавилону благословляє моє царство, і я дозволив усім землям жити в мирі. Я дозволив розселитися людям Вавилону, які моляться за моє царство [там, де вони хочуть], і я дозволив усім землям жити в мирі. Щодня я приносив у жертву на [.] гусей, дві качки та десять голубів більше, ніж гусей, качок і голубів [приносили у жертву раніше]. Я прагнув посилити укріплення на стіні Імгур-Енліль, великій вавилонській стіні та [.] набережній з обпаленої цегли на березі рову, який будував попередній правитель, але не завершив. [Я завершив] його роботу. [.місто не було повністю оточене] ззовні, як не будував жоден попередній правитель, його війська, дамба з його землі до Вавилону. [.] з бітуму та обпаленої цегли я збудував заново, і завершив його роботу. [.] великі [двері з кедрового дерева] з мідними накладками. Я встановив їм усі двері, пороги та петлі з мідними деталями. [.] Я побачив у ньому напис Ашурбаніпала, правителя, який був переді мною, [.] назавжди.
Michalowski P. Historical Sources in Translation: The Ancient Near East, ed. Mark Chavalas. Blackwell, 2006. Р. 428-429.
https://www.britishmuseum.org/collection/object/W_1880-0617-1941