<<
>>

§ 1. Суть та значення міжнародної торгівлі

Зв’язок між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці представляє собою міжнародну торгівлю. Міжнародна торгівля включає процес купівлі (імпорт) і продажу (експорт), що здійснюється між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах.

Про зростаюче значення міжнародної торгівлі в сучасному світовому економічному розвитку свідчать такі дані. У 1900 р. обсяг світової торгівлі щодо світового ВНП становив 12%, а під кінець століття — близько 30%. Середньорічні темпи зростання світової торгівлі й світового сукупного продукту у 2000 р. були відповідно 12,5% і 5%. У Європейському Союзі торгівля випереджає виробництво у 3 рази.

Чому міжнародна торгівля вигідна для країни? Існує декілька теорій, які дають на це відповідь. Перша — це теорія меркантилізму, яка набула поширення у XVI- XVII ст. Згідно цієї теорії країнам необхідно було одночасно заохочувати експорт і обмежувати імпорт товарів. Наступною стала теорія абсолютних переваг Адама Смі- та. Згідно з цією теорією країни, що володіють природними перевагами та перевагами, пов’язаними з розвитком технологій та високою кваліфікацією працівників у виробництві тих чи інших товарів, можуть виготовляти їх ефективніше, ніж інші. Ця теорія вперше дала змогу пояснити, чому нічим не обмежена вільна торгівля вигідна для держави. На основі ідей Сміта виникло дві інші теорії — теорія порівняльних переваг і теорія відносної забезпеченості чинниками виробництва (теорія Гекше- ра-Оліна). Суть першої — кожна країна виготовляє який-небудь товар з меншими витратами і отримує виграш, спеціалізуючись на його виробництві і обмінюючи на товари, які вона сама неспроможна ефективно виробляти.

Найважливіші тенденції у розвитку міжнародної торгівлі спричинені вирішальним впливом на її динаміку й структуру сучасної науково-технологічної революції, радикальних змін, що відбуваються в системі «наука-техніка-виробництво».

Різко загострюється конкуренція на світових ринках товарів і послуг, посилюються регіо- налізація міжнародної торгівлі та відповідна сегментація єдиного світового ринку, зростає інтернаціоналізація торгівлі, тобто відносно відокремлюється міжфірмовий товарообмін з метою економії на ринкових трансакціях.

Історична практика свідчить про існування різних форм міжнародної торгівлі: факторії, ярмарки, торгівельні компанії і товарні біржі, аукціони, міжнародні торги, торгівельні будинки, пряма міжнародна торгівля на основі кооперації, зустрічна торгівля, внутрішньо фірмовий обмін.

Обсяг світового експорту досягав у середині дев’яностих років близько 4 трлн. $. Серед найбільших експортерів — США, Німеччина, Японія, Франція, Великобританія, частка яких становить майже половину світової торгівлі. Серед провідних країн за обсягом експорту на душу населення — Сінгапур, Гонконг, Бельгія, Швейцарія, Нідерланди. У 2006 році Німеччина експортувала товарів на 893,6 млрд. євро, США — на 825 млрд., а Китай — на 770 млрд. За даними СОТ, Китай випередив за експортним показником США ще на початку 2007 року, а з вересня Китай вперше став найбільшим світовим експортером, випередивши і Німеччину. Тепер на Китай припадає вісім процентів світового експорту. Біля 46% товарів, що вивозяться Китаєм за кордон, складає обладнання, продукція машинобудівної галузі та автомобілі. Світовий товарний експорт розміщується по країнах та регіонах світу досить нерівномірно. Так, на Північну Америку припадає 15,5% світового товарного експорту, на Латинську Америку — 4%, Західну Європу — 46%, Центральну, Східну Європу і колишній СРСР — 2,5%, Африку — 3%, Середній Схід — 3,5%, Азію — 2,5%.

Істотні зрушення стались у структурі світового товарного експорту. Головна і довготривала тенденція полягає в тому, що в загальному товарообороті збільшується частка готових промислових виробів при відповідному зменшенні питомої ваги сировинних товарів.

Показником розвитку експорту продукції може бути співвідношення обсягу постачання товарів на зовнішній ринок до величини ВНП. У 80-ті роки такий показник становив у Люксембурзі — 59%, Нідерландах — 46%, Швеції і Швейцарії — 28%, Німеччині — 27%,Данії — 25%, Франції — 18%, Англії та Італії — 16%, Японії — 9%,США — 7%. Ці дані свідчать, що в країнах з невеликою територією і малою чисельністю населення складається виробнича структура з обмеженим колом галузей і як наслідок цього має місце велика частка експорту. Відповідно до питомої ваги експорту у цих країнах приблизно така ж сама частина продукції імпортується. У країнах, де господарство має більш комплексний характер, економіка менш залежить від зовнішніх зв’язків. У невеликих країнах розвиток нових наукоємних виробництв можливий тільки за умов широкої участі у міжнародній спеціалізації і кооперації. У всіх країнах ступінь зовнішньої наукової, технічної і економічної залежності останніми роками швидко зростає.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 1. Суть та значення міжнародної торгівлі:

  1. Світовий ринок. Міжнародна торгівля. Теорії ринку
  2. § 2. Міжнародні економічні відносини та їх форми
  3. § 1. Суть та значення міжнародної торгівлі
  4. § 1. Суть, передумови та форми інтеграції
  5. § 2. Транснаціональні компанії, їх суть та еволюція
  6. Розділ VІ Міжнародні фінанси
  7. 3. МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ
  8. 12.1. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ
  9. Сутність міжнародного митного права та його джерела
  10. Поняття, види та значення державних підприємств у національній системі господарювання
  11. 1.2 Міжнародно-правові зобов’язання України у сфері криміналізації незаконної міграції
  12. 1.3. Застосування закордонного досвіду та міжнародних стандартів у процесі формування органів місцевої міліції в Україні
  13. 4.1. Співвідношення інститутів міжнародного комерційного арбітражу і третейського суду
  14. 4.2. Особливості застосування норм міжнародним комерційним арбітражем
  15. Проведення земельних торгів
  16. Міжнародно-правове регулювання стандартів спрощення й гармонізації митних процедур на універсальному рівні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -