Схильність до заощадження
Схильність до заощадження характеризує зміну заощадження до зміни доходу. Заощадження S — Y - C, де S — заощадження, Y — дохід, C — споживання. Оскільки споживання розглядається як функція лише доходу C — f (Y), то S — Y - f (Y).
Середня схильність до заощадження APS — S : Y . Гранична схильність до заощадження MPS — AS : AY . Математично MPS являє собою нахил кривої заощаджень.Величина заощадженого доходу збільшується зі зростанням доходу більш високими темпами. Споживання плюс заощадження дорівнює доходу: C + S — Y . Середня схильність до споживання APC плюс середня схильність до заощадження APS рівна одини-
CS
ці: APC + APS — 1, чи "р + у — 1. Приріст споживання плюс приріст заощадження складає приріст доходу: AC + AS — AY . Гранична схильність до споживання MPC плюс гранична схильність до заощадження MPS дорівнює одиниці:
AC AS
MPC + MPS — 1, або + — 1.
AY AY
Рис. 50
Мультиплікатор. Історичне походження
У 20—30-х роках XX століття безробіття в капіталістичних країнах стало постійним і досягло високого рівня. Економісти розробляли способи збільшення зайнятості. Р. Ф. Кан запропонував принцип мультиплікатора, який показує, що початкове збільшення інвестицій створює «первинну» зайнятість для робітників, зайнятих у конкретному виробництві. їх витрати забезпечують «вторинну» зайнятість у галузях, які виробляють споживчі товари. Співвідношення між загальним і первинним збільшенням зайнятості є «мультиплікатором зайнятості». Таке історичне походження мультиплікатора. Пізніше ідея мультиплікатора досліджувалася багатьма економістами стосовно різних економічних процесів.
Розглянемо мультиплікатор Дж. М. Кейнса. Кейнс визначає національний дохід Y як суму споживання C та інвестицій I , тобто Y — C + I . Споживання є лінійною функцією національного доходу, тобто C — cY + A, де c — гранична схильність до споживання — виражає пропорцію, в якій споживання зростає при зростанні дохо- ду; A — базове споживання, величина постійна. Національний до-
І + A 1
хід Y — cY + A +1, звідси Y — ^ . Вираз і показує, наскіль
ки зростає національний дохід при заданому зростанні інвестицій, і тому називається мультиплікатором інвестицій або просто мультиплікатором, який є одним із ключових понять теорії Кейнса.