Схильність до споживання

Поняття вироблено Дж. М. Кейнсом. Схильність до споживання характеризує, як відноситься зміна споживання до зміни доходу. Споживання складає ту частину доходу, яка призначена для придбання споживчих товарів і послуг і в масштабі суспільства являє суму споживання всіх економічних суб’єктів.

В загальному вигляді споживання є функція доходу

C — f (Y),

де C — споживання, Y — дохід, f — форма функції.

Споживання розглядається як функція тільки доходу.

Кожній величині Y на графіку відповідає величина C . Співвідношення C : Y знижується:

Cl —100 — 1; Cl —175 — 0,875; Cl — 015 _ 0,816; Cl — 0,75 і т. п. Y1 100              Y2              200              Y3              300              Y4

Рис. 49

Якщо дохід низький, він буде цілком витрачений на споживання. Якщо дохід зростає, то споживання збільшується, але не в тій самій пропорції, що й дохід. Частина доходу зберігається. Відношення C: Y називається середньою схильністю до споживання (APC). На графіку показане відношення приросту споживання до приросту доходу AC : AY — MPC , яке визначає граничну схильність до споживання MPC . Математично MPC являє собою нахил кривої споживання. Гранична схильність до споживання змінюється в межах 0 lt; MPC lt; 1.