Схильність до споживання
Поняття вироблено Дж. М. Кейнсом. Схильність до споживання характеризує, як відноситься зміна споживання до зміни доходу. Споживання складає ту частину доходу, яка призначена для придбання споживчих товарів і послуг і в масштабі суспільства являє суму споживання всіх економічних суб’єктів.
Для кожного споживача споживання залежить від рівня його доходу, від типу суспільства, в якому він живе, від його життєвих звичок та інших факторів. Але чим вищий дохід, тим більшим може бути споживання.В загальному вигляді споживання є функція доходу
C — f (Y),
де C — споживання, Y — дохід, f — форма функції.
Споживання розглядається як функція тільки доходу.
Кожній величині Y на графіку відповідає величина C . Співвідношення C : Y знижується:
Cl —100 — 1; Cl —175 — 0,875; Cl — 015 _ 0,816; Cl — 0,75 і т. п. Y1 100 Y2 200 Y3 300 Y4
Рис. 49
Якщо дохід низький, він буде цілком витрачений на споживання. Якщо дохід зростає, то споживання збільшується, але не в тій самій пропорції, що й дохід. Частина доходу зберігається. Відношення C: Y називається середньою схильністю до споживання (APC). На графіку показане відношення приросту споживання до приросту доходу AC : AY — MPC , яке визначає граничну схильність до споживання MPC . Математично MPC являє собою нахил кривої споживання. Гранична схильність до споживання змінюється в межах 0 lt; MPC lt; 1.