Національний продукт

Основними показниками оцінки національного продукту (так у СНР називають суспільний продукт) є валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний продукт (ВНП).

Система національних рахунків (СНР) широко використовується в економічній статистиці країн ринкової економіки, а також

ООН. В основу СНР покладено концепцію господарського кругообігу, яка побудована на таких принципах: 1) продуктивною є будь- яка праця, що приносить дохід; 2) грошові витрати і доходи в суспільстві еквівалентні, тобто витрати дорівнюють доходам; 3) виробництво, розподіл, обмін продуктів і доходів розглядаються як взаємопов’язані сторони єдиного процесу відтворення.

Центральним показником СНР є ВВП. У статистиці ряду зарубіжних країн використовується ВНП. Обидва вони відображають результати діяльності двох сфер народного господарства: матеріального виробництва і послуг. Обидва визначаються як вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за 1 рік (квартал, місяць). Ці показники обчислюються в цінах як в діючих, так і в постійних (цінах будь-якого базового року).

Різниця між ВНП і ВВП у наступному:

• ВВП обчислюється за так званою територіальною одиницею. Це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробництва і сфери послуг незалежно від національної приналежності підприємств, розташованих на території даної країни;
• ВНП — це сукупна вартість всього обсягу продукції і послуг в обох сферах національної економіки незалежно від місцезнаходження національних підприємств (в своїй країні чи за рубежем).

Таким чином, ВНП відрізняється від ВВП на суму так званих факторних доходів (до факторних доходів відносять: дохід найманих робітників, рентний дохід, позичковий процент, прибуток підприємств, фірм), від використання ресурсів даної країни за рубежем (переведений в країну прибуток від вкладеного за рубежем капіталу, власності, що там є, заробітна плата громадян, що працюють за рубежем) за мінусом вивезених з країни доходів іноземців.

Звичайно, щоб розрахувати ВНП, до показника ВВП додають різницю між прибутками і доходами, одержаними підприємствами і фізичними особами даної країни за кордоном, з одного боку, і прибутками, і доходами, одержаними іноземними інвесторами та іноземними робітниками в даній країні, з другого боку. Ця різниця зовсім невелика: для провідних країн Заходу — не більше ±1 % від ВВП.

У Радянському Союзі перехід до нових показників спочатку ВНП, а потім ВВП почався з 1988 року.

Цей перехід здійснювався шляхом перерахунку ВСП і національного доходу (НД), що є відповідними сумами валової продукції і чистої продукції галузей матеріального виробництва.

Показники ВСП в Радянському Союзі включали в себе повторний рахунок, тому вони лише приблизно характеризували ВВП і НД СРСР і Росії.

Розрахунок ВВП за витратами здійснюється за такими показниками:

1. Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств — це товари повсякденного попиту, предмети споживання тривалого користування, витрати на споживчі послуги;
2. Кінцеві витрати органів державного управління (державних установ);
3. Кінцеві витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (це витрати профспілок, політичних партій та організацій, суспільних об’єднань тощо);
4. Валове нагромадження основного капіталу (валові капіталовкладення), які ідуть на фінансування капіталовкладень;
5. Зміни в запасах матеріальних оборотних засобів, які, як валове нагромадження основного капіталу, є складовою частиною всього валового нагромадження;
6. Чистий експорт товарів і послуг, розрахований за внутрішніми цінами.

Розрахунок ВВП на основі доходів відображає первинні, тобто ще не перерозподілені доходи домашніх господарств, підприємств і державних установ. Ці доходи можна розкласти на оплату праці, валовий прибуток (рента, позичковий і банківський процент, підприємницький прибуток, амортизаційні відрахування), а також чисті податки. Обчислення ВВП (ВНП) утрудняється інфляцією (зростанням цін), адже національний продукт визначається у ціновому виразі. Основою його розрахунку є обсяг продажів за певними цінами, який визначається кількістю проданих благ.

ВВП/ВНП, розрахований за діючими (поточними) цінами, називають номінальним ВВП/ВНП, а скоректований на зміну цін або розрахований за базовими цінами (цінами періоду, з яким ведеться порівняння) — реальним ВВП/ВНП. Якщо розрахувати співвідношення між номінальним і реальним продуктом, можна одержати показник, який називають дефлятором національного продукту (лат. deflatio — видування) або зменшувачем продукту. Він розраховується як коефіцієнт індексу цін.

Номінальний ВВП/ВНП Дефлятор національного продукту =              .

Реальний ВВП/ВНП