Кейнсіанська перевага ліквідності
У відповідності з простим варіантом теорії величина норми процента встановлюється при рівності попиту і пропозиції на грошовому ринку. Але попит і пропозицію грошей не можна розглядати відірвано від усього ринку капіталу — грошей, цінних паперів і засобів інвестицій.
За законом Л. Вальраса, потік усіх операцій на ринку капіталу в кожний період повинен балансуватися: (Попит на наявні гроші) + (Попит на цінні папери) + (Інвестиції) = (Пропозиція грошей) + (Пропозиція цінних паперів) + (Заощадження). Тому норма процента являє собою не єдину норму, а комплекс норм.Якщо відома норма — процент доходу від цінних паперів, наприклад від облігації (постійний процент і), то ціна такого паперу P — I / і, де I — щорічний дохід, який приносить облігація. Норма процента і по такому цінному паперу визначається її попитом і пропозицією за даного загального стану ринку капіталу. Остання не відповідає нормі процента, яка вирівнює попит і пропозицію грошей. Якщо у тотожності при певній нормі процента заощадження не дорівнюють інвестиціям, то надлишок попиту на гроші не відповідає надлишку пропозиції облігацій і ні- яка зміна норми процента не призведе до одночасного зникнення цих надлишків.
У випадку рівності заощаджень та інвестицій тотожність має вигляд: надлишковий попит на гроші = надлишковій пропозиції цінних паперів. Тоді норма процента, зрівноважуючи попит і пропозиції цінних паперів, виконує ту ж функцію стосовно і грошей. Таким чином, використання шкали переваги ліквідності при визначенні норми процента зрівноважуванням попиту і пропозиції грошей виправдане при дотриманні ряду умов і в першу чергу рівності очікуваних заощаджень і капіталовкладень.
Умови: Y - C{Y) — I{i), A(i) — М - T{Y), де [Y - C{Y)] — заощадження — є функцією доходу Y, I{i) — інвестиції — є функцією процента i, М — попит на гроші — включає A{i) — попит на грошову готівку, залежну від процента i, T{Y) — попит для оплати угод, залежний від випуску продукції, визначає Y та i у стані рівноваги.