§ 1. Дискреційна фіскальна політика
Дискреційна фіскальна політика — це свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі державних рішень (парламенту і уряду) з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг виробництва, безробіття та інфляцію.
Дискреційна фіскальна політика застосовує два інструменти. Перший — державні закупки, які є інструментом прямої дії. Збільшуючи або зменшуючи державні закупки, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і реальний ВВП. Другий — чисті податки, які змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів. Змінюючи чисті податки на такій основі, держава впливає на реальний ВВП опосередковано через споживання як компонент сукупного попиту.Оскільки дискреційна фіскальна політика — це свідомий, тобто цілеспрямований вплив держави на економіку, то в реальній практиці цільовий приріст ВВП визначається урядом наперед, а необхідне збільшення державних закупок є пошуковою величиною, яку можна обчислити за такою формулою:
+АДЗ - +АВВП : Мв,
де: АДЗ — зміна обсягу державних закупок;
АВВП — зміна обсягу ВВП,
Мв — мультиплікатор витрат.
Чисті податки та їх складові елементи, тобто власне податки і трансферти, які не залежать від ВВП як доходу, називаються автономними. До них належать певні види податків (податок на нерухомість, на власників транспортних засобів, на землю тощо), а також деякі трансферти, які надаються за рахунок державного бюджету (пенсії, стипендії тощо).
Якщо збільшення ВВП визначається урядом наперед, то на цій основі можна обчислити необхідне зниження чистих податків:
-АЧП - +АВВП : (ГССх Мв),
де: АЧП — зміна чистих податків;
ГСС — гранична схильність до споживання.
Якщо
ГСС х М - М,
в п
де: Мп — мультиплікатор податків, то:
-АЧП - +АВВП : М .
п