<<
>>

ПІСЛЯМОВА

Таким чином, практика монархічної влади переконливо свідчить про важливість цього інституту в тих чи інших політичних системах. Порівняно з іншими органами, монарх володіє особливим статусом (його практично не можна притягти до юридичної відповідальності, а в абсолютній більшості країн це взагалі не припускається) та повноваженнями, що дозволяють йому відігравати істотну роль у суспільно-політичному житті.

При цьому, незважаючи на те, що дехто з дослідників вважає інститут монархії в сучасному суспільстві архаїзмом, проте його різновиди, за винятком абсолютної монархії, достатньо узгоджуються і з ідеєю соціально-правової держави, і з принципом поділу влади.

І хоча після Другої світової війни кількість монархій істотно зменшилась (були ліквідовані монархії в Італії та Індії, Єгипті та Ірані, в Албанії та Непалі), проте в багатьох країнах вони збереглися. Зокрема, в Європі існує 12 монархій: Андорра, Бельгія, Ватикан, Великобританія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія та Швеція. В Азії - 13 (Бахрейн, Бруней, Йорданія, Малайзія, Камбоджа, Кувейт, Катар, Оман, ОАЕ, Саудівська Аравія, Таїланд і Японія). Навіть на Американському континенті присутні 10 монархій (формальні монархії Британських домініонів): Антигуа і Барбуда,

Співдружність Багамських Островів, Барбадос, Беліз, Гренада, Канада, Сент-Вінсент і Гренадини, Федерація Сент-Кітс (Сент- Кристоферс) і Невіс, Сент-Люсія та Ямайка. В Австралії й Океанії 6 монархій: Австралійський Союз, Нова Зеландія, Незалежна Держава Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови, Тонга і Тувалу. Найменше ж монархій у Африці: Лесото, Марокко і Свазіленд.

Таким чином, істотна частина людства не відмовляється від монархії, хоча й наполягає на необхідності її модернізувати.

Започаткування ж її на теренах України та Росії багато у чому буде викликано соціокультурними особливостями цих країн. Щодо політико-правового контексту такого кроку, то єдиним легальним способом запровадження монархічної форми правління є лише референдум та політична воля національної еліти.

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. Монархія як державна форма: історико-теоретичний та конституційно-правовий аспекти. Монографія. - Суми,2010. - 368 с.. 2010

Еще по теме ПІСЛЯМОВА:

  1. Післямова
  2. Кузнецова Е.И.. Деньги. Учебное пособие. Юнити, М., 2009, 2009
  3. От автора
  4. Раздел І. Деньги
  5. Глава 1. Происхождение и сущность денег. Роль денег в воспроизводственном процессе
  6. 1.1. Характеристика денег как исторической и экономической категории и их функции
  7. 1.2. Виды и формы денег, особенности их трансформации
  8. 1.3. Роль денег и особенности ее проявления при разных моделях экономики
  9. 1.4. История и развитие фальшивомонетчества
  10. Контрольные вопросы
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -