Завдання для самостійної роботи
1. Визначити хронологічні межі існування Галицького губернаторства та намісництва.
2. Скласти перелік основних структурних підрозділів Галицького намісництва впродовж ХІХ ст.
3.
З’ясувати особливості управління Буковиною наприкінці XVIII — у ХІХ ст.4. Сформулювати спільні риси та основні відмінності російської та австрійської систем державних установ на українських теренах.
Питання для самоперевірки:
1. Якими засадами у своїй діяльності керувалися перші австрійські генерал-губернатори Галичини?
2. Які функції мали Галицький та Буковинський сейми?
3. Які основні етапи створення австрійської системи управління в Західній Україні?
4. В який частині дуалістичної Австро-Угорської імперії опинилося Закарпаття і яке значення це мало для створення там місцевих урядуючих інституцій?
5. Чим система державних установ Австрійської імперії відрізнялася від російської системи губернського правління?
1 Це праці Антонія Вротновського про правовий статус автономної Галичини, Броні- слава Лозинського з історії Галицького станового сейму, дослідження з місцевого самоврядування тощо.
2 Див.: Центральний державний історичний архів України, м. Львів: Путівник. — Львів, К., 2001; Державний архів Івано-Франківської області. Путівник. — Т. 1: Фонди періоду до 1939 року. — К., 2008; Державний архів Чернівецької області: Путівник. — Т. 1: Фонди дорадянського періоду. — К., Чернівці, 2006; Державний архів Закарпатської області. Найкраще описаний фонд Галицького намісництва, який має опублікований докладний покажчик: Галицьке намісництво (1772-1921): Архівно-бібліографічний фондовий покажчик. — К., 1990.
3 Див.: Starzynski St. Historia ustroju Polski porozbiorowej. — Lwow, 1921.
4 Див.: Wiszka E. Systemy polityczne Ukrainy. — Torun: Wyd. Naukowe Universytetu Mikolaja Kopernika, 2007.
— S. 57.5 Нариси історії державної служби в Україні. — С. 133.
6 Там само. — С. 135-136.
7 Лозинський М. Утворення українського коронного краю в Австрії. — Б/м, 1915. — С. 6.
8 Так звану Конституцію Піллерсдорфа від 25 квітня 1848 р., згідно з якою Буковина і Галичина складали єдиний край.
9 Див.: Полонська-Василенко Н. Історія України. — Т. 2. — С. 328-329.
10 Лозинський М. Утворення українського коронного краю в Австрії. — С. 48.
11 Нариси історії державної служби в Україні. — С. 138.
12 Див.: Галицьке намісництво (1772-1921): Архівно-бібліографічний фондовий покажчик. — К., 1990. — С. 3-16.
13 Див.: LozinskyB. Galicyjski sejm stanowy 1817-1845. — Lwow, 1905.
14 Лозинський М. Утворення українського коронного краю в Австрії. — С. 50-52.
15 Wrotnowski A. Autonomia Galicji i jej samorz^d. — Krakow, 1889.
16 Хейфец Ю. Я. Галиция: Политическое, административное и судебное устройство. — Пг.: Сенатская тип., 1915. — С. 14-17.
17 Див.: Центральний державний історичний архів України, м. Львів: Путівник. — Львів, К., 2001. — С. 33-39.
18 Хейфец Ю. Я. Галиция: Политическое, административное и судебное устройство. — С. 36-37.
19 Там само. — С. 113 — 115.
20 Див.: WiszkaE. Systemy polityczne Ukrainy. — S. 57.
21 Лозинський М. Утворення українського коронного краю в Австрії. — С. 6.
22 Див.: Полонська-Василенко Н. Історія України. — Т. 2. — С. 335.
23 Див.: Державний архів Чернівецької області: Путівник. — Т. 1: Фонди дорадянського періоду. — К., Чернівці, 2006. — С. 19-32.
24 Див.: Полонська-Василенко Н. Історія України. — Т. 2. — С. 339-339.
25 Див.: Шандор В. Закарпаття: Історично-правничий нарис від ІХ ст. до 1920 р. — Нью- Йорк: Карпатський союз, інк., 1992. — С. 144-156, 170-180.
8.