ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Аудиторні заняття проводяться у формі семінарських занять, на яких студенти повинні:

Вивчити поняття держави, теорії виникнення держави і права; види форм державного правління, форм державного устрою та політичного режиму; структуру та принципи організації і функціонування механізму держав, що існували на території сучасної України на різних етапах їхнього історичного розвитку; основні джерела права та особливості правового регулювання суспільних відносин тощо.

Вміти:

1) відтворювати основні поняття та категорії курсу, основні історико- правові факти, явища і процеси;

2) давати правильну оцінку державно-правовим явищам, розкривати їх дійсну сутність, розуміти соціальне призначення, місце і роль у політичній системі та громадянському суспільстві;

3) за допомогою основних юридичних понять і категорій та спираючись на засвоєні історико-правові факти правильно викладати свої думки про складні історико-юридичні явища;

4) правильно формулювати складні історико-правові поняття і категорії з подальшим їх використанням під час вивчення галузевих дисциплін;

5) правильно тлумачити зміст основних пам’яток права України;

6) застосовувати набуті знання та навички у вивченні інших дисициплін та на практиці; збагачувати власну правову культуру; поповнювати історико- правові знання шляхом самоосвіти та самовдосконалення;

7) використовувати набуті знання під час виконання службових завдань та реалізації правовиховної функції, з метою подолання правового нігілізму у громадян;

8) формувати у громадян повагу до права і закону, беручи участь у процесі поширення історико-правових знань серед населення.

На семінарських заняттях з дисципліни використовуються такі методи навчання: коротке пояснення, аналіз, тренування студентів для набуття ними навичок у правильному формулюванні складних історико-юридичних понять і категорій.

План семінарського заняття включає назву теми, плановий порядок її розгляду та перелік необхідної літератури.

Основною формою вивчення більшості питань тем курсу є самостійна підготовка студентів до семінарських занять. Це зумовлено значним обсягом навчального матеріалу, а також обмеженим обсягом семінарських занять.

Самостійна підготовка студента до кожного семінару розпочинається з роботи над конспектом лекції. Інколи трапляється, що викладач із певних міркувань залишив низку питань семінарського заняття для самостійного опрацювання. У цьому випадку допомогу надасть підручник (навчальний посібник). Матеріал необхідно розглядати у просторово-часовому континуумі, тобто намагатися зрозуміти, дія яких саме факторів і впливів призвела до появи того чи іншого типу держави, дозволила, чи, навпаки, обмежила вільний розвиток закладених у підгрунтя вказаної політико-правової системи суспільних ідей і правових норм; яким чином проходив розвиток цієї системи, що стало основною причиною її загибелі тощо. Наступним етапом підготовки до семінару має стати самостійне вивчення документального матеріалу - пам’яток права, вміщених у хрестоматії. За певних обставин користь надасть опрацювання додаткової літератури, зокрема й тієї, що підібрана студентом самостійно у каталозі бібліотеки чи в інтернеті.

У процесі підготовки до семінарського заняття орієнтиром виступають методичні вказівки до кожної з тем, які винесено на розгляд. Вони уточнюють хронологічні та географічні межі, послідовність розгляду матеріалу та ті питання, на які необхідно звернути особливу увагу.

Підготовку до семінарського заняття доцільно здійснювати у спеціальному зошиті. Не варто просто переписувати до нього текст з підручника чи навчального посібника.

Окрім підготовки до семінарських занять, головними формами самостійної роботи студентів є самостійне творче осмислення змісту лекцій; творче освоєння монографій, статей, підручників і навчальних посібників, що рекомендуються за темами курсу; участь у роботі наукового гуртка.

Під час проведення семінарських занять, окрім усних відповідей студентів, передбачається робота з наперед підготованими рефератами чи презентаціями, здійснення контролю рівня засвоєння матеріалу за допомогою контрольних робіт за темами, тестування, термінологічних диктантів тощо.

По закінченні вивчення навчального курсу здійснюється підсумковий модульний контроль. Студент, який пропустив семінарське заняття (незалежно від причини пропуску), не з’явився на кафедру для індивідуального відпрацювання матеріалу у встановлені дні та години, до підсумкового модульного контролю не допускається.

Семінарське заняття № 1

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРАВА І ДЕРЖАВНОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У СТАРОДАВНЮ ДОБУ

Навчальна мета заняття: сформувати цілісне уявлення про особливості державно-правового життя народів, що населяли територію сучасної України у стародавній період (УІІ ст. до н.е. - УІ ст. н.е.).

Навчальні питання

1. Виникнення перших державних утворень на території сучасної України.

2. Правове становище основних груп населення у скіфських ранньодержавних утворенях та античних державах Північного Причорномор’я.

3. Державний лад північнопричорноморських держав-полісів, Боспорського царства, скіфських ранньодержавних утворень.

4. Скіфське звичаєве право. Джерела та основні риси права античних держав Північного Причорномор’я.

Ключові поняття: «родова община», «сусідська община», «колонізація», «античність», «поліс», «монархія», «республіка», «аристократична республіка», «демократична республіка», «остракізм», «літургія», «докімасія», «магістратура», «архонт», «агораном», «номофілак», «ситон», «енктісіс», «ателія», «епігамія», «тімухіон», «атимія», «просклесія», «анакрісія», «дікастерій», «пінакіон», «псеф», «аксиномантія».

Теми рефератів

1. Право власності та зобов’язальне право в античних державах Північного Причорномор’я (кінець VII ст. до н.е. - перша половина VI ст. н.е.).

2. Нормативне регулювання сімейних відносин в античних державах Північного Причорномор’я.

3. Правове регулювання фінансових відносин в античних державах Північного Причорномор’я.

4. Злочини та покарання в античних державах Північного Причорномор’я.

5. Суд та процес в античних державах Північного Причорномор’я.

6. Правові взаємовідносини античних держав Північного Причорномор’я з Римом.

7. Джерела та основні риси міжнародного права у Північному Причорномор’ї (кінець VII ст. до н.е. - перша половина VI ст. н.е.).

Методичні вказівки

Під час розгляду першого питання необхідно, насамперед, показати процеси формування державності на північнопричорноморських теренах, визначити основні етапи її зародження, з’ясувати характерні риси скіфських ранньодержавних утворень. Особливу увагу варто звернути на специфіку елінської колонізації Північного Причорномор’я, виявити основні стадії колонізаційного процесу, суттєві риси його правової регламентації, пригадати основні поліси, які з’явилися на території України у VII-V ст. до н.е.: Ольвію, Тіру, Херсонес, Пантікапей, Керкінітиду, Німфей, Тірітаку, Феодосію тощо.

Під час вивчення другого питання студентам варто розібратися в особливостях соціальної структури скіфського суспільства, а також виявити специфіку правового статусу різних категорій населення античних держав Північного Причорномор’я: політів, неповноправного населення, іноземців, рабів. Варто звернути увагу на той факт, що правовий статус громадян полісів за часів демократії охоплював достатньо широке коло їхніх суб’єктивних прав. Вони мали доступ до Народних зборів, могли брати участь у виборах, обіймати державні посади (тімухіом), мали право законодавчої ініціативи (пробулевсис). Важливим було виключне право власності на нерухомість (енктісис). Загальний правовий статус громадянина доповнювався ателією - правом на звільнення від усіх прямих податків та мит, а також епігамією - правом укладати шлюб із громадянками даного полісу (хоча відносно жінок поняття громадянства може застосовуватися лише умовно). Інколи рішенням Народних зборів або Ради полісу громадянину могли надаватися й екстраординарні права - проедрія, промантія тощо. Сукупність громадянських обов’язків найповніше було визначено у пам’ятці херсонеського права кінця IV - початку ІІІ ст. до н.е. - присязі громадян. Студенти мають уяснити, що до неповноправного населення античних держав Північного Причорномор’я належали, насамперед, особи, які прибули з інших країн для постійного проживання. Зважаючи на особливості їхнього правового статусу, їх можна віднести до категорії паройків, близьких за своїм юридичним становищем метекам, що проживали на полісних землях. Неповноправними були також вільновідпущеники - колишні раби, яким манумісійними актами було надано особисту свободу. До цієї ж категорії належали й вихідці з тубільного «варварського» населення, що внаслідок процесів седентаризації, які особливо посилилися з III ст. до н.е., перейшли до осілого способу життя.

Готуючись до відповіді на третє питання, студенти повинні пам’ятати, що грецькі міста-колонії Північного Причорномор’я за формою правління були демократичними або аристократичними рабовласницькими республіками, незалежними містами-державами, які за своєю суттю мало чим відрізнялися від метрополії та протягом століть зберігали з ними союзні відносини, а також тісні економічні, юридичні та культурні зв’язки (наприклад, Ольвія з Мілетом, Херсонес із Гераклією Понтійською).

Під час вивчення специфіки державно-правового устрою Боспорського царства слід звернути увагу на те, що це найдавніша рабовласницька держава зі столицею у м. Пантікапей, яка існувала з V ст. до н.е. та об’єднувала територію Керченського і Таманського півостровів, а також південне узбережжя Азовського моря до гирла Дону. Необхідно звернути увагу на те, що Боспорське царство за формою правління було рабовласницькою монархією, на чолі якої стояв цар, влада якого передавалася у спадщину. Царів Боспору затверджували римські імператори, які розглядали його як васальну державу. Далі слід звернути увагу на трансформацію державного устрою Боспорського царства (через синойкізм - від союзу грецьких полісів до єдиної держави на чолі з монархом) та особливості державного права - наявність існування такого інституту державного права, як інститут співправителів. Під час дослідження центральні органи влади та управління Боспорського царства треба з’ясувати повноваження царя як володаря вищої законодавчої, виконавчої та судової гілок влади та функції виконавчої влади (державного апарату), центром якої був палац боспорського царя, та місцеву владу з урахуванням поділу території на округи та призначених царем намісників.

Під час висвітлення основних рис права скіфських ранньодержавних утворень та еллінських держав потрібно пам’ятати, що право за своїм змістом було рабовласницьким. Скіфська культура протягом усієї історії залишалася безписемною, тому фіксація джерел права не могла бути здійснена. Незважаючи на це, варто означити основні джерела права скіфської держави, такі як звичаєве право (окремі норми якого можемо виявити у наративних джерелах), правила, встановлені царською владою, рішення народних зборів, а також слід зазначити, що на території Скіфської держави мешкали групи населення, які жили на основі своїх законів, наприклад, свої звичаї мали племенні союзи таврів у Криму, неврів, що жили на південь від Прип’яті, гелоно-будинів, які мешкали у середній течії р. Ворскла. Правова система, що склалася у містах-державах Північного Причорномор’я, за формою нагадувала правову систему афінської рабовласницької демократії. Особливістю права було те, що воно перебувало під впливом звичаїв місцевого населення. Студентам необхідно навести перелік найвідоміших лапідарних джерел права, тексти яких збереглися до нашого часу. Найвідомішою з лапідарних пам’яток права полісів Північного Причорномор’я є присяга громадян Херсонесу (кін. IV - поч. III ст. до н.е.), у якій було закріплено перелік найважливіших з тогочасного погляду херсонеської громадянської общини обов’язків та правил поводження громадян. Деякі характерні риси права допоможе висвітлити аналіз текстів ольвійського «закону Каноба» про грошовий обіг (поч. IV ст. до н.е.), херсонеського закону про повернення політичних вигнанців (поч. III ст. до н.е.), наказів намісника Нижньої Мьозії посадовим особам Херсонесу та начальникам розташованого у місті римського гарнізону (кін. ІІ ст.), рескриптів боспорського царя Аспурга до горгіпіян (14/15 рр.), рескрипту римського імператора про звільнення громадян Тіри від мита (201 р.), договорів між Ольвією та Мілетом про ісополітію (бл. 331 р. до н.е.), царя Понту Фарнака з херсонеситами про військово-політичний союз (179 р. до н.е.) та ін. Опрацювання джерел та навчальної літератури надасть студентам можливість визначити особливості основних інститутів права (цивільного, кримінального, процесуального), які на той час лише почали формуватися, висвітлити основні риси права власності, зобов’язального права, види злочинів, розібратися з метою та видами покарань, особливостями досудового процесу та судочинства в античних державах Північного Причорномор’я.

Навчальна література

Основна

1. Історія держави і права України : підручник / В. Д. Гончаренко, В. М. Єрмолаєв, В. О. Румянцев та ін. ; за ред. В. Д. Гончаренка. - Х. : Право, 2013. - 704 с.

2. Хрестоматія з історії держави і права України : у 2 т. / за ред. В. Д. Гончаренка. - К. : Ін Юре. - Т 1: З найдавніших часів до початку ХХ ст. - 1997.

Допоміжна

1. Артамонов М. И. Общественный строй скифов / М. И Артамонов // Вестник Ленинградского государственного университета. - 1947. - № 9.

2. Бойко І. Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних відносин в Україні (ІХ-ХХ ст.) : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів / І. Й. Бойко. - Львів : Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2014. - 904 с.

3. Виноградов Ю. Г. Политическая история Ольвийского полиса ѴІІ-І вв. до н.э.: историко-эпиграфическое исследование / Ю. Г. Виноградов. - М., 1989.

4. Владимиров А. А. К вопросу о структуре государственного управления Херсонеса Таврического / А. А. Владимиров // Античный мир материалы научной конференции. - Белгород : Изд-во Белгород. гос. ун-та, 1999.

5. Гавриленко О. А. Основні риси міжнародного права та міжнародно-правові відносини держав північнопонтійського регіону античного часу / О. А. Г авриленко // Право і безпека. - 2006. - № 1.

6. Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор’я: біля витоків вітчизняного права : монографія / О. А. Гавриленко. - Х. : Парус, 2006.

7. Гавриленко О. А. Історія держави і права України: стародавня доба : навчальний посібник / О. А. Г авриленко. - Х. : ХНУВС, 2011.

8. Г авриленко О. А. Поліс / О. А. Г авриленко // Юридична енциклопедія. - Т.4 : Н-П. - К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2002.

9. Грантовский Э. А. Проблемы изучения общественного строя скифов /

Э. А. Грантовский // Вестник древней истории. - 1956. - № 4.

10. Дьячков С. В. Римские граждане в Северном Причерноморье / С. В. Дьячков // Античный мир. Византия: к 70-летию профессора В. И. Кадеева : сб. науч. трудов. - Х. : Бизнес Информ, 1997.

ІІ.Історія державності України : експериментальний підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки, О. Н. Ярмиша. - Х. : Одіссей, 2004. - 608 с.

12. Кадеєв В. І. Про державний лад Херсонеса в перших століттях н.е. / В. І. Кадеєв // Український історичний журнал. - 1971. - № 9.

13. Каришковський П. Й. Про державний устрій Ольвії / П. Й. Каришовський // Український історичний журнал. - 1973. - № 2.

14. Ручинская О. А. Право и общество античных городов Северного и Западного Понта / О. А. Ручинская // Античный мир. Византия: к 70-летию професора В. И. Кадеева сб. науч. трудов. - Х. : Бизнес Информ, 1997.

15. Страхов М. М. Основні риси державного ладу Боспорського царства / М. М. Страхов // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - № 7, ч. 2 : Державно-правові проблеми Північного Причорномор’я: історія та сучасність.