ВСТУП
Предметом науки історії держави і права України є історія виникнення, становлення, розвитку типів та форм держави і права, а також державно-правових інститутів та суспільно-політичних систем, що функціонували на території України, в їх історичній конкретності та хронологічній послідовності.
Історія держави і права України є важливою складовою історії нашого народу, яка загальними і специфічними науковими методами виявляє закономірності розвитку державотворчих процесів та правових систем. Саме тому історія держави та права, маючи чітко визначений предмет дослідження, належить до юридичних, державно-правових дисциплін. Вона охоплює розвиток усіх аспектів еволюції держави на території України — її державного механізму, форм державної єдності, права.
Історія держави і права тісно пов\'язана з теорією держави і права. Проте відмінність між ними полягає в тому, що теорія держави і права узагальнює найхарактерніші закономірності всієї людської цивілізації, а історія держави і права вивчає конкретні державно-правові системи, їх особливості та характерні риси, в даному випадку — на території України. Історія держави і права використовує результати узагальнень, категорії та поняття, розроблені теорією держави і права, й водночас дає конкретний історико-правовий матеріал для таких узагальнень.
Історія держави та права України перекликається з історією держави та права зарубіжних країн, вирішуючи притаманні обом дисциплінам завдання. Як одна, так і інша застосовують спільні методи дослідження, виконують аналогічні функції, використовують спільний категоріально-понятійний апарат, проте розрізняються за предметом дослідження.
Рекомендована в підручниках та посібниках періодизація історії держави і права України є достатньо умовною, на чому постійно наголошують їх автори. До викладу матеріалу в запропонованій послідовності автора змусила необхідність застосування модульної системи, яка лежить в основі дистанційного навчання.
Відтак, тематика модулів є достатньо довільною, значно стислішою і не тотожною тій, що пропонується в навчальній літературі.Методи дослідження — це способи пізнання конкретних історико-правових явищ історії держави і права України. Серед них виділяються:
порівпильпо-історичний метод— дає змогу виявити загальні закономірності розвитку держави і права у різних народів, що населяли українські землі в
різні історичні епохи;
метод правової аналоги— найчастіше застосовується у разі, коли відомості про певні явища не збереглися у первісній формі або є фрагментарними. Заповнити прогалини пізнання можна шляхом співставлення їх з іншими подібними
фактами та подіями;
статистичний метод — стає в нагоді при дослідженні кількісних сторін історичного процесу, коли для об\'єкта пізнання характерні значні числові показники. Історія держави і права України використовує також формально-логічний, системно-структурний та деякі інші методи наукового аналізу, які в комплексі допомагають глибше засвоїти дану навчальну дисципліну
Вивчення модуля слід розпочинати зі знайомства з основними питаннями та короткою анотацією до тексту. Наступна стадія — відповідь на п\'ять питань тес-ту-допуску. Питання сформульовані таким чином, щоб студент міг поновити відомості про епоху, яка вивчається, за програмою шкільного підручника з історії України. Із чотирьох запропонованих варіантів відповідей правильна лише одна. Справившись із цим завданням, студент має ознайомитися із методичними рекомендаціями до самостійної роботи. У них вказані оптимальні способи, які дають можливість грунтовно засвоїти теоретичний матеріал.
Уяснивши сутнісний зміст навчального модуля, необхідно перевірити якість і глибину його засвоєння. З цією метою передбачений комплекс питань, які допоможуть відтворити прочитане. У разі труднощів в самостійній роботі слід повторно звернутися до тексту.
Додатки та витяги із наукової літератури допоможуть наповнити модуль додатковою змістовою інформацією, потрібною для відповідей на підсумковий тест.
Завершальним етапом опанування навчального змісту модуля є тестові завдання. В них містяться 10 питань, більша частина з яких висвітлена в матеріалах для вивчення. Решту — слід опрацьовувати за списком рекомендованих джерел та літератури. Оцінку „відмінно" може отримати лише той студент, який дасть 9 чи 10 правильних відповідей за завданнями підсумкового тесту кожного модуля, „добре"- 7 чи 8, „задовільно"- 6, нижчі показники відповідають незадовільній оцінці. Нагадуємо, що в кожному варіанті відповідей лише одна правильна. Перевірити якість отриманих знань можна за ключем відповідей, що розташований у кінці посібника.5
| V ст. н.е.) |
Передумовою успішної підготовки до складення іспиту має стати обов\'язкове виконання завдань, сформульованих в останньому пункті питань для самоконтролю кожного модуля. Вони виконуються в окремому зошиті письмово і подаються за встановленим ірафіком на консультаційні пункти.