ВИСНОВКИ З ТЕМИ

Таким чином, на підставі вищевикладеного можна дійти таких висновків.

На наш погляд, сучасна ідентифікація українських дослідників у питанні виникнення Русі тільки як антинорманістів, є дещо спрощеним вирішенням і, можливо, певною мірою політично обумовленим.

та Омеляна Грицака об’єднує те, що найважливішим чинником державотворчих процесів на українських землях визначається економічний.

Форма устрою держави не була усталеною. Найбільший вплив, як вважає більшість державознавців, на її становлення мали Володимир Великий та Ярослав Мудрий. Реформи першого зламали сепаратизм місцевої знаті та поклали край їх автономізації. А другий змінами до механізму наслідування «київського столу» сприяв децентралізації влади. Окрім цього відсутність правового оформлення таких відносин негативно вплинула на розвиток Русі, що в котрий раз доводить суспільну цінність права.

Галицько-Волинська держава заслуговує на увагу дослідників як політичний організм з особливими, притаманними йому рисами. Вона стала на шлях політичної консолідації в час, коли продовжувалось роздрібнення Київської держави на малі відокремлені від себе князівства. І хоч княжій династії Романовичів не вдалося створити такої бази під централізовану державу, як це зробили суздальські князі, то все ж Галицько-Волинське князівство саме завдяки своїй єдності досягло значних успіхів в економіці, культурі і політиці. Та хоч Галицько-Волинське князівство здобуло знані економічні і політичні успіхи, воно несподівано прийшло до занепаду. Однією з основних причин кризи були не наладнані відносини між князем та боярством — їх боротьба за владу. Однак історичні досягнення цього періоду були такі глибокі, що їх традиції збереглися протягом багатьох сторіч.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ

Особливу увагу при подальшому вивченні теми слід звернути на теорії зародження державності на Русі. Врахувати значення прийняття християнства на формування давньоруського образу єдиної держави.