VII. Наукові відрядженая.
Архівні матеріали до історії західньо-руського та українського права знаходяться значною мірою в позакиївських архівосховищах. От чому, щоб виконати науково-дослідні і археографічні завдання, Комісія повинна була відряджати своїх членів для праці в цих архівах.
Кошти на такі відрядження Комісія здобула допіру р. 1926. Тоді-ж з доручення Комісії працювали: С. Г. Борисенок у Древлехранилищі РСФРР у Москві — 1 місяць, Л. О. Окиншевич там-же — 2 місяці, І. Ю. Черкаський у чернігівських архівах — 1 місяць, М. Ф. Тищенко в Харківському Центральному Історичному Архіві—1 місяць та Г. Л. Попов в окружних архівах кол. Київської губерні — 1 місяць. Року 1927 було відрядженоС. Г. Борисенка на 1 місяць до Москви для роботи в Древлехранилищі та І. Ю. Черкаського на 3 місяці до Харкова для праці в тамтешньому Центральному Історичному Архіві. Нарешті, р. 1928 Комісія відряджала С. Г. Борисенка на 1 місяць до Москви, І. Ю. Черкаського на 2 місяці до Москви й Ленінграду та Л. О. Окиншевича на 2 місяці до Москви і його-ж таки на 1 місяць до Харкова та М. Є. Слабченка до Чернігова й Харкова на 1 місяць. Член Комісії В. Д. ОтамановськиЙ мав р. 1926 командирування від Упрнауки на 1 місяць до Москви для праці в Древлехранилищі РСФРР. З командирувань-же до 1926 р. можна згадати тільки подорож р. 1921 В. І. Щербини до Чернігова, де він у Музеї Тарновського обізнавався з друкованим примірником гетьг манськкх статтів 1659 р.
Нема чого й казати що ці відрядження мали чималу наукову вагу й значно важили в загальній роботі Комісії. Адже низка дослідів членів Комісії з’явилася на підставі нових, ще невикористаних, ще нікому невідомих документів.