III УНІВЕРСАЛ Ц. РАДИ

Народе український і всі народи України!

Тяжка і трудна година впала на землю Російської Рес­публіки. На півночі в столицях іде межиусобна й крівава боротьба. Центрального правительства нема й по державі ши­риться безвластя, безлад і руїна.

Наш край так само в небезпеці. Без власти, дужої, єдиної, народньої Україна також може впасти в безодню усобиці, різні, занепаду.

Народе український! Ти разом з братніми народами Ук­раїни поставив нас берегти права, здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Центральна Рада, твоєю волею, в ім’я творення ладу в на­шій країні, в ім’я рятування всеї Росії, оповіщаємо:

Віднині Україна стає Українською На­род н ь о ю Республікою.

Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів.

До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Укра­їнській Центральній Раді, й нашому правительству — Гене­ральному Секретаріатові України.

Маючи силу й власть на рідній землі, ми тою силою й властю станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але й усеї Росії.

Ото ж оповіщаємо:

До теріторії Народньої Української Республіки належать землі, заселені в більшости українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернигівщина, Полтавщина, Харківщина, Катерино- славщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне ви­значення границь Української Народньої Республіки, як щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і сумежних губерній і областей, де більшість населення укра­їнська, має бути встановлене по згоді зорганізованної волі народів.

Всіх же громадян сих земель оповіщаємо:

Віднині на теріторії Української На­родньої Республіки істнуюче право в л а с- ности на землі поміщицькі й инші землі нетрудових хазяйств сільсько-господар­ського значіння, а також на удільні, ма- настирські, кабінетські та церковні зем­лі — касується.

Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового на­роду й мають перейти до нього без викупу, Українська Цен­тральна Рада доручає генеральному секретареві земельних справ негайно виробити закон про те, як порядкувати зе­мельним комітетам, обраним народом, тими землями до Ук­раїнських Установчих Зборів.

Праця робітництва в Українській Народній Республіці має бути негайно упорядкована. А зараз оповіщаємо:

На теріторії Народньої Республіки Ук­раїни від сього дня встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці.

Тяжкий і грізний час, який перебуває вся Росія, а з нею й наша Україна, вимагає доброго упорядкування виробництва, рівномірного розділення продуктів споживання й кращої ор­ганізації праці. І через те приписуємо Генеральному Секре­тарству праці від сього дня разом з представництвом від робітництва встановити державну контролю над продукцією на Україні, пильнуючи інтересів як України, так і цілої Росії.

Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили всіх народів світу. Волею й іменем Української Республіки ми, Українська Центральна Рада, станемо твердо на тому, щоб мир установлено як найшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через Центральне Правительство примусити й спільників і ворогів негайно розпочати мирні переговори.

Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права українського народу в Росії й поза Росією в замиренню не нарушено. Але до миру кожен громадянин Республіки України, разом з громадянами всіх народів Російської Рес­публіки, повинен стояти твердо на своїх позиціях, як на фронті, так і в тилу.

Останніми часами ясні здобутки революції затемнено від­новленою карою на смерть. Оповіщаємо:

Віднині на землі Української Респуб­ліки смертна кара касується.

Всім ув’язненим і затриманим за політичні виступи, зроб­лені до сього дня, як уже засудженим, так і незасудженим, а також і тим, хто ще до відповідальности не потягнений, дається повна амністія. Про се негайно буде вида­но закон.

Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний ду­хові народу.

Генеральному Секретарству внутрішніх справ приписуємо: Вжити всіх заходів до закріплення й по­ширення прав місцевого самоврядування, що являються органами найвищої адміністративної влади на місцях, і до встановлення найтіснішого з в’я зку й співробітництва його з органами революційної демократії, що має бути найкра­щою основою вільного демократичного життя.

Так само в Українській Народній Республіці мають бути забезпечені всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свобода слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторка- ности особи й мешкання, право й можливість уживання міс­цевих мов у зносинах з усіма установами.

Український народ, сам довгі літа боровшися за свою на­ціональну волю й нині її здобувши, буде твердо охороняти волю національного розвитку всіх народностей, на Україні сущих, тому оповіщаємо: що народам великорусь­кому, єврейському, польському й иншим на Україні признаємо національно-пер­сональну автономію для забезпечення їм права та свободи самоврядування в справах їх національного життя. Та доручаємо нашому Генеральному Секретарству націо­нальних справ подати нам у найближчім часі законопроект про національно-персональну автономію.

Справа харчова є корінь державної сили в сей тяжкий і від­повідальний час. Українська Народня Республіка повинна на­пружити всі свої сили й рятувати, як себе, так і фронт і ті час­тини Російської Республіки, які потрібують нашої допомоги.

Громадяне! Іменем Народньої Української Республіки в федеративній Росії ми, Українська Центральна Рада, кличемо всіх до рішучої боротьби з усяким безладдям і руїнництвом та до дружнього великого будівництва нових державних форм, які дадуть великій і знеможеній Республіці Росії здоровля, силу й нову будучність. Вироблення тих форм має бути про­ведене на Українських і Всеросійських Установчих Зборах.

Днем виборів до Українських Установ­чих Зборів призначено 27 грудня 1917 (9 січ­ня н. ст. 1918) року, а днем скликання їх — 9(22 н. ст.) січня 1918 року.

Про порядок скликання Українських Установчих Зборів не­гайно видано буде закон.

У Київі 7(20) листопада 1917 р.

Винниченко В. К. Відродження нації.— Київ — Відень, 1920,— Ч. II,— С. 74—80.