1530 р., квітня 9, Краків Сигізмунд І дозволяє перенести щорічний ярмарок, який відбувався в Львові в день св. Трійці, на день св. Маргарити і залишити щорічний ярмарок в день св. Агнети
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.362. Пергамент: 35,5х62,5 + 11,5 см. Написи: “Serenissimi Sigismundi Primi”, “Super binas nundinas celebrandas, anno 1530”, “Unas pro festo sanctae Agnetis cum solutione teloneorum, alteras, que fuerant in festo sanctissimae Trinitatis, in festum sanctae Margarethe translatas sine solutione teloneorum” (XV-XVII).
На шовковому червоно-жовто- синьому шнурку у бляшаній коробці печатка: Gum., XIII, №45.Коп.: MK, 44, k.568; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.646, арк.113-116.
Регести: MRPS, IV/1, №5632; Каталог, №419.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lituanie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Sir- adie, Lancicie, Cuiavie Russie, omnium terrarum Prussie et Masovie, Culmensis, Elbingensis Pomeranieque etc. dominus et heres. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, presentibus et futuris, harum noticiam habituris. Quomodo con- stituti coram nobis personaliter famati consules suo et totius communitatis civitatis nostre Leopoliensis nominibus exhibuerunt originaliter privilegium predecessorum nostrorum, per nos confirmatum super fora annua, ipsi civitati nostre Leopoliensi concessa, supplicantes nobis, ut pro incremento ipsius nostre civitatis ac incolarum in ea cohabitantium condicione meliori, forum annale, quod antea in dicta civitate pro festo sancte Trinitatis annis singulis celebrari institutum erat ad festum sancte Margarethe virginis annis singulis celebrandum transferre et transponere dignaremur, nos supplicationi eorum benigniter annuentes et commoditati dictorum civium et civitatis nostre Leopoliensis consulere volentes, hoc ipsum annale forum, quod pro predicto festo sancte Trinitatis institutum erat, ad festum prenominatum sancte Margarethe virginis annis singulis agendum, celebrandum et more aliarum civitatum et oppidorum regni nostri absque tamen preiudicio et iactura earundem civitatum et oppidorum predicte civitati vicinorum exercendum de certa nostra sciencia et
singulari gratia regia ac de consilio consiliariorum nostrorum transferendum et transponen- dum duximus, transferimus et tranponimus per presentes perpetuo duraturum cum eisdem prerogativis et libertatibus, quibus pro festo predicto sancte Trinitatis de speciali predeces- sorum nostrorum et nostra concessione gaudere conserverat, vigore prefatarum literarum predecessorum nostrorum per nos confirmatarum et clausule in eisdem per expressum in hunc modum contente videlicet, ut omnes et singuli mercatores, qui ad nundinas sancte Margarethe se ibidem contulerint, liberi sint ab omni solucione thelonei Leopoliensi, prout id latius habetur in literis originalibus super huiusmodi nundinas concessis.
Pro festo vero sancte Agnetis dum in nundinas venerint in Leopolim, tenebuntur theloneum solvere et erunt astricti more solito theloneatori, qui pro tempore fuerit in Leopoli, ab omnibus et singulis hominibus status et sexus utriusque, prenominatum forum annale pro festo sancte Margarethe virginis annis singulis perpetuo celebrandum, agendum et exercendum dantes et concedentes omnibus et singulis mercatoribus, vectoribus et quibuslibet hominibus et advenis ad civitatem prefatem nundinum et fori gratia venientibus plenam et omnimodam securitatem et facultatem veniendum, standum, pansandum, morandum res et merces quas- cunque emendum, vendendum, exponendum res pro rebus commutandum et cambiendum aliaque negotiacionis et mercatura genera iuxta literas ipsorum civium originates agendum et exercendum ac ad propria vel, ubi illis libuerit redeundum, salvis rebus et personis ipsorum nisi tales sint, quos iura non tenentur et quibus consorcia fidedignorum merito denegantur. Vobis igitur palatinis, castellanis, capitaneis, tenutariis, burgrabiis, theloneatoribus et eo- rum vicesgerentibus mandamus presentibus, quatenus omnes et singulos incolas eiusdem civitatis hominesque et advenas dicta fora visitare volentes mercantias exerecere et aliis prerogativis et libertatibus eisdem per nos concessis, uti permittatur, iuribus nostris salvis manentibus. In cuius rei testimonium sigillum nostrum presentibus est subappensum. Actum Cracovie sabbato proximo ante dominicam Palmarum, anno Domini millesimo quingentesimo tricesimo, regni aut nostri anno vigesimo quarto. Presentibus reverendis in Christo patribus dominis Petro de Thomycze Cracoviensis et regni nostri vicecancellario et Ioanne Carncowsky Premisliensis, ecclesiarum episcopis, necnon magnificis, generosis et venerabilibus Christophoro de Schidlowiecz castellano et capitaneo Cracoviensi generali ac regni nostri cancellario etc., Andrea de Thanczin Cracoviensi et Ioanne comite de Tharnow Russie, palatinis et regni nostri exercituum summo capitaneo, Nicolao de Schidlowiecz Sandomiriensi et regni nostri thesaurario etc., Petro Kmytha Sobyensky de Vysznycze Voynicensi, regni nostri marsalco, Stanislao de Sprowa Biecensi, Ioanne de Tanczin Lublinensi et curie nostre marsalco et Ioanne de Vyeczwona Plocensi, castellanis, Ioanne Choiensky preposito Posnaniensi, archidiacono Cracoviensi, Nicolao Zamosczky Tharnoviensi et Paulo de Crassow omnium sanctorum Cracoviensi preposito et canonicis Cracoviensibus, secretariis nostris ac aliis quam plurimis dignitariis, officialibus secretariis et aulicis nostris ad premissa testibus, fidedignis sincere et fidelibus nostris dilectis. Datum per manus prefati magnifici Christophori de Schidlowiecz castellani et capitanei generalisCracoviensis ac regni nostri cancellarii, necnon Siradiensis, Novecivitatis Corczin, Gosti- nensis, Sochaczoviensis, Lucoviensis etc.
capitanei, sincere nobis dilecti.Christophorus de Schidlowiecz castellanus et capitaneus generalis Cracoviensis etc. regni nostri cancellarius.
Relacio eiusdem magnifici Christophori de Schidlowiecz castellani et capitanei Cracoviensis generalis ac regni Polonie cancellarii etc.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Ставши перед нами особисто, славетні райці від себе і всієї громади нашого міста Львова пред‘явили оригінальний привілей наших попередників, нами підтверджений про річні ярмарки, тому нашому місту надані. І просили нас, щоб для зростання того нашого міста і покращання умов для жителів, що в ньому мешкають, річний ярмарок, який перед цим у згаданому місті щороку був встановлений на свято Трійці, ми вважали (його) перенести і пересунути на свято св. діви Маргарити, щоб також відбувався щороку. На ці прохання прихильно погоджуючись і бажаючи подбати про вигоди згаданих міщан і нашого міста Львова, цей річний ярмарок, встановлений на вищезгадане свято св. Трійці, на вищезгадане свято св. діви Маргарити, щоб щороку був і відбувався за звичаєм інших міст і містечок нашого королівства без шкоди і втрати тим сусіднім містам та містечкам вищезгаданого міста, щоб проходив, з певного нашого відома і виняткової королівської ласки і за порадою наших дорадників вважали перенести і пересунути, переносимо і пересуваємо даною грамотою, щоб завжди тривав. Хай буде збережене (місто) з його прерогативами і звільненнями, які мало на згадане свято св. Трійці за спеціальним нашим наданням і наших попередників, згідно з вищезгаданими грамотами наших попередників, нами підтвердженими, і клаузулою, висловленою в них у такий спосіб, а саме: “щоб всі і кожний купець, хто на ярмарок св. Маргарити сам прибуде, хай буде вільний від сплати всіх львівських мит”; згідно з тим як це ширше подано в оригінальних грамотах, наданих щодо таких ярмарків.
А коли ж на ярмарок на свято Агнети приїдуть у Львів, будуть зобов‘язані і змушені сплатити мито за прийнятим звичаєм митнику, який на той час буде у Львові, зі всіх і кожної людини, будь-якого становища і статті. На вищеназваному щорічному ярмарку на свято св. діви Маргарити, який щороку має постійно відбуватися і проходити, даємо і надаємо всім і на кожному з купців, перевізників і будь-яких людей та прибульців, що приходять до вищезгаданого міста на ярмарок і торг, повну і всю безпеку та можливість прийти, стати, розкладати (товари), залишатися, будь- які речі і товари купувати, продавати, виставляти, річ за річ міняти та обмінювати, будь-якого роду торгові справи і переговори згідно з оригінальними грамотами тих міщан проводити і відбувати; і коли захоче повернутися, зі збереженням їх речейта осіб, якщо не будуть такими, які прав не дотримуються або спільнотою гідних довір‘я заслужено цураються. Отже, вам, воєводи, каштеляни, старости, державці, бурграбії, митники та їх заступники, наказуємо даною (грамотою) і хочемо, щоб ви дозволяли всім і кожному з жителів того міста, людям і прибульцям відвідувати згаданий ярмарок, проводити торгівлю та мати інші прерогативи та вільності, надані їм нами, залишаючи наші права недоторканими. Для засвідчення справи даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Діялося у Кракові у найближчу суботу перед “Вербною“ неділею, року Божого 1530, нашого панування - 24, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого вельможного Христофора з Шидловець, краківського каштеляна і генерального старости і канцлера нашого королівства, а також сєрадзького, новокорчинського, гостинського, сохачевського, луковецького і т.д. старости, щиро нам милого.
Христофор з Шидловець, краківський каштелян і генеральний староста і т.д. та канцлер нашого королівства.
За свідченням вельможного Христофора з Шидловець, краківського каштеляна і генерального старости і канцлера Польського королівства і т.д.
