2. Вексельні позики

Обов\'язковою умовою при дисконті векселів є їх висока ліквідність. Оскільки у вітчизняній практиці вони виставляються на термін не більше 90 днів, то дисконтний банківський кредит є короткостроковим. Сутність облікових операцій полягає в тому, що відпуск товару в кредит під вексель (комерційний кредит) при дисконті перетворюється на банківський кредит, а кредитором для покупця товару в кредит стає банк, якому продавець індосував (передав індосаментним надписом) всксель покупця. При дисконтному кредиті векселі повинні мати не менше двох надписів, тобто векселедавця і першого векселеодержувача.

Дана операція здійснюється на підставі договору (див. дод. 8).

Для його укладання використовують наступні документи:

заява;

оригінали векселів, що пропонуються для обліку; дві ксерокопії кожного векселя;

реєстр векселів;

копії установчих документів векселедержателя;

баланс та звіт про фінансові результати за останній звітний період;

довідка про стан поточною рахунку векселедержателя- пред\'явника;

документ, що підтверджує товарний характер векселів.

Надані документи залишаються у розпорядженні співробітника банку.

Необхідно враховувати обмеження при прийманні векселів на облік. Установам банку рекомендується не обліковувати або обліковувати після ретельного аналізу:

неакцептовані переказні векселі, крім переказних векселів строком платежу за пред\'явленням, або через стільки-то днів після пред\'явлення (строк платежу не більше семи днів від пред\'явлення);

векселі строком платежу за пред\'явленням, якшо не визначений строк для пред\'явлення;

векселі, надані юридичними особами, векселі яких опротестовуватися за останній рік;

неаватьовані векселі;

недоміцильовані векселі;

векселі строком платежу більше трьох місяців з моменту обліку;

векселі векселедавців, поточний рахунок яких відкритий в іншому банку.

Під час здійснення даної операції банк проводить юридичну та економічну експертизу документів

Юридична експертиза документів передбачае перевірку:

дійсності вексельного бланку;

правильності заповнення у векселі всіх реквізитів;

неперервності індосаментного ряду та законності володіння векселем.

Законним власником векселя є:

особа, на ім\'я якої виписаний вексель (ремітент);

особа, на ім\'я якої здійсненний останній іменний індосамент;

пред\'явник, якщо останній індосамент бланковий.

Економічна експертиза документів передбачае розрахунок вартості, за якою векселі можуть бути обліковані, та оцінку кредитоспроможності пред\'явника, а також інших відповідальних по векселю осіб.

Вартість, за якою векселі враховуються банком, розраховується на основі відсоткової ставки обліку векселів та узгоджується з векселедержателем-пред\'явником за кожним векселем окремо.

У випадку незгоди векселедержателя з умовами обліку векселів останньому повертаються оригінали векселів наданих до обліку, в обмін на розписку банку в отриманні векселів.

Вартість обліку векселів строком платежу за пред\'явленням або через стільки-то днів після пред\'явлення, за якими обумовлено нарахування відсотків на вексельну суму буде відповідати вартості векселя у векселедателя (акцептанта), якщо відсоток по векселю не нижче відсоткової ставки обліку векселів.

Вартість обліку векселів, за якими не обумовлене нарахування відсотків на вексельну суму, розраховується як різниця між номінальною вексельною сумою та дисконтом. Сума дисконту розраховується, виходячи з відсоткової ставки обліку векселів. Відсоткова ставка в кожному конкретному випадку обліку векселів встановлюється, виходячи з:

мінімального рівня відсоткової ставки обліку;

рівня ризику;

кон\'юнктури ринку капіталів;

строковості векселя;

кількості передавальних надписів; ^ ¦ наявності поручительства (аваля).

Сума облікової ставки утримується банком в момент обліку векселя, азе зараховується на прибутковий рахунок банку після погашення векселя, тобто після надходження по ньому платежу. Визначення вексельної суми здійснюється за наступною формулою:

S = N*(1_TXD), (5-1)

де S - сума до сплати за векселем, D — дисконт, N - номінальна сума векселя, Т - відносна тривалість періоду до моменту платежу за векселем.

Окрім утримання суми дисконту, який є платою за кредит, банки можуть утримувати комісійні за інкасацію векселів (дамно), поштово- телеграфні послуги (порто), а також витрати, пов\'язані з опротестуванням векселів.

Експертиза документів повинна бути проведена протягом п\'яти робочих днів з моменту подачі заяви векселедержателем. Після її закінчення уточнюється реєстр векселів, з якого викреслюються векселі, що не відповідають вимогам банку (див. дод. 9). Оригінали таких векселів повертаються векселедержателю-пред\'явнику з відміткою про повернення в розписці банку про прийняття векселів. Зміни, внесені в реєстр, завіряються підписом відповідального працівника банку.

Реєстр векселів, що відповідають вимогам, з відміткою працівника банку, який проводив їх оцінку, подасться на підпис одному з уповноважених осіб.

Позики під заставу векселів.

В забезпечення кредиту приймаються, як правило, банківські векселі строком погашення не пізніше дня повернення основної суми кредиту. Строк такого кредиту не може бути більше трьох місяців.

Вартість заставлених векселів повинна бути достатньою для погашення кредиту, відсотків за користування ним, неустойки, передбачених кредитним договором (з розрахунку десятиденної прострочки повернення кредиту), відшкодування затрат за іншими витратами, пов\'язаними з наданням векселя до оплати. Ця вартість повинна перевищувати суму вимог, що задовольняються за її рахунок, не менше ніж на ЗО %.

Обов\'язковими умовами є доміциляція векселів, наявність банківського авалю та відмітки про нездійснення протесту.

У всіх векселях, що приймаються в забезпечення кредиту, останній запис в індосаментному ряді повинен бути зроблений на ім\'я позичальника.

Для укладання договору кредитування під заставу векселів необхідні наступні документи:

заява;

копії установчих документів;

техніко-економічне обгрунтування операції, що кредитується;

бухгалтерські та статистичні звіти, включаючи звіти про фінансові результати, декларації про доходи, виписки по рахункам позичальника, поточний рахунок якого відкритий в іншому банку, іншу звітність та матеріали для визначення платоспроможності позичальника, а також висновки аудиторських організацій про фінансовий стан позичальника;

оригінали векселів, що пропонуються в заставу;

дві ксерокопії кожного векселя;

реєстр векселів що пропонуються в забезпечення кредиту;

документ, що підтверджує товарний характер векселів;

картка із зразками підписів і відбитком печатки, якщо клієнт обслуговується в іншому банку.

В заяві про надання кредиту визначаються:

цільове направлення кредиту;

сума кредиту;

" строк користування, включаючи конкретні строки погашення;

пропоноване забезпечення (з описанням векселів).

Також додається коротка характеристика операції, що кредитується, і розрахунок економічної ефективності її здійснення.

Необхідні також копії установчих документів, документів, що засвідчують право власності на землю, право оренди, та інших документів, що підтверджують правомочність клієнта в отриманні кредиту, що повинні бути нотаріально завірені.

* До техніко-скономічного обґрунтування операції, що кредитується, додаються копії контрактів, договорів, включаючи договори оренди приміщень, обладнання, інших документів, іцо відносяться до здійснення даної операції, з розрахунком очікуваних доходів від реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг), за рахунок яких передбачається погашення майбутнього кредиту, в також прибутку та рентабельності операції, яка кредитується.

При розгляді низання про видачу кредиту на придбання майна в процесі приватизації державних та муніципальних підприємств позичальник надає копію договору між продавцем та покупцем, шо містить:

відомості про продавця, покупця, посередника, найменування підприємства та його місцезнаходження;

дані про склад та ціну активів, в тому числі ціну земельної ділянки (у випадку її продажу) або умови його оренди;

інформацію про кількість та ціну акцій, порядок передачі підприємства, форми та строки платежу, взаємних зобов\'язаннях сторін в подальшому використанні підприємства.

Позичальник, який не є клієнтом банку, надає копію картки із зразками підписів, що завірена вищою організацією, нотаріусом або посадовою особою того банку, в якому відкритий рахунок, та довідку податкової адміністрації про постановку на облік.

Приймаючи документи для розгляду банком питання про приймання векселів в забезпечення кредиту, працівник відділу цінних паперів повинен надати пред\'явнику розписку в отриманні векселів.

В забезпечення кредиту не рекомендується приймати векселі:

неакцептован! переказні;

недоміцильовані;

строком платежу при пред\'явленні, якщо не визначений строк для пред\'явлення;

строком платеж)\' менше строку повернення кредиту;

виписані юридичними особами, векселі яких опротестовувалися за останній рік.

Для прийняття рішення про приймання векселів в забезпечення кредиту співробітник банку проводить аналіз юридичної надійності векселів, який передбачає:

перевірку справжності вексельного бланку;

перевірку правильності заповнення у векселі всіх реквізитів згідно Положення про простий вексель;

перевірку безперервності індосаментного ряду та законності володіння векселем.

Економічна експертиза документів полягає:

в проведенні заходів з оцінки кредитоспроможності позичальника на підставі інформації, яка є в розпорядженні банку:

в оцінці вартості самих векселів, що пропонуються в забезпечення кредиту.

Кредитоспроможність позичальника оцінюється на підставі:

показників ліквідності балансу позичальника (коефіцієнт ліквідності не повинен бути нижче, ніж 0,5: чим нижче коефіцієнт ліквідності, тим нижче рівень кредитоспроможності);

звітності позичальника (враховується прибуток підприємства за останній рік, кількість працівників, стаж їх роботи за спеціальностю, розміри авансових платежів в бюджет, сума кредиторської та дебіторської заборгованості, в тому числі бюджету, санкції податкової інспекції за останні два роки, структура активів, в тому числі основних засобів, короткострокових вкладень тошо);

платіжної дисципліни позичальника (враховуючи своєчасність відрахувань до бюджету, погашення отриманих раніше кредитів, в тому числі іншими в інших банках);

ризику виникнення незабезпечених боргів;

інших показників.

При прийнятті рішення про надання кредиту враховуються: по-перше, обґрунтованість всієї суми та строків заявленого кредиту; по-друге, реальність здійснення операції, що кредитується, та грамотність наданого розрахунку її економічної ефективності (врахування всіх податків і зборів, передбачених законодавством); по-третс, достовірність наданих договорів.

Оцінка вартості векселів, що пропонуються в забезпечення кредиту, здійснюється на підставі вартості погашення векселя на певну дату за вирахуванням витрат банку на пред\'явлення векселя до платежу.

Заставна вартість узгоджується з векселедержателем-пред\'явником за кожним векселем окремо. У випадку незгоди позичальника із заставною вартістю векселів останньому повертаються бланки векселів, надані разом з проханням про видачу кредиту, в обмін на розписку банку в отриманні векселів.

Після завершення експертизи уточнюється реєстр векселів, з якого викреслюються векселі, що не відповідають вимогам банку.

Гіри використанні такого кредиту банк повинен слідкувати за розмірами вільного залишку ліміту на позиковому рахунку. Перед проведенням операції зі спеціального позикового рахунку позичальника відповідальний банківський службовець перевіряє наявність залишків невикористаного кредиту, їх відповідність ліміту граничних сум, що надходять на його погашення, відповідність ліміту граничних залишків з графіком надходження сум на його погашення, обумовленому в кредитному договорі. Кредит надається в сумі надлишку вексельного забезпечення, але не більше невикористаного ліміту. Правилами "Про порядок проведення банками операцій з векселями" встановлена наступна схема розрахунків використання позик виданих під заставу векселів.

Приклад (цифри умовні)

фактично на " 2003 р.\r\n1 Встановлене банком співвідношення заборгованості ло за-безиечення (загальної суми векселів, шо прийпяті під заставу ї 75%\r\n2 Встановлений ліміт заборгованості по позиках під заставу векселів 120 тис.грн.\r\n3 Загальна сума векселів, що прийняті під заставу (сума забезі ісчсння) 80 тис. грн.\r\nj 4. Сума заборгованості за позикою 50 тис грн.\r\n5 Фактичне співвідношення заборгованості до забезпечення ((п4 п.ЗїхІОО) 62,5 %\r\n6. Можлива заборгованість за позикою, виходячи з фактичного забезпечення і прийнятого співвідношення заборгованості до забезпечення ((и.З х п. 1) : 100) 60 тис.грн\r\n1 7 Вільний ліміт кредитування (п.2 - п.4) 70 тис.грн\r\n8 Можлива додаткова позика (п.6 - п.4) або (п. 1 - п.5)*п.З : 100 однак не більше суми в п.7 10 тис грн.\r\n

Основні відмінності між дисконтом векселів і позик під заставу векселів полягають в наступному.

При здійсненні обліку векселів банк стає їх власником, при позиці - векселі передаються йому в якості гарантії забезпечення повернення кредиту.

При заставі векселів клієнт отримує кредит в межах 60-90 % від валюти (суми) векселів до певного строку і використовує заставу, паралельно погашає її в повному обсязі до встановленого строку. При порушенні графіку погашення позики, банком може бути призупинений рахунок, чого не можна зробити при дисконті векселів, оскільки, в цьому випадку кредит видається одразу на повну суму векселя за вирахуванням облікової ставки.

При заставі векселів їх сума обліковується на позабалансових рахунках. При обліку (дисконті) векселів їх сума відображається в загальному балансі банку. Тобто, здійснюючи дисконтні операції, банки можуть акумулювати значну частину векселів. При правильній організації вексельний портфель може стати надійним джерелом доходу, більш стійким, ніж цінні папери (наприклад, акції"), оскільки ліквідність векселів обумовлена точними строками, а також різними варіантами використання векселів і їх захисту.

Переоблік і перезастава векселів. Облікові (дисконтні) ставки і заставні операції з векселями дають банкам можливість з меншим ризиком порушення ліквідності вкладати в ці операції менш сталі депозити (залишки на рахунках клієнтів), так як при неочікуваному вилученні таких коштів комерційні банки для додержання своєї ліквідності можуть рефінансування в Національному (Центральному) банку або в інших комерційних банках в формі переобліку або перезастави векселів. На первинному етапі розвитку вексельного ринку, ринку цінних паперів, внаслідок нерозвиненості вексельного обігу, Національний банк, як і всі суб\'єкти фінансово-господарської діяльності, відноситься обережно до переобліку і перезастави векселів. Переоблік і перезастава векселів здійснюється тільки за таких умов:

всі надані векселі за терміном оплати не повинні перевищувати 90 днів і бути такими, щоб їх можна було своєчасно отримати на місці платежу;

надані векселі повинні містити не менше двох підписів, не враховуючи підпису того комерційного банку, який надав ці векселі, переказні векселі - ще і акцепт платника;

- наявність ліміту кредитування. При цьому до переобліку приймаються тільки обліковані векселі, а до перезастави - як обліковані за дисконтними операціями, так і векселі, що взяті в якості застави під операції позики.